Вибори в Криму: без «героїв» анексії і кримських татар

Анексований Крим, як і окупований Донбас, звідки масово завозили голосуючих на російських виборах 19 вересня, забезпечили правлячій партії «Единая Россия» значне збільшення голосів, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки». У цих двох регіонах частка тих, хто голосував за партію влади, виявилася значно вищою, ніж у середньому по Росії – за винятком регіонів, які політологи називають «електоральними султанатами», наприклад, Чечня, Тува, Башкирія та інші.

Крим перед виборами був вивіскою нових політичних облич. Політологи відзначали, що так звані герої «кримської весни» 2014 року, безпосередні учасники анексії, здали свої позиції. Серед них була і колишній прокурор Криму Наталія Поклонська. Після одного терміну в Держдумі й конфлікту із соратниками-єдиноросами Поклонську, найімовірніше, відправлять послом до африканської країни Кабо-Верде.

Схожа історія в іншої ветеранки «кримської весни», Ольги Тимофєєвої, заступниці губернатора Криму: саме вона запустила відомий на півострові мем про «камені з неба».

«У нас був розміщений білборд такого змісту. На триколорі було написано: «Що далі?» А далі хоч каміння з неба, якщо ми в Росії. Ось ця позиція севастопольців – вона є непорушною», – заявила свого часу чиновниця.

Однак, незважаючи на відданість Тимофєєвої новій владі Криму, їй цього разу взагалі відмовили в реєстрації на виборах.

Поза великою політикою залишився і так званий народний мер Севастополя Олексій Чалий. Ще в 2014-му він сидів за столом поруч із Путіним, а тепер навіть не висувається в Держдуму.

«Час героїв минув. Їх відправляють туди, куди зазвичай відправляють героїв: на смітник історії, – зауважує з цього приводу політолог із Криму Євгенія Горюнова. – Всі ці люди – вже відпрацьований матеріал. Будемо називати речі своїми іменами: вони вже нецікаві, їх потрібно змінювати».

Горюнова зазначає, що на зміну Поклонській, Чалому і Тимофєєвій прийшли нові особи, яких вона називає «сірими» і маловідомими навіть для кримчан. Наприклад, «Единая Россия» висунула своїм кандидатом від Криму Костянтина Бахарева, чинного депутата Держдуми, близького до кримського спікера Володимира Константинова.

«Він такий зручний. Ніякий – ось така у нього характеристика. Абсолютно ніякий. Такий поступливий», – описує його Горюнова.

Кандидатом «Единой России» від Севастополя стала Тетяна Лобач, віцеспікер місцевого парламенту. Уродженка українського Хмельницького, навчалася в Чернівцях і Тернополі, але тепер каже, що її кумир у політиці – Володимир Путін: «За його працездатність, знання проблем, заглибленість».

Підтримати кандидатів «Единой России» в Криму з білбордів закликали міністр оборони Сергій Шойгу і міністр закордонних справ країни Сергій Лавров. Останній навіть спеціально приїжджав на анексований півострів: слухав музику, їв пироги і солоні огірки, зустрічався з молоддю.

«Свіжа кров, яка обов'язково прийде в наш парламент, звичайно, дуже і дуже потрібна, – заявив Лавров. – І я переконаний, що старші товариші зроблять усе, щоб забезпечити спадкоємність».

Кримські телеканали забезпечили єдиноросам потужну інформаційну підтримку. Наприклад, Ліля Веджатова, керівник кримськотатарського телеканалу «Миллет», створеного на півострові російською владою, відкрито говорила, за кого потрібно голосувати, і закликала «підтримати нашого главу республіки і нашого президента».

Російський політолог Аббас Галлямов припускав, що в Криму «Едина Россия» може набрати до 50% голосів, тобто більше, ніж у середньому по Росії. Росіяни від гасел представників правлячої партії втомилися набагато більше, ніж жителі анексованого півострова, зауважує він.

З іншого боку, повторити результати виборів 2016 року, коли за єдиноросів проголосували від 55 до 70% кримчан, владі навряд чи вдасться, упевнений Галлямов.

«Я думаю, що в Криму йде ерозія ура-патріотичних настроїв, але поки вона ще не так сильно відчувається, як у Росії в цілому», – зауважує політолог.

Головними конкурентами «Единой России» в Криму були партії ЛДПР Володимира Жириновського і КПРФ Геннадія Зюганова. Від Севастополя і КПРФ до Держдуми балотувався електрозварник з дипломом столяра Володимир Браковенко, який позиціонував себе як «людину праці».

«Я до вас звертаюся як людина праці, яка працювала завжди руками, – заявляв він. – Досить відсиджуватися вдома! У нас завжди було сказано: мовчання – знак згоди. Не погоджуйтеся з тим, що відбувається у нас в країні!»

Росіяни повністю нівелюють кримськотатарський фактор – політолог

Однак головна особливість виборів-2021 Криму – відсутність прохідного кримськотатарського кандидата, звертають увагу експерти. І це сталося вперше після анексії півострова.

«Про що це говорить? Якщо в 2016 році в Держдумі був Бальбек, то зараз кримських татар у Держдумі не буде, сто відсотків, – розмірковує Євгенія Горюнова. – І це говорить про те, що росіяни повністю нівелюють кримськотатарський фактор. Вони кримських татар виводять фактично за політичну сферу. Це, можливо, помста за те, що кримські татари не підтримують Росію, ми це бачимо».

Також кримчан агітували голосувати за кандидатів від партії «За правду» письменника Захара Прилєпіна. Він – учасник війни на сході України на боці сепаратистів «ДНР». Аббас Галлямов вважає, що у партії Прілепіна на загальноросійському рівні немає шансів, а ось на рівні Криму – цілком.

«Виборця це дістало все. У 2015 році це було окей, те, що треба. Але зараз, у 2021 році, – вже набридло. Уже прапорами намахалися, вже хочеться поїсти. А Прилєпін, як і раніше, ще кличе на барикади, – каже він. – Але Прилепін – один з лідерів російського антиукраїнського порядку денного. І в Криму його адженда, можливо, вистрілить: виборці Донбасу, Луганська і, напевно, Криму, за нього голосуватимуть».