Запуск «Кримської платформи» ‒ найважливіша ініціатива Володимира Зеленського за два роки його президентства, пише Rzeczpospolita. Анексія та мілітаризація Криму посилює позиції Москви в Східному Середземномор'ї, стверджує Foreign Affairs. Росія посадила у в'язницю чотирьох кримських татар, які не зробили жодного злочину, розповідає Тhe Мoscow Тimes. Україна розкритикувала затримання російськими спецслужбами ще п'ятьох кримських татар, повідомляє Daily Sabah. Такі головні теми традиційного огляду іноземних медіа від Крим.Реалії.
«Україна вирушає за Кримом», ‒ пише оглядач польської газети Rzeczpospolita. «Канцлер Німеччини Анґела Меркель вирушить до української столиці 22 серпня. Вони з президентом Володимиром Зеленським обговорять відродження Мінських домовленостей і війну на Донбасі. Але також і те, як Берлін має намір відреагувати, якщо після запуску «Північного потоку ‒ 2» Росія не стримає своє слово й перестане відсилати газ через Україну після закінчення дії угоди у 2024 році. Візит канцлера, яка залишає пост, для українців також має інший вимір, оскільки 23 серпня відбудеться урочисте відкриття «Кримської платформи». Це найважливіша ініціатива президента Зеленського, який керує вже два роки. Причому, проводиться саміт напередодні 30-річчя незалежності України, яке відзначатиметься 24 серпня. Меркель також запросили взяти участь у відкритті «Кримської платформи», але поки вона не підтвердила свою участь. Відомо лише, що Берлін приєднався до ініціативи й відрядив туди своїх представників. Джо Байден надішле делегацію, також будуть представники Франції та Великобританії. Як сказано в повідомленні МЗС України, 37 країн уже підтвердили свою участь у заході, але країни та імена учасників не розкриваються» (за останніми повідомленнями МЗС України у саміті візьмуть участь 44 країни та міжнародні організації, серед них 14 ‒ очільників держав, урядів та ЄС ‒ КР).
«Присутність лідерів важлива, але для нас найважливіший сам факт створення цієї ініціативи й те, що до неї долучилося так багато країн. Відтоді, як ми проголосили незалежність, в Україні не було подібних подій», ‒ сказав Rzeczpospolita відомий український політолог Володимир Фесенко. Голова російської дипломатії не приховував роздратування, коментуючи ініціативу Києва. «Через тиждень відбудеться черговий шабаш, «Кримська платформа», на якій Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади», ‒ сказав Сергій Лавров».
«Російська битва за Чорне море», ‒ розмірковує оглядач американського журналу Foreign Affairs. «У березні 2014 року Москва анексувала Крим і захопила в Севастополі більшу частину українських кораблів, після чого штаб українського флоту вимушено був перенесений до Одеси. Виправдовуючи свої дії, Володимир Путін сказав: «Натовські кораблі могли в підсумку опинитися в місті російської військово-морської слави Севастополі». Він мав на увазі, що це неминуче сталося б, не захопи Росія Крим превентивно. Відтоді Росія фактично утричі збільшила протяжність своєї берегової лінії в Чорному морі та посилила ракетні потужності в цьому регіоні. Своє панування в Чорному морі Москва утверджує завдяки значному посиленню флотського угруповання. Після анексії Криму у 2014 році Росія розмістила в Чорному морі нові кораблі, війська та системи озброєнь. Своєю чергою, це допомогло їй посилити свій вплив у Східному Середземномор'ї, яке є для Москви є найважливішим театром, оскільки саме звідти вона надає підтримку президенту Сирії Башару Асаду. Паралельно Москва висунула свої претензії на територіальні води навколо Криму, називаючи їх російськими та прагнучи встановити там свій контроль. Так 23 червня британський корабель Defender увійшов у 12-мильну морську зону навколо Криму на нетривалий час, скориставшись правом мирного проходу відповідно до Конвенції ООН з морського права. Сполучене Королівство запланувало ці навчання та взяло на борт журналістів, відкинувши російські домагання на води навколо Криму й спробувавши затвердити свободу навігації. Але Росія відреагувала агресивно, відкривши попереджувальний вогонь у британський корабель і пізніше засудивши «британсько-американську провокацію».
«Росія посадила до в'язниці чотирьох кримських татар, звинувативши в екстремізмі», ‒ повідомляє репортер газети Тhe Мoscow Тimes. «У понеділок Росія засудила чотирьох кримських татар до тюремного ув'язнення на термін від 12 до 18 років за участь у забороненому ісламському угрупованні, повідомив адвокат звинувачених. Військовий суд на півдні Росії «виніс обвинувальний вирок», повідомив агентству «Интерфакс» адвокат Айдер Азаматов. Четверо кримських татар ‒ представників мусульманської етнічної меншини, яка переважно виступала проти анексії Росією у 2014 році Криму в України ‒ були звинувачені в участі в «терористичному» угрупованні та спробі повалення державного ладу. Суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Месутова та Ленура Халілова до 18 років позбавлення волі, Ельдара Кантемірова ‒ до 12 років, а Руслана Нагаєва ‒ до 13 років. Суд постановив, що вони були частиною угруповання «Хізб ут-Тахрір» ‒ панісламістської організації, забороненої в Росії як терористичної, але законної в Україні. Уповноважена з прав людини в українському парламенті Людмила Денисова в понеділок оголосила, що «засуджує незаконне рішення» російського суду. «Російська прокуратура зуміла незаконно ув'язнити кримських татар за злочин, якого вони не скоювали», ‒ написала вона у Фейсбуці. Російська правозахисна група «Меморіал» визнала підсудних «політичними в'язнями».
«Росія затримала п'ятьох кримських татар під час рейдів, скритикованих Україною», ‒ розповідає репортер турецької газети Daily Sabah. «Російські сили безпеки затримали п'ятьох кримських татар під час ранкових рейдів у Криму, які були піддані критиці з боку України. Рейди були проведені в будинках людей близько 5 години ранку за місцевим часом у вівторок, повідомляє агентство Anadolu з посиланням на «Кримську солідарність». Критикуючи рейди, заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар назвала затримання «політикою пригнічення російських окупантів». Вона назвала осіб, затриманих Росією ‒ Рустем Таїров, Джеббар Бекіров, Заур Абдуллаєв, Раїф Февзієв та Рустем Мурасов. Військова напруженість між Україною та Росією залишається високою після анексії Кримського півострова Росією у 2014 році. Більшість кримських татар виступили проти анексії Москвою Кримського півострова. Відтоді російська влада розправляється з корінним народом, заборонивши його Межліс та телеканал, а також затримавши та ув'язнивши десятки активістів».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
