Бюджет анексованого Криму на 2023 рік був зверстаний із фінансовою діркою у кілька мільярдів рублів. Підконтрольна Москві влада Криму визнає: повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло не лише на бюджетні розрахунки, а й суттєво позначилося на планах соціально-економічного розвитку регіону. Скільки півострів коштуватиме Росії у 2023 році і до чого варто готуватися його жителям, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Ледь не щороку після російської анексії Криму підконтрольна Москві місцева влада обіцяла, що регіон стане самодостатнім і матиме бездефіцитний бюджет.
Жити за власний рахунок півострів мав почати вже з 2023 року, як було обіцяно наприкінці 2021 року. Але на дев'ятому році життя в російських реаліях він не лише продовжує залежати від федеральних дотацій, а й через російське повномасштабне вторгнення в Україну зазнає значно більших збитків, ніж у попередні роки.
«Оптимізм» на тлі реалій
Як зазначено в бюджеті, затвердженому російським парламентом Криму в середині грудня, доходи Криму у 2023 році заплановані у сумі 228,3 мільярда рублів, а витрати – у 236,5 мільярда рублів. Тобто власних доходів Криму не вистачить, щоб покрити понад вісім мільярдів рублів дефіциту. Це у два з половиною рази перевищує дефіцит кримських бюджетів довоєнних років.
Покривати різницю між доходами та витратами планують за рахунок безоплатних надходжень із сусідньої Росії. У 2023 році вони, як зазначено в кошторисі, становитимуть 165,3 мільярда рублів. Тобто бюджет Криму залежатиме від федеральних вливань майже на 70%.
Така сама ситуація спостерігалася у 2015 та 2016 роках – перші роки після російської анексії півострова, коли продовжувався «перехідний період» і регіон в умовах міжнародних санкцій не мав можливості самостійно забезпечувати власні потреби.
Бюджет Криму залежатиме від федеральних вливань майже на 70%
Наприкінці грудня кримські депутати внесли зміни до головного кошторису Криму, зменшивши запланований на 2023 рік бюджетний дефіцит у два рази. Покривати його планують за рахунок бюджетних кредитів, а не лише безоплатними вливаннями з російського бюджету, як у попередні роки.
«Джерелами фінансування дефіциту бюджету Криму виступатимуть кошти від продажу акцій та інших форм участі у капіталі, що перебувають у власності Криму, залишки коштів на єдиному рахунку бюджету Криму, що склалися станом на 1 січня 2022 року, та бюджетні кредити з інших бюджетів бюджетної системи Росії у сумі 2,4 мільярда рублів», – зазначено у повідомленні підконтрольного Росії парламенту Криму.
Кримський спікер Володимир Константинов назвав нинішній бюджет «оптимістичним з урахуванням реалій сьогоднішнього дня» та визнав, що Крим «як і раніше, не може повноцінно наповнити доходну частину бюджету власними доходами».
Кримський бюджет ще до війни був дефіцитним, а 70-80% його доходів покривали безоплатні вливання із сусідньої Росії. Всупереч обіцянкам кримських чиновників змінити ситуацію, цього досі не сталося.
Заважають санкції
Військові дії Росії проти України впливають і на плани соціально-економічного розвитку півострова. Кримські депутати готуються внести зміни до закону «Про стратегію соціально-економічного розвитку Криму до 2030 року».
Документ уже був схвалений Економічною радою при кримському уряді та внесений до парламенту російським главою Криму Сергієм Аксьоновим.
У документі планують змінити низку пунктів щодо економічної інтеграції Криму. Зокрема, у новій редакції сказано, що «повноцінна економічна інтеграція» Криму до складу Росії відбуватиметься за рахунок «початку роботи на території півострова вітчизняних держкорпорацій, банків з державною участю, системоутворюючих структур, загальноросійських мережевих комунікаційних та торгових організацій», реалізації комплексу інструментів стимулювання розвитку пріоритетних галузей економіки, «збереження та вдосконалення особливих умов» для реалізації інвестпроектів, зокрема режиму вільної економічної зони.
Також російська влада Криму має намір найближчим часом посилити співпрацю півострова із суб'єктами Росії, країнами Євразійського економічного союзу, Шанхайської організації співробітництва та Співдружності незалежних держав.
Російська влада Криму також розраховує, що найближчими роками розпочнеться «розробка спеціальних заходів стимулювання створення спільних із закордонними партнерами високотехнологічних підприємств». При цьому основною небезпекою для економіки півострова в документі визнається міжнародне невизнання його «російського» статусу та санкції.
«Основна небезпека, що виходить від зовнішньополітичних процесів, – збереження та посилення міжнародної геополітичної та геоекономічної ізоляції Криму, що насамперед ускладнює економічний розвиток регіону. Набір санкцій, запроваджених США, Європейським союзом, Україною, факт невизнання Криму суб'єктом Росії більшістю країн світу призводять до обмеження збуту промислових товарів, обмеження обсягу іноземних інвестицій, зниження транспортної доступності Криму», – йдеться у документі.
У Криму готуються економити?
У законопроекті, поданому Сергієм Аксьоновим, російська влада Криму зафіксувала ризики бюджетного недофінансування реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку півострова до 2030 року «в умовах економічної кризи та незбалансованості регіонального бюджету та фінансів підприємств».
«В умовах нестійкого зростання економіки Росії і при обмежених ресурсах федерального бюджету обсяг безоплатних надходжень до республіканського бюджету може скоротитися», – йдеться в законопроекті.
Економічні експерти вважають, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво впливає на фінансовий стан цієї країни, а Крим за умов воєнних дій є для неї джерелом додаткових витрат.
Прогнозувати, що Росії не вистачить грошей на Крим, передчасноТарас Загородній
Основні ці витрати пов'язані із закриттям кримського неба та припиненням діяльності багатьох кримських підприємств через війну, а також наслідками вибуху на Керченському мосту та ударом по нафтогазових «вежах Бойка» у Чорному морі, пояснював раніше Крим.Реалії керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
«Прогнозувати, що Росії не вистачить грошей на Крим, передчасно. Поки Крим виконує функцію військової бази для Росії, вона продовжуватиме його фінансувати, хоча, можливо, й в усіченому вигляді», – вважає Тарас Загородній.
Упродовж перших десяти місяців війни Росії довелося дотувати цілі галузі в Криму, які зазнали збитків від наслідків війни. Військові дії Росії проти України, зокрема, поховали всю цивільну авіацію на Кримському півострові, заборонену від 24 лютого, оскільки російські військові використовують кримське небо у своїх інтересах.
Десять місяців поспіль простоює аеропорт «Сімферополь», який забезпечував основне сполучення Криму із сусідньою Росією.
Неможливою через війну стала робота кримської рибальської промисловості, оскільки російська влада повністю заборонила промисел у північно-західній акваторії Чорного моря від Севастополя (мис Херсонес) до херсонського берега.
Про масштабні збитки у 2022 році заявили представники туристичної галузі – курортний сезон на Кримському півострові вперше за всі роки був визнаний провальним.
Про додаткові дотації своєї діяльності восени 2022 року попросили кримські аграрії.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов визнає, що випробування санкціями та реалії останніх восьми років, які гальмували розвиток Криму, «у жодне порівняння не йдуть із масштабом того виклику, з яким ми зіткнулися цього року». Він також зазначає: наслідки подій 2022 року «визначатимуть наступний і, цілком імовірно, не один і не два роки».
Цей прогноз, однак, не враховує планів української влади щодо деокупації Криму на тлі бойових дій. За різними оцінками українських військових та міжнародних експертів, це може статися до весни-літа 2023 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
