Заяву депутата Державної Думи Росії Казбека Тайсаєва про необхідність офіційного визнання Росією угруповань «ЛДНР» та територій ОРДЛО вже кілька днів активно поширюють підконтрольні Росії ЗМІ. За словами російського депутата, фракція КПРФ уже підготувала відповідну постанову для внесення у Держдуму. Про те, що може означати така постанова та яка її вага розповідає Радіо Донбас.Реалії.
Заяву Тайсаєва про ймовірне рішення Держдуми оприлюднив один з телеграм-каналів, близький до угруповання «ЛДНР». Насправді, про підготовку до внесення постанови, якою мають бути визнані так звані «республіки Донбасу» Тасаєв говорить не вперше. Про неї він вже говорив на засіданні Думи ще на початку грудня 2021 року.
Та загалом ця риторика не нова для російської верхівки. Про необхідність визнання «ЛДНР» у Держдумі і до цього говорили представники всіх фракцій російського парламенту. Відбувалося це на тлі скупчення російських військ на кордоні з Україною, яке спостерігалося весь кінець 2021 року. 1 грудня 2021 року про те, що «прогнозвуати перспективи (такого визнання – ред.) складно» заявив спікер президента Росії Дмитро Пєсков. Але лише російські парламентські «комуністи» заговорили про конкретний документ. Це стало резонансною темою для підконтрольних Росії ЗМІ на Донбасі та у соцмережах ОРДЛО.
Постанова проти Указу
Самого тексту постанови у відкритому доступі ще немає. Але цікавим є факт того, що таке рішення приймати планується саме постановою державної Думи.
Якщо згадати останній приклад, коли Росія офіційно визнавала непідконтрольні частини іншої держави, то робилося це Указами Президента.
Так сталося у серпні 2008 року, коли тодішній Президент Росії Медведєв своїм указом визнав Абхазію та Південну Осетію як держави. Відбулося це відразу після російсько-грузинської війни.
Цілі
Тож можемо припускати кілька варіантів перспектив постанови про визнання «ЛДНР», якою лякають російські депутати та посадовці.
1. Гібридне визнання
Відповідна постанова дійсно може бути внесена до Державної думи Росії та проголосована нею. Це буде не дивно, адже одна з російських думських фракцій у передвиборчий риториці прямо проголошувала необхідність визнання «республік». А правляча партія «Єдина Росія» навіть уклала угоду з так званим «Союзом добровольців Донбасу» – організацією, яка активно бере участь у війні на Донбасі та стоїть на позиціях визнання «ЛДНР» та подальшого приєднання цих територій до Росії.
Інше питання, що рішення Думи хоч і матиме легітимний характер, але не буде повним без Указу російського президента.
Це може бути фактором подальшої правової та фінансової інтеграції ОРДЛО до Росії без відповідних негативних міжнародних наслідків. Подібне рішення парламенту може стати підставою для визнання документів, виданих окупаційними адміністраціями у Донецьку та Луганську, економічної, правової інкорпорації, чи навіть прямої військової допомоги з боку Росії.
2. Занесений меч «визнання»
Мова про офіційне визнання так званих «республік» у риториці російських політиків переважно йде, як засіб тиску на Україну та захід. Наприклад заступник голови комітету Держдуми у справах СНД та зв'язків із співвітчизниками Віктор Водолацький заявив, у грудні 2021 року, що Росія має визнати «ЛДНР» у якості відповіді на невиконання Україною мінських домовленостей. Схоже припущення звучало з Кремля у якості відповіді на спробу військової операції України на Донбасі.
Тож постанова про офіційне визнання «ЛДНР», чи інший подібний акт може залишитись фактором тиску до його прийняття.
3. Привіт Кремлю
Казбек Тайсаєв, який перший заявив про підготовку постанови щодо визнання псевдореспублік є одним з депутатів, які активно беруть участь у «політичному житті» ОРДЛО.
Серед депутатів нинішнього скликання Державної думи Росії він такий далеко не один.
Більше того, до російського законодавчого органу потрапив навіть Олександр Бородай, що колись був головою так званого «уряду ДНР», а зараз очолює «Союз добровольців Донбасу». Отже у Думі є значна кількість депутатів – прихильників не тільки визнання ОРДЛО, як республік, але й подальшого їхнього приєднання до Росії. Можна припустити, що у цих колах посилають сигнал Кремлю, що цей процес можна прискорити.
