Доля незаконно збудованого Росією Керченського мосту, який у медіа часто називають «Кримським», залишається вкрай чутливою темою для російської політики. Путін зробив цей міст символом своєї влади над анексованим українським півостровом, і, здається, якийсь час сам повірив, що саме від збереження мосту ця влада залежить найбільше. Але, схоже, цей час минув. Які зусилля Росія докладає для охорони мосту та які ресурси для його знищення має Україна? Тема була піднята в відео Крим.Реалії.
Про те, що Керченський міст потребує екстреного ремонту, заявили у партизанському русі «Атеш». Вони опублікували фото пошкоджень, повідомивши, що відбувається деградація конструкційних елементів мосту, що призводить до обсипання окремих частин.
Раніше ЗСУ здійснили кілька успішних атак на Керченський міст, а Київ неодноразово заявляв, що вважають міст «законною» ціллю. Наскільки дієві заходи щодо захисту Кримського мосту, що вживаються Росією, і чи є сенс Україні знищувати сакральний символ Путіна в Криму?
У серпні 2024 року у Києві заявили, що Сили оборони України вже розробили план знищення Керченського мосту та повернення Криму під контроль України. Про це в етері телеканалу «Київ24» розповів представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
Крим є стратегічно важливим для Росії з погляду військової логістики та постачання, оскільки росіяни використовують півострів як військову базу. Київ вважає міст законною метою.
Російська ж влада в Криму у квітні 2022 року називала Керченський міст найзахищенішим у світі.
Про те, що міст добре захищений, а безпеці громадян нічого не загрожує, заявив наприкінці серпня 2024 року і голова російської адміністрації анексованого Криму Сергій Аксьонов. Він назвав міст «дорогою життя».
Як Росія захищає міст
Наразі захист мосту організований у кілька рівнів. Наприклад, від ударів з моря, повітря та від атак диверсантів. Росіяни залучили «досить значні сили», говорить Віктор Кевлюк, військовий експерт Центру оборонних стратегій.
«Що стосується протиповітряної оборони – Кримський міст прикривають два дивізіони зі складу 12-го, 18-го зенітно-ракетних полків 31-ї дивізії протиповітряної оборони. У повітрі постійно несуть чергування пари винищувачів, готових до перехоплення повітряних цілей», – додає Кевлюк у коментарі Крим.Реалії.
У мережі іноді з'являються повідомлення про те, що перевірки на Керченському мосту посилюються, і спливають фото споруд, побудованих для захисту мосту. Телеграм-канал «Кримський вітер» опублікував фото металевих «йоржів», які опускали на дно моря за кількасот метрів від Керченського мосту.
Ще раніше з'явилися фотографії будівництва конструкції, схожої на паралельний міст.
Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» висловив припущення, що ця споруда може бути «формою захисної стіни для захисту з боку моря всієї цієї конструкції, включаючи Керченський міст, Керченський канал і так далі». Для захисту від українських ракет та морських дронів росіяни використовували димову завісу та будували бонові загородження.
Росіяни й надалі намагатимуться посилювати захист мосту, оскільки Керченський міст важливий для них ще й як символ, вважають експерти.
«Не лише роль у логістиці, яка важлива та потрібна, але це сакральний об'єкт, який був побудований наступним після анексії Криму. І треба визнати, що було збудовано якісно», – вважає військовий аналітик та колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
В мережі є відео з відкриття мосту у 2018-му, де Володимир Путін виголосив урочисту промову і заявив, що «ще за царя-батюшки люди мріяли, щоб побудувати цей міст... І ось нарешті, завдяки вашій праці, вашому таланту, цей проект, це диво відбулося».
Атаки ЗСУ на Керченський міст
Експерти визнають: Росія має великі можливості для захисту мосту. При цьому ВСУ все ж таки вдавалося цей захист прорвати.
8 жовтня 2022 року відбулася перша успішна атака. Вибух начиненої вибухівкою вантажівки обвалив частину автомобільної дороги мосту та пошкодив залізничні колії.
17 липня 2023 року український дрон врізався в опору мосту та пошкодив один з автомобільних прольотів.
У травні 2024 року аналітики українського OSINT-агентства Molfar дійшли висновку, що російська влада припинила використовувати міст для постачання військ РФ в Україні й переходить на сухопутні маршрути. Причина – саме в атаках ЗСУ.
Керченська протока загалом – приваблива ціль для українських військових, упевнений Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики стратегія XXI.
«Тут же й енергоміст, тут же й трубопроводи, які з'єднують нафтогазопроводи, прокладено та прив'язано до Керченського мосту. Сам факт такої концентрації засобів доставки, транспортування, логістики є слабким місцем. Зосередивши удари по цій вузькій шийці, досягається максимальний успіх», – вважає експерт.
Згідно з даними Генштабу ЗСУ, за час повномасштабної війни Росії проти України Сили оборони вразили 28 російських кораблів і катерів, а також один підводний човен.
У липні 2024-го у Генштабі ЗСУ заявили, що завдали «суттєвих пошкоджень» третьому та останньому залізничному порому Росії в цьому регіоні.
Успішні атаки ЗСУ на російські кораблі та судна послабили один із рівнів захисту мосту, вважає Дмитро Плетенчук, речник Військово-морських сил ЗСУ.
«Бачите, вони [росіяни] всюди огорожі ліплять – що вздовж траси, що вздовж мосту. Всі ці заходи мають компенсувати відсутність корабельно-катерного угруповання навколо мосту. Якщо ви раніше довкола мосту тримали понад 10 одиниць корабельного складу, то що змінилося, що у вас їх там зараз нуль? Мабуть, все ж таки треба там з води захищати. Це ж не тому, що передумали, змінили тактику. Це тому, що не можуть вийти в море, але компенсувати це потрібно. Тому компенсують таким чином», – заявив Плетенчук в етері програми «Свобода.Ранок».
Ракети ATACMS, які США передали Україні, можуть знищити Керченський міст, питання лише в їхній кількості. Про це заявив керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов американській газеті Philadelphia Inquirer.
А колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес у коментарі The Economist сказав, що українці знесуть Керченський міст, коли будуть готові.
«Українці систематично [перебувають] у процесі перетворення Криму на непридатний для перебування російських військ», – заявив журналістам Годжес.
Україна «знесе Керченській міст?»
Питання, яке задають експерти: а чи так потрібно Україні «зносити Керченський міст»?
Іван Ступак, військовий аналітик, розмірковує так: «Уявимо собі, окей, ми вклали зусилля, там, еквівалентно 100 мільйонів доларів. Ось, наприклад, і американські ракети, і авіація пошкодили міст. Ура, клас! У Фейсбуці ми там пишемо здорово. У мене навіть була мрія, що там Кримський міст горить, супер. А як для наших військових на Покровському напрямку, Курахове, Краматорську, Харківському напрямку? Як їм? Чи вплине знищення цього мосту якось на атаки Російської Федерації? Я більше, ніж впевнений, що ні. Тоді питання, навіщо це робити?»
З іншого боку, Ступак не виключає, що, можливо, Київ має тактику змусити Російську Федерацію трястися над цим об'єктом. Вимушуючи росіян стягувати сили на захист моста, ЗСУ «відвертає увагу». Ступак каже, що подібні тактики «застосовувалися і сторіччя тому».
Про майбутнє мосту, але без подробиць, згадав і президент України Володимир Зеленський на нещодавній прес-конференції.
«Я думаю, якщо ми хочемо, щоб щось трапилося, рано чи пізно, потрібно спочатку щоб це трапилося, а потім сказати про це», – відповів він на питання журналістів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
