«Росія діє за принципом: немає народу – немає проблеми». П'ять років заборони Меджлісу кримськотатарського народу

П'ять років тому, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії залишив чинним рішення підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Окрім того, представницький орган кримських татар оголосили екстремістською організацією, офіційно ‒ за «посягання на територіальну цілісність Росії». Як Меджліс кримськотатарського народу може впливати на ситуацію в Криму після оголошення його в Росії екстремістською організацією? Чому Росія всупереч рішенню Міжнародного суду ООН не скасовує заборону Меджлісу? Як працює Меджліс на території материкової України?

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

Ці та інші актуальні теми в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров; російський адвокат Микола Полозов; українська політолог Олеся Яхно; український історик і політолог Василь Яблонський; російський правозахисник, керівник програми «Підтримка політв'язнів і переслідуваних активістів» правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс.

Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році після повернення кримських татар із місць депортації. Фактично це виконавчий орган Курултаю ‒ національного з'їзду кримських татар. Після анексії Криму у 2014 році, лише деякі члени Меджлісу підтримали Росію. Зокрема, муфтій Еміралі Аблаєв, який очолив підконтрольне Росії Духовне управління мусульман Криму та Севастополя; Ремзі Ільясов, який погодився на посаду віцеспікера в російському парламенті Криму після початку анексії, та Заур Смирнов, який тоді очолив підконтрольний Росії Держкомітет із питань міжнаціональних відносин Криму. Пізніше Ільясова та Смирнова відіслали у відставку. Діяльність цих учасників Меджлісу була припинена, але остаточно виключити їх зі складу представницького органу кримськотатарського народу, згідно з регламентом, може тільки Курултай.

Ініціатива заборони діяльності Меджлісу походила від експрокурора анексованого Криму, колишнього депутата Держдуми Росії Наталії Поклонської. Формальним приводом для заборони стало звернення до російської прокуратури Криму декількох проросійських громадських організацій кримських татар зі звинуваченнями Меджлісу в «блокаді Криму». У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму ухвалив заборонити представницький орган кримських татар, назвавши його «екстремістською організацією», а 29 вересня 2016 року Верховний суд Росії залишив це рішення чинним.

У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН у межах забезпечувальних заходів за позовом України проти Росії зобов'язав Російську Федерацію скасувати заборону Меджлісу, однак Москва так і не виконала цю вимогу. У вересні 2021 року в Криму був затриманий та заарештований перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял (за документами ‒ Джелялов).

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що, попри анексію Криму, Меджліс зберіг принципи колективного обговорення та колегіального ухвалення рішень. Він наголосив, що заборона Меджлісу позначилася на ставленні кримських татар до Росії та підконтрольної їй влади Криму.

– Лояльність кримських татар до російських окупантів не збільшилася ні на йоту. Навіть більше: ті репресії та переслідування, які здійснюють щодо кримських татар, дають їм дуже чітке уявлення про суть процесів, які відбуваються в Криму. Що стосується підтримки Меджлісу кримськотатарського народу, ми не помітили розширення наших опонентів. Буквально кілька десятків осіб, які в Криму й до заборони себе позиціювали як опоненти Меджлісу, така ж кількість залишилася після його заборони. Інших не з'явилося.

Рефат Чубаров також зазначив, що Росія не отримала підтримки від кримських татар, і це стало причиною переслідувань представників кримськотатарського народу на півострові.

– Російським окупантам упродовж більше ніж семи років не вдалося роз'єднати кримських татар, зруйнувати їхню єдність. Кримські татари не стали виявляти бажану для окупантів лояльність, і тому від спроб підкупу та формального представництва в органах влади країни-агресора, перейшли до репресій щодо кримських татар.

Рефат Чубаров наголосив, що керівництво та представники Меджлісу на міжнародному рівні інформують про репресії щодо кримських татар у Криму, а також вони увійшли до оргкомітету з підготовки саміту «Кримська платформа», метою якого є деокупація півострова.

Російський адвокат Микола Полозов в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що після того, як усі судові інстанції в Росії залишили чинним визнання Меджлісу кримських татар «екстремістською організацією», захист очікує розгляду цієї справи в Європейському суді з прав людини.

Він нагадав, що Росія досі не виконала вимогу Міжнародного суду ООН скасувати заборону Меджлісу, і висловив думку, що Москва може піти на серйозніші кроки.

‒ Є досить серйозне занепокоєння, що російська влада піде далі й замість визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією, вони спробують визнати його терористичною організацією, що може означати новий виток масовіших репресій щодо кримських татар.

На думку адвоката, у разі, якщо Росія піде на цей крок, це серйозно позначиться на багатьох кримських татарах на півострові.

– Потрібно розуміти, що справи про екстремізм розслідуються органами МВС, а справи про тероризм ‒ лише органами ФСБ. І в разі, якщо Росія визнає Меджліс кримськотатарського народу терористичною організацією, то фактично можна говорити, що всі кримські татари, які мали стосунок до органів національного самоврядування, за аналогією зі «справами Хізб ут-Тахрір» лише за показами свідків отримуватимуть величезні терміни.

Полозов наголосив, що в цей час озвучені ним занепокоєння є його припущеннями, заснованими на діях російських силовиків у Криму.

Українська політолог Олеся Яхно висловила думку, що дії Росії в Криму спрямовані на боротьбу з інакомисленням, при цьому в хід ідуть різні засоби.

– Російська логіка зрозуміла: Росія діє за принципом «Немає народу ‒ немає проблеми». Вона діє агресивно в інформаційно-пропагандистській площині, не кажу вже ‒ фізично, коли з Криму витісняються усі групи, які не лояльні до російської влади. А ті, хто залишився, піддаються обшукам, арештам, або, як у випадку Меджлісу, ‒ заборонам.

За словами політолога, Росія таким чином намагається створити враження, що анексований Крим «єдиний і підтримує Російську Федерацію», а також просуває версію, що «Крим завжди був російським».

‒ Я вважаю, що тут є велике недопрацювання з боку України: історично показувати, що це не так, і що Росія намагається нав'язати цей міф і штамп російської пропаганди. Єдине, що заважає Росії ‒ це кримські татари, які не лояльні в основній своїй масі до російської влади.

Український історик і політолог Василь Яблонський в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що сучасна Росія багато в чому успадковує традиції СРСР, і це виявляється, зокрема в репресіях щодо кримських татар.

– Росія ‒ тоталітарна країна, там можуть працювати громадські організації лише за умови, що не несуть хоча б мінімальну загрозу тоталітарному режиму в цій країні. У випадку з Меджлісом у Росії не залишалося вибору, як його заборонити. За великим рахунком Росія залишається Радянським Союзом і всі ці гебістські уявлення про кримських татар як про міфічних «зрадників», нікуди не зникли. Як вони були у Сталіна, так збереглися й у Путіна, який є плоттю від плоті КДБ. Короткий період загравання з Меджлісом закінчився нічим, і все прийшло до того, до чого й мало прийти: забороняв СРСР ‒ забороняє і Росія. По суті у Меджлісу немає шансів відкрито працювати в Росії.

Василь Яблонський нагадав, що Радянський Союз існував доти, поки дозволяла економічна ситуація, і висловив думку, що сучасна Росія не зміниться, поки до цього немає економічних передумов, і «битву холодильника з телевізором не виграє».

Російський правозахисник, керівник програми «Підтримка політв'язнів і переслідуваних активістів» правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс вважає, що Росія розглядає Меджліс кримськотатарського народу «як свого ворога», оскільки представницький орган консолідує кримськотатарський народ.

Тому, на його думку, ситуація із забороною Меджлісу не зміниться, попри рішення Міжнародного суду ООН.

– Російська держава ще до правок до Конституції, в законі про Конституційний суд передбачила можливість вирішувати, чи відповідають Конституції Росії рішення міжнародних органів. А зараз це додатково внесене до Конституції. Тут справа не в тому, щоб не дотримуватися рішень суду просто заради того, щоб не дотримуватися. Російська влада схильна не дотримуватися тих рішень, які вважає для себе шкідливими. Вона усвідомлено заборонила Меджліс кримськотатарського народу й зовсім не збирається пускати його назад до легальної діяльності на контрольованій російською владою території Криму. Ніякої поваги до права в російської влади немає.

Російський правозахисник додав, що в Росії також піддаються репресіям активісти національних рухів, представники малих народів, дії яких стають «занадто тривожними для влади». Однак, на його думку, те, що відбувається в анексованому Криму, істотно відрізняється від реакції влади на діяльність активістів національних рухів у регіонах сусідньої Росії.

(Текст підготувала Олена Юрченко)