У Криму готуються до незаконної мобілізації жителів на війну з Україною, повідомляє Euro Weekly News. ООН більше не зможе безпосередньо відслідковувати порушення прав людини у Криму, повідомляє Anadolu. Українці хочуть, але поки що не можуть зруйнувати міст через Керченську протоку, пише Forbes. Війна наполовину скоротила туристичний бізнес у Криму, розповідає Basler Zeitung. Такими є головні теми традиційного огляду іноземних медіа від Крим.Реалії.
«Крим підписав указ про підготовку мобілізації мешканців на російсько-українську війну», – повідомляє репортер румунського порталу Euro Weekly News.
«Глава» Криму Сергій Аксьонов підписав указ про створення комісії з мобілізації громадян Криму для участі в війні України з Росією, яка триває, стало відомо в понеділок, 4 липня. Про це повідомляє представництво президента України в АР Крим. «Глава республіки Крим» Сергій Аксьонов заявив, що був утворений новий склад «призовної комісії з мобілізації громадян у Республіці Крим». Також йшлося про плани створення відповідних комісій нижнього рівня у «муніципальних районах та міських округах районів». «Згадані кроки окупаційної адміністрації свідчать про те, що Російська Федерація готується провести мобілізацію на тимчасово окупованій території», – заявили у відомстві. «Громадян України в окупованому Криму знову планують примусити воювати проти власної держави, як це вже відбувається з окупантами, яких незаконно призвали». Представництво також закликало громадян України у Криму намагатися уникати будь-якої участі у російських військових формуваннях. «Виконання злочинних наказів, які можуть призвести до жертв серед цивільного населення або руйнування цивільної інфраструктури, кваліфікуватимуться як злочини без терміну давності, отже, ви рано чи пізно нестимете відповідальність відповідно до законодавства України та міжнародного права».
«ООН позбавили безперешкодного доступу до окупованого Росією Криму», – передає репортер турецького інформагентства Anadolu.
«Офіс генерального секретаря ООН не зміг відвідати Крим після того, як російська окупаційна влада відмовила у безперешкодному доступі. Доповідь Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша «Ситуація з правами людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» була представлена Раді з прав людини ООН. У своєму звіті Гутерріш сказав: «З огляду на умови, обумовлені Російською Федерацією, Управління Верховного комісара з прав людини не змогло знайти відповідні умови для проведення місії до Криму відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї». Місія ООН працювала в Україні та стежила за ситуацією у Криму з березня 2014 року, коли Росія окупувала Крим, який був частиною України. Управління прав людини заявило, що російські закони негативно позначаються на свободі ЗМІ та доступі до інформації в Криму. У доповіді голови ООН йдеться про те, що Росія придушує незгоду з політичними чи альтернативними поглядами в Криму. «Зокрема свобода мирних зібрань була підірвана беззастережною вимогою попереднього дозволу окупаційної влади на будь-які зібрання», – наголошується в доповіді».
«Росіяни щосили намагаються захистити ласу мету – міст, що з'єднує Росію з Кримським півостровом», – пише оглядач американського журналу Forbes.
Новий 11-кілометровий міст з'єднує український Кримський півострів, який Росія окупувала з 2014 року, з материковою частиною Росії. Це очевидна мета для українців, коли масштабна війна Росії проти України триває вже четвертий місяць, і росіяни це знають. Вони розмістили баржі-приманки вздовж мосту та практикувалися приховувати його за димом. Але в українських збройних сил поки що немає засобів, щоб завдати певного удару по мосту зі сталі та бетону вартістю 3,6 мільярда доларів, який має паралельні автомобільні та залізничні прольоти та пропускає до 15 000 автомобілів на день. Українцям увесь час було зрозуміло, що чотирирічний міст, відомий як міст через Керченську протоку, є законною метою. Адже десятки російських батальйонів атакували материкову Україну із Криму. На Кримському півострові також розташований Чорноморський флот Росії, а також батареї ППО та винищувальні ескадрильї. Міст допомагає підтримувати всі ці сили. «Міст через Керченську протоку – ціль номер один для Збройних сил України, – заявив у червні український генерал-майор Дмитро Марченко. – Це не секрет ні для їхніх військових, ні для наших військових. Ні для їхніх цивільних, ні для наших цивільних.
«Як війна та санкції позначаються на російських туристах», – розповідає оглядач швейцарського видання Basler Zeitung.
«Шлях до Ластівчиного гнізда завжди був трохи важкий. З Ялти на рейсовому автобусі або таксі прибережною дорогою, а потім, звичайно, вгору сходами до скелястого мису. Там, на скелі, стоїть казковий замок із маленькою кутовою вежею з видом на Чорне море та широку, сонячну смугу узбережжя. Ластівчине гніздо – символ Криму. Тільки тепер його відвідують менше, ніж раніше, протягом тривалого часу. Коли Росія анексувала український півострів у 2014 році, потік міжнародних круїзних лайнерів та інших транспортних засобів із Західної Європи значно скоротився. Спочатку очільнику Кремля Володимиру Путіну довелося допомагати, «рекомендуючи» відпочинок у Криму, особливо російським чиновникам та співробітникам державних компаній. Але потім туристичний бізнес розвивався дедалі більше. Минулого року галузь навіть повідомила про рекордні для пострадянського часу цифри: приїхало майже десять мільйонів людей, більше, ніж до початку пандемії. Потім розпочалася війна. У Росії її війну називають «спеціальної військової операцією». У будь-якому разі зараз літо, час відпусток, навіть якщо в сусідній країні йдуть запеклі бої. А Крим був одним із улюблених напрямків російських туристів ще з радянських часів. Але зараз попит звалився, і половина готельних номерів порожня. За повідомленням російської газети «РБК», у червні на півострові забронювали житло на третину менше людей, ніж у попередньому році.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
