Спеціально для Крим.Реалії
Усім навчальним закладам Криму присвоять імена героїв Другої світової війни. Таке рішення було ухвалене під час засідання кримського уряду та обговорення програми «Рік пам'яті та слави». Процес буде завершений до кінця цього року. Які ще заходи чекають кримчан у 75-ту річницю з дня перемоги над Німеччиною, заради чого Росія витрачає кошти на масштабне святкування та як насправді ставляться до цього кримські чиновники ‒ читайте в цьому матеріалі.
Ветеранів ‒ у депозитарій
Акція «Обличчя Перемоги» справляє враження єдиної, яка якось перегукується з першою частиною назви програми «Рік пам'яті та слави». Суть акції полягає в тому, що спеціально створений програмно-технічний комплекс, який назвали депозитарієм, оброблятиме й зберігатиме відомості про кожного учасника війни, про якого вдасться зібрати інформацію. Надалі будь-хто охочий зможе отримати доступ до цих відомостей. Про це розповіла заступник голови російського уряду Криму Олена Романовська.
Живих ветеранів, яких у Криму налічується 709 осіб, Романовська планує опитати та надіслати відомості в депозитарій, а щодо загиблих розраховує на волонтерів і розкриття архівів. Остання обставина дуже цікава, оскільки більшість істориків, які вивчають період початку Другої світової війни, у своїх публікаціях стверджують, що архіви того часу в сусідній Росії залишаються абсолютно недоступними для дослідників, не кажучи вже про повноцінний доступ всіх охочих до цих відомостей.
Дорога на Ялту
Це не новий екскурсійний маршрут ‒ це міжнародний музичний фестиваль, присвячений святкуванню ювілею перемоги. Щоправда, тільки віртуальний. Проєкт передбачає виконання різноманітних пісень, які співали «солдати перемоги» у той період. Причому, очікується, що в проєкті візьмуть участь не менше шести тисяч виконавців із різних країн. Масштабне пісенне шоу триватиме з 30 квітня до самого кінця ювілейного року. Бюджетними витратами на цей захід і практичним сенсом від його результатів на засіданні кримського уряду, де презентована ідея проєкту, ніхто не цікавився.
Відтворення святкової атмосфери, коли люди збиралися у громадських місцях і радісно співалиІз заяви організаторів
Ще одна акція з тієї ж серії ‒ «Ріо-Рита ‒ радість Перемоги». За словами Олени Романовської, основою проєкту є театралізована вистава на майданчиках міського простору, з елементами реконструкції міської атмосфери 1945 року. Як зазначено в поданій членам уряду презентації, «відтворення святкової атмосфери, коли люди збиралися у громадських місцях і радісно співали, танцювали, грали на музичних інструментах».
Автори ідеї вважають, що цей захід, який відбудеться в усіх містах Криму, допоможе «об'єднати людей різних поколінь, різного віку, професій, переконань і політичних поглядів єдиною емоцією ‒ щирою радістю громадян країни-переможця».
«Потяг Перемоги» у розпал сезону
Уже не нова для кримчан акція «Потяг Перемоги», коли на вокзали півострова прибуває старий паротяг із групою переодягнених у форму другої світової війни акторів, цього разу дійде до Криму тільки влітку. За словами Романовської, маршрут потягу буде від Керчі до Севастополя, поєднуючи два міста-героя. З чим пов'язане таке «запізнення» акції Романовська не сказала, але з представлених увазі уряду слайдів стало зрозуміло, що цього разу буде інший потяг ‒ не кримський, а той, який стартує в Бресті та закінчує рух у Владивостоці. Було б не патріотично, якби такий паротяг не завернув на півострів через свіжозбудований міст. Ось тільки ефект від його появи влітку точно буде нижчий ‒ багато любителів цієї акції будуть активно зайняті в курортному сезоні.
Серед інших знайомих акцій, але з новим ухилом ‒ «Вахта пам'яті». Цього разу, за словами міністра праці та соцзахисту Криму Романовської, у заході будуть залучені абсолютно всі школи півострова. На цьому етапі там уже формуються команди з учнів, які замість передбачених освітньою програмою уроків, будуть по черзі нести вахту біля пам'ятників, братських могил та «вічних вогнів» із 13 квітня до 9 травня. На думку авторів проєкту, це стояння біля меморіалів сприятиме «вихованню патріотизму та громадянськості у молоді, залученню дітей до історичної культурної спадщини в дусі гордості за подвиги радянських людей».
Цілком імовірно, для виховання цієї ж «гордості за подвиги» було запропоновано присвоїти кожній школі ім'я якогось із радянських героїв. Віцепрем'єр уряду Олена Романовська висловила впевненість, що до кінця року цей процес буде повністю завершений і жодна школа не залишиться без героя.
Ідея зустріла гаряче схвалення у російського глави Криму Сергія Аксенова. А Романовська на закінчення підкреслила: «Наша кримська молодь, вони вже пройшли чималий шлях за ці шість років нашого спільного подвигу повернення на історичну батьківщину... І ми не маємо права сьогодні підвести наших громадян, учасників Великої Вітчизняної війни, втративши пам'ять про історичний подвиг, який вони здійснили».
Безгосподарні пам'ятники
«Радість громадян країни-переможця», «у дусі гордості за подвиги», «спадкоємці великої перемоги», «якщо треба ‒ повторимо» ‒ всі ці меседжі щільно насаджуються у свідомість росіян, жителів окупованих територій і людей, схильних до російської пропаганди. На ці цілі не шкодують ні коштів, ні часу, ні інших ресурсів. На підігріванні реваншистських настроїв свого часу до влади прийшов Адольф Гітлер, а всього шість років тому за допомогою цієї «фішки» втримався на посаді й російський президент Володимир Путін. Інструмент надзвичайно зручний і багато в чому універсальний ‒ треба тільки не шкодувати коштів на костюмовані виступи колективів місцевих будинків культури та інші шоу.
Про сьогодення ставлення до подій Другої світової війни з боку кримських чиновників можна судити не тільки за скандалом із керченськими «батонесами», а й за досить помітним зауваженням спікера кримського парламенту Володимира Константинова. Після доповіді про всі плани святкування ювілею, він сказав: «Наш виїзд у Бахчисарайський район, який ми провели тиждень тому, показав, що ситуація гнітюча. І вона не змінюється. При всіх тих масштабних заходах, які ми готуємо ‒ ця тема взагалі ніким не регулюється. Для прикладу, в Бахчисарайському районі приблизно половина пам'ятників взагалі не стоїть на обліку. Звідси вони (місцеві органи влади ‒ авт.) ніяк не можуть їх фінансувати і вже не встигнуть привести до 75-річчя їх до ладу».
Мало того, що пам'ятники безгоспні і на їхнє утримання не передбачені гроші, за словами Константинова, не вирішені також питання оформлення землі під пам'ятками й потрібна серйозна робота в цьому напрямку. Нічого не вирішено в юридичному плані ‒ хто і як їх має брати на баланс. Тобто за шість років окупації кримські чиновники, які так трепетно зберігають «священну пам'ять» про радянських героїв того часу, навіть не намагалися вирішити жодної проблеми з пам'ятниками, які присвячені подіям Другої світової війни.
Ця ситуація якнайкраще демонструє, що всі патріотичні розмови про «історичний подвиг» для них не більше, ніж обов'язкова, майже ритуальна, «показуха».
Ігор Воротников, кримський блогер
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції