Доступність посилання

ТОП новини

«В окупованому Криму та на півдні України діє антиросійський рух опору» – Polskie Radio


Ілюстраційний колаж
Ілюстраційний колаж

Українське підпілля у Криму збирає інформацію про пересування російських військ, повідомляє Polskie Radio. Паралелі між нинішнім російським вторгненням в Україну та Кримською війною проводить National Public Radio. Як історія та сучасність кримських татар відбивається у художній літературі, пише Global Voices. Український генерал сказав, що на Керченському мосту потрібно залишити «маленьку шпарину для втечі щурів», повідомляє South West Review. Такими є головні теми традиційного огляду іноземних медіа від Крим.Реалії.

«В окупованому Криму та на півдні України діє антиросійський рух опору», – повідомляє репортер польської радіостанції Polskie Radio.

«На окупованому Росією Кримському півострові, а також у зайнятих ворогом Херсоні та Мелітополі на півдні України, існує рух опору під назвою «Жовта стрічка». Підпільна організація займається, зокрема, розповсюдженням проукраїнських листівок та плакатів, повідомили у понеділок у Представництві президента України у Криму. На півострові активісти розкладають листівки з фото масового антиросійського протесту в Криму, який відбувся у лютому 2014 року (під час анексії цієї території Кремлем) та підписами, що нагадують, що Крим – частина України. У Севастополі, водночас, розповсюджуються листівки-попередження окупантам, у яких йдеться, що місто проти війни – читаємо у заяві Представництва глави держави, опублікованій у Facebook. «Місцеві партизани знають, де живе кожен окупант. Російські солдати та їхні місцеві спільники попереджені, що вони несуть відповідальність за військові злочини у Бучі, Маріуполі, Ірпені та інших місцях в Україні», – йдеться у заяві. Як повідомило представництво, «масовий партизанський рух» на окупованому півострові «розповідає правду про війну (між Росією та Україною) та збирає інформацію про пересування російських військ та військової техніки».

«Як нинішня війна Росії з Україною перегукується з Кримською війною 1850-х років», – розповідає оглядач американської радіостанції National Public Radio.

«От широко поширена думка про війну Росії: Росія мала сильнішу армію і вона очікувала швидкої перемоги. Вона не думала, що західні держави втрутяться. І все ж таки погано спланована військова кампанія призвела до набагато більш запеклої боротьби, ніж очікувалося. Щоб було ясно, ми говоримо не про нинішню війну Росії з Україною. Ми говоримо про війну Росії у Криму у 1850-х роках. Навіть якщо ви не знайомі з Кримською війною, ви знаєте деяких видатних особистостей, які вийшли з неї, таких як Флоренс Найтінгейл та Лев Толстой. Але ж це не просто історія. Цей давній конфлікт є актуальним і сьогодні. По-перше, коли Росія воювала з Османською імперією у 1853 році, фокусом був Крим – та сама територія, яку президент Росії Володимир Путін захопив у 2014 році, коли він вперше вторгся до України. Сьогодні Росія проектує військово-морську міць у Чорному морі. В умовах кризи, що загострюється, близько 20 російських військових кораблів блокують південне узбережжя України, не дозволяючи країні експортувати у світ значні запаси зерна. Росія довгий час зображала із себе провідну військову державу. Нещодавно Путін порівняв себе із Петром Великим, царем, який розширив територію Росії за рахунок завоювань на початку 1700-х років. Тож його нинішнє вторгнення в Україну не стало несподіванкою для Володимира В'ятровича, видатного українського історика. «Звичайно, це імперська війна», – каже В'ятрович, який також є депутатом українського парламенту та служить у збройних силах, які допомагали захищати Київ у перші дні цієї війни».

«Переосмислення кримськотатарського національного руху через призму магічного реалізму», – пише оглядач нідерландського порталу Global Voices.

«У рамках нового протистояння Росії та України кримські татари часто залишаються поза увагою у міжнародних ЗМІ – начебто події 8-річної давності абсолютно не пов'язані із сьогоднішніми реаліями. Тим часом кримські татари живуть не лише всередині Кримського півострова, а й розселені по всій Україні. Національна ідентичність кримських татар в Україні зміцнюється, особливо в кіноіндустрії, оскільки такі режисери та актори, як Ахтем Сейтаблаєв чи Наріман Алієв, стають відомими за межами України. Цю національну самосвідомість та національний рух все частіше помічають дослідники всього світу. Global Voices взяли інтерв'ю у Рената Беккіна, сходознавця, письменника та дослідника, автора художніх та документальних творів, татарина за національністю і, що не менш важливо, автора «Хава-ла» та «Ак буре. Кримськотатарська сага». Сама книга видана 2021 року до 100-річчя Кримської АРСР. Ренат Беккін розповів про національний рух кримських татар, який відобразив через призму взаємин казанських та кримських татар у своїй книзі. Ренат справедливо уточнює, що «татари» та «кримські татари» – це два різні народи зі своєю історією, долею, культурою. Роман «Ак бурі. Кримськотатарська сага» досліджує історію трьох поколінь кримськотатарської родини. Головному герою роману Іскандеру (кримському татарину) належить розібратися, чи є його батько, у минулому активний учасник національного руху, романтичним героєм чи зрадником та боягузом. Історія пов'язана з важливими подіями в історії Росії та Криму».

«Лякаючий український генерал радить розбомбити Керченський міст: «Я залишив би невелику шпарину…» – передає репортер американського порталу South West Review.

«Генерал Сергій Кривоніс, який з 2016 по 2019 рік був командувачем українського спецназу та заступником секретаря Ради оборони та безпеки країни, під час інтерв'ю розповів про можливість завдання ударів по об'єктах у Криму та Росії. Декілька далекобійних ракет, наприклад американські HIMARS, викликають занепокоєння в Москви. «Щодо Керченського мосту, то рішення прийматиме головний режисер цієї війни генерал (Валерій) Залужний, тому що він є головнокомандувачем Збройних сил України», – сказав Кривоніс. «Час покаже, яким буде його рішення, але я, наприклад, залишив би крихітну шпарину для тих щурів, які втікатимуть із Криму – коли ми підемо звільняти Крим – щоб вони могли швидше втекти з нашої землі». При цьому Кривоніс зазначив, що Україна має не лише американські реактивні системи залпового вогню HIMARS, а й власні системи «Вільха» та «Вільха-М», які мають дальність дії до 120 кілометрів. «Але ми не змогли вкласти гроші в розвиток власного оборонно-промислового комплексу», – сказав генерал.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG