У ФСБ Росії повідомили про нібито зв'язок забороненого в Росії й визнаного екстремістською організацією Меджлісу кримськотатарського народу зі спецслужбами України. Заява була зроблена після початку так званої справи про «диверсію на газогоні».
Про це повідомили в центрі громадських зв'язків (ЦГЗ) ФСБ.
«Федеральною службою безпеки в межах розслідування кримінальної справи щодо трьох громадян Росії, причетних до диверсії на газогоні поблизу населеного пункту Перевальне Республіки Крим, отримані відомості про зв'язок забороненої в Росії організації «Меджліс кримськотатарського народу» зі спецслужбами України», ‒ повідомили в ЦГЗ ФСБ.
Також у ФСБ наголосили, що «військова розвідка через Меджліс готувала в Криму протестні акції кримських татар».
Після повідомлень ФСБ російський глава Криму Сергій Аксенов виступив ыз різкою заявою щодо Меджлісу кримськотатарського народу.
«Під час розслідування диверсії на газогоні ФСБ виявила зв'язок забороненого в РФ екстремістського «меджлісу» зі спецслужбами України, які намагалися через цю злочинну структуру організувати протестні акції в Криму. Ця інформація ще раз підтверджує, що «меджліс» ‒ це ворожа й терористична організація, головною метою якої є завдавання шкоди Криму та кримчанам будь-якими способами. Інших цілей у них немає. І той факт, що на Заході намагаються показати професійних провокаторів із «меджлісу» як виразників думки кримськотатарського народу, теж говорить сам за себе. Для нас очевидно, що підривна діяльність проти нашого півострова ведеться спецслужбами України за різними напрямками. А «меджліс» та його прихильники є інструментами спецслужб. Ще раз дякую співробітникам ФСБ за професійну роботу. Провокації не пройдуть! Ті, хто погоджується брати участь у злочинних меджлісівських іграх, мають розуміти, що їм відведена роль пішаків, якими господарі готові пожертвувати в будь-який момент», ‒ написав у соцмережі Аксенов.
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, заяви ФСБ і російського глави Криму ставлять під загрозу безпеку приблизно трьох тисяч кримських татар у Криму.
Які б домисли не придумував Аксенов, ми знаємо, що кримськотатарський національний рух у боротьбі за свої права застосовує тільки ненасильницькі методиІльмі Умеров
«Меджліс ‒ виборний представницький орган кримськотатарського народу, що складається з 33 осіб, які обираються таємним голосуванням бюлетенями на Курултаї (всенародному з'їзді). 250 делегатів Курултаю обираються на регіональних конференціях за місцем проживання кримських татар. Обрання членів місцевих меджлісів відбувається на виборах у виборчих дільницях. Голосування бюлетенями. Вибрані члени місцевих меджлісів на регіональних конференціях формують регіональні меджліси. Загалом у системі Курултай-Меджліс проходять процедуру виборів і стають делегатами Курултаю та членами меджлісів різних рівнів приблизно три тисячі осіб. Саме вони можуть стати наступною мішенню, причому активно поводиться людина чи не дуже, значення не має. Після окупації Криму, у квітні 2017 року Меджліс рішенням Верховного суду Росії визнаний екстремістською організацією, його діяльність заборонена на території Росії. До чого тут Крим я досі не розумію, адже весь світ вважає його територією України. А ось терористичних актів від кримських татар досі не було взагалі. Які б домисли не придумував Аксенов, ми знаємо, що кримськотатарський національний рух у боротьбі за свої права застосовує тільки ненасильницькі методи.
Погрози Аксенова можуть перерости в терор проти кримськотатарського народу, у першу чергу, проти авторитетних та активних людей. У хід підуть провокації, подібні до тієї, що сталася проти Нарімана, Асана та Азіза, спрямовані на дискредитацію Меджлісу. Більше шкоди Криму, ніж нинішня окупаційна влада, ніхто й ніколи не завдавав. Зализувати рани після звільнення Криму доведеться дуже довго. Не сумніваюся, що впораємося», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
Кримський адвокат Айдер Азаматов припускає, що після подібних заяв із боку російської влади може відбутися визнання російською стороною Меджлісу кримськотатарського народу терористичною організацією.
«Така заява глави республіки ‒ це не просто думка, а якась заготовка на майбутнє, пов'язане з визнанням Меджлісу, який уже визнаний у Росії екстремістською організацією, терористичною організацією з усіма наступними наслідками. У найближчому майбутньому, думаю, почнуться процеси з переведення Меджлісу з екстремістської організації в ряди терористичних, Аксенов і сам на цьому наголосив, говорячи про те, що діяльність Меджлісу має терористичний характер. Надалі це спричинить і сприятиме порушенню кримінальних справ стосовно прихильників цієї організації за прикладом «справ Хізб ут-Тахрір». Тобто алгоритм дій щодо Хізб ут-Тахрір вже є, і це можна буде застосовувати також щодо прихильників меджлісу», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії адвокат.
Кримськотатарський активіст Едем Дудаков також вважає, що за заявами російської влади може статися новий виток репресій щодо представників Меджлісу кримськотатарського народу.
У нашого народу на пропаганду «СССРосії» імунітет стійкий. Ще з 1944 року виробивсяЕдем Дудаков
«Аксенов може говорити, після гебешних структур, усе, що завгодно. У нашого народу на пропаганду «СССРосії» імунітет стійкий. Ще з 1944 року виробився. І такі вульгарні трюки й інсинуації гебні для нашого народу – не новина. Цим посланням вони якраз і розкривають справжню мету цієї операції. А своєму представницькому органу народ дасть оцінку сам. І на арешт Нарімана Джеляла, Асана та Азіза Ахтемових народ уже відреагував. Виступила із заявою інтелігенція, відомі громадські діячі, які живуть у Криму. Це свідчить про авторитет першого заступника в народі й тієї структури, яку він представляє. Певно, владі потрібно Меджліс перекваліфікувати з екстремістської організації в терористичну. Звідси вимальовується наступна мета операції ‒ садити за приналежність до Меджлісу активних членів (не за дії, які щоразу треба вигадувати, а садити тільки за факт належності до структури Меджлісу). Це, як ви розумієте, полегшує всю процедуру переслідування та ізоляції неугодних владі політиків», ‒ повідомив Крим.Реалії свою точку зору активіст.
Українська правозахисниця Олександра Матвійчук зазначає, що російська влада таким способом намагається обґрунтувати свою бездіяльність у виконанні рішення Міжнародного суду ООН.
Ще у квітні 2017 року суд зобов'язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народуОлександра Матвійчук
«Цю заяву слід розглядати в контексті тривалого невиконання Російською Федерацією обмежувальних заходів Міжнародного суду ООН. Ще у квітні 2017 року суд зобов'язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. І тепер де-факто влада Криму гарячково шукає якщо не правові, то хоча б медійні підстави для пояснення своєї бездіяльності», ‒ зазначила в коментарі Крим.Реалії правозахисниця.
Активіст міжнародного руху #LiberateCrimea, експерт Кримськотатарського ресурсного центру Сергій Пархоменко впевнений, що подібні заяви російської влади ‒ це привід для подальших репресій щодо кримських татар у Криму.
Визнання Меджлісу «терористичною організацією» несе ризик здійснення Росією чергового повноцінного акту геноциду кримських татарСергій Пархоменко
«Публічне звинувачення Аксенова на адресу Меджлісу кримськотатарського народу має, як мінімум, дві мети: підштовхнути владу Росії офіційно визнати Меджліс «терористичною організацією», що дасть привід окупантам у Криму ще жорсткіше переслідувати корінний кримськотатарський народ. Будь-яка приналежність до Меджлісу тієї чи іншої персони (навіть якщо людина була членом якогось із регіональних відділень Меджлісу років 20 тому або робила фото з членами Меджлісу, або навіть лайкала їхні пости в соцмережах) стане приводом для обшуків, арештів та інших репресивних заходів. Фактично, в окупантів будуть розв'язані руки, щоб загнати кримськотатарський народ у сегрегацію або змусити масово залишати півострів. Іншими словами, визнання Меджлісу «терористичною організацією» несе ризик здійснення Росією чергового повноцінного акту геноциду кримських татар. Аксенову та йому подібним якраз це й потрібно: колаборант Аксенов прекрасно розуміє, що абсолютна більшість кримських татар, які живуть у Криму, хочуть повернення півострова під контроль України, і ця їхня позиція стає все чіткішою з кожним новим арештом та обшуком. Друга мета заяви ‒ мобілізувати електорат перед так званими «виборами» в Криму в Держдуму Росії. Окупаційна «влада» діє перевіреним методом ‒ сіяти страх перед «укродиверсантами» та «кримськотатарськими терористами» в надії, що перелякані кримчани побіжать 19 вересня голосувати за партію Путіна ‒ «Единую Россию». Хоча цього не буде. Явка прогнозується низька, навіть «кримнашисти» не особливо хочуть голосувати за ЕдРо. Тому окупантам доведеться вдаватися до улюбленого методу ‒ «намалювати» потрібні результати виборів постфактум», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.
У Міністерстві закордонних справ України відреагували на заяви ФСБ Росії про причетність Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Меджлісу кримськотатарського народу до «організації акцій протесту», а також до «диверсії» на газогоні в Криму.
США в ОБСЄ закликали Росію припинити «безпідставні та мстиві» репресії в Криму, а також ‒ звільнити кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла та інших затриманих кримчан.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.
