Історія виселення понад десятка сімей колишніх «ополченців» із сімферопольського гуртожитку, яке вони займають кілька років, отримала продовження. Крим.Реалії мають у розпорядженні документ російської адміністрації міста з відповідями про те, що буде після завершення судових розглядів з мешканцями і самим гуртожитком.
Про те, як у Сімферополі сім'ї, що живуть у гуртожитку по вулиці Руській, 103-а, можуть опинитися на вулиці, ми писали наприкінці минулого року. Кімнати в цьому гуртожитку 25 бійцям «ополчення» із сім'ями роздали після кримських подій весни 2014 року, коли житло опинилося в розпорядженні «Штабу народного ополчення Криму» – воєнізованого формування, створеного в лютому 2014 року, яке згодом отримало статус державного підприємства.
Однак з часом ряди «ополчення» скоротили, а від звільнених вимагають виїхати з кімнат. Наразі тривають судові спори з адміністрацією Сімферополя, в результаті яких можуть втратити житло понад десяток сімей колишніх «ополченців». Багато з них стверджують, що отримували кімнати в непридатному для життя стані й облаштовували їх за власний рахунок. Оскільки іншого житла у них немає, ці сім'ї просять втрутитися в ситуацію російського главу Криму Сергія Аксенова. У 2014 році «ополченці» заявляли, що виконують особисто його розпорядження, а кримчани називали бійців «армією Аксенова».
Російський глава Криму поки публічно не відреагував на ці прохання. Крим.Реалії тим часом отримали роз'яснення від адміністрації Сімферополя про те, що відбувається з цим гуртожитком і чого очікувати його мешканцям.
Житло за заслуги
Про історію з виселенням колишніх «ополченців» активно писали кримські і російські ЗМІ. Вивчаючи ситуацію, ми в грудні минулого року направили інформзапит в російську адміністрацію Сімферополя, оскільки саме вона ініціювала судові позови до мешканців гуртожитку.
Ми отримали відповідь від начальника департаменту житлової політики адміністрації міста Олени Єршової, з якого стали зрозумілі багато моментів, упущені ЗМІ, що висвітлювали цю історію.
У першу чергу, вимагає уточнення кількість «ополченців», які фігурують у позовах на виселення. Їх не 11, як пишуть багато ЗМІ, а 13.
У департаменті житлової політики російської адміністрації Сімферополя повідомляють, що приміщення гуртожитку по вулиці Руській, 103-а були закріплені за «Кримським штабом народного ополчення» на праві оперативного управління в грудні 2014 року розпорядженням російського уряду Криму.
На той момент Крим вже був під контролем Росії, а уряд очолював Сергій Аксенов – колишній «головнокомандувач ополченців». Представникам «ополчення» тоді активно створювали славу «захисників Криму» від української влади, показово роздаючи їм усілякі нагороди.
У 2017 році ще одним розпорядженням кримського уряду гуртожиток, що став житлом для десятків «ополченців», було передано в муніципальну власність, він відійшов на баланс муніципального підприємства «Авангард» – колишнього комунального підприємства «Битфон», в управлінні якого перебувають понад пів сотні гуртожитків і житлових будинків у Сімферополі.
«Документів не мають»
Представники комісії з питань обстеження житлових приміщень муніципального житлового фонду Сімферополя «виявили в гуртожитку осіб, які живуть там без правових підстав», стверджує Олена Єршова.
«Як підстава для заселення жилих приміщень комісії були надані договори найму житлового приміщення, укладені з «Кримським республіканським штабом народного ополчення – народної дружини Криму». Згідно із зазначеними договорами, житлові приміщення надані наймачам для тимчасового проживання, на період роботи в установі. Пунктом четвертим договорів встановлено, що в день звільнення наймач разом з усіма членами своєї сім'ї зобов'язаний звільнити займане жиле приміщення (без надання іншого житлового приміщення) і передати наймодавцю вказане житлове приміщення в стані не гіршому, ніж на момент укладення договорів», – йдеться у відповіді голови департаменту житлової політики, отриманій Крим.Реалії.
У відомстві стверджують, що мешканці гуртожитку не зверталися з приводу приватизації кімнат, як передбачає федеральний закон про приватизацію житлового фонду Росії.
Ми намагалися з'ясувати позицію «Кримського республіканського штабу народного ополчення» стосовно долі своїх колишніх службовців. Однак наші дзвінки й інформзапит залишилися без відповіді.
Водночас департаменту житлової політики в штабі заявили, що «документів (протоколи, договори спецнайму тощо), які підтверджують надання кому-небудь житлових або службових приміщень спірному гуртожитку, не мають».
Хоча самі колишні «ополченці» надавали членам міської комісії з обстеження житлових приміщень договори найму приміщень, укладені зі штабом «ополчення», про що згадує у своїй відповіді Крим.Реалії Олена Єршова.
За інформацією «Кримського республіканського штабу народного ополчення», яку вони надали департаменту, наразі 13 громадян у трудових відносинах з установою не перебувають.
«З цього випливає, що правові підстави для проживання зазначених громадян у житлових приміщеннях гуртожитку відсутні», – овиться у документі.
Кому дістанеться гуртожиток?
На підставі цих обставин адміністрацією Сімферополя були висунуті 13 позовів у підконтрольний Росії Центральний районний суд міста «про виселення з самовільно зайнятих житлових приміщень».
Судові розгляди наразі тривають. Деякі сім'ї вже отримали рішення суду про виселення. Вони стверджують, що іншого житла у них немає, тому йти їм доведеться на вулицю.
Хіба можна виселяти людей на вулицю? У багатьох сім'ї з дітьми! Нам нікуди йти! Ми залишимося на вулиці!Катерина Зозуля
«Нас заселяли в цей гуртожиток і було обіцяно, що в подальшому ми зможемо оформити документи і прописку. Ми впорядкували гуртожиток, було вкладено чимало сил і коштів, уклали договори з «Крименерго» і сумлінно оплачуємо! Хіба можна виселяти людей на вулицю? У багатьох сім'ї з дітьми! Нам нікуди йти! Ми залишимося на вулиці!» – пише в соцмережах Сергію Аксенову жителька гуртожитку, дружина колишнього ополченця, учасника «кримської весни» Катерина Зозуля.
Виселення загрожує цим сім'ям, незважаючи на те що раніше влада Сімферополя обіцяла їм вирішити питання і запевняла, що «завдання когось виселяти немає».
На питання Крим.Реалії, чи передбачена можливість забезпечення іншим житлом нинішніх мешканців гуртожитку по вулиці Руській, 103-а, в адміністрації не відповіли. Однак повідомили, що в разі задоволення позовних вимог адміністрації Сімферополя і набуття чинності рішень судів «це майно буде надано громадянам відповідно до Житлового кодексу Росії».
У департаменті нагадали, що відповідно до Житлового кодексу Росії, житлові приміщення «надаються громадянам, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень, в порядку черговості, виходячи з часу взяття таких громадян на облік».
Полки кримських «ополченців» зіграли ключову роль у російській анексії півострова, допомагаючи силам Росії захоплювати українські органи влади, підприємства та стратегічні об'єкти, штурмувати українські військові частини і брати участь в інших операціях.
У багатьох свідченнях і правозахисних звітах представників «ополчення» називають причетними до викрадень і тортур багатьох проукраїнських активістів і журналістів у Криму в 2014 році.
В українському правовому полі їх кваліфікують як представників незаконного воєнізованого формування, забороненого статтею 260 Кримінального кодексу України. Деякі оголошені в розшук.
«Самооборона» Криму
«Самооборона» Криму з'явилася напередодні анексії півострова і допомагала російській анексії. 11 червня 2014 року підконтрольний Кремлю парламент півострова узаконив цю організацію, ухваливши відповідний закон.
Правозахисники неодноразово заявляли про причетність цього збройного формування до низки злочинів, більша частина з яких досі в Криму не розкрита.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.