На початку війни на Донбасі українська бойова авіація відіграла значну роль у звільненні захоплених територій. Щоправда, робота на передовій тривала недовго. У вересні 2014 року сторони домовилися про заборону польотів. А вже цієї осені керівництво Повітряних сил ЗСУ відкрито заявило: час грає проти українських літаків. Техніка застаріла і потребує заміни. Інакше в певний момент машини просто не зможуть виконувати бойові завдання. То скільки ж часу залишилося у радянської спадщини і чим можуть замінити авіапарк, який не оновлювали майже тридцять років?
Військовий аеродром під Києвом. Винищувачі МіГ-29 один за одним підіймаються в небо. Авіаційні двигуни сьогодні будуть ревти тут до пізньої ночі. Хоч авіація і не бере участі в боях на Донбасі, льотчики повинні постійно тримати себе в формі.
«Я сам із цих районів, і я змалку спостерігав за авіацією – не було таких польотів. Зараз в мене донька підростає, яка спостерігає, як майже кожного дня її тато боронить небо України», – ділиться враженнями з журналістами льотчик бригади тактичної авіації ЗСУ.
Тільки в цьому році Сергій провів у повітрі 80 годин. Поки, каже він, радянські винищувачі не підводили.
«Так, застаріла техніка, але ніяких нарікань на справність немає, тому що в нас інженерно-технічний склад підготовлений дуже якісно, і вони якісно готують нашу техніку до вильотів», – каже льотчик.
Були випадки, коли на злеті в Су-27 відпадала стійка шасі, були зрив скляної частини ліхтаря, відмови двигунів у повітрі, пожежі на стартіЮрій Збанацький
Водночас, відзначають оглядачі, так щастить далеко не всім українським авіаторам.
«Майже кожну льотну зміну в кожній бригаді тактичної авіації стаються відмови. І менш значні, і більш серйозні. Були випадки, коли на злеті в Су-27 відпадала стійка шасі, були зрив скляної частини ліхтаря, відмови двигунів у повітрі, пожежі на старті. Про це мало пишуть, але це відбувається мало не щодня», – розповідає представник «Українського мілітарного порталу» Юрій Збанацький.
Зараз Повітряні сили ЗСУ одночасно використовують відразу чотири типи бойових літаків. Це винищувачі Су-27 і МіГ-29, штурмовики Су-25, а також бомбардувальники Су-24. В Україні льотчики експлуатують техніку, випущену в період із 1981 по 1991 рік. За останні три десятки років в армію не надійшло жодного нового літака. Всього, за даними з відкритих джерел, зараз в українських Повітряних силах більш ніж сотня бойових літаків.
В умовах, коли почалася війна з Росією і ми лишилися без поставок цих запчастин, експлуатація цих літаків – це дуже складноЮрій Збанацький
«Вони вироблялися на території інших республік Радянського Союзу. Ми не маємо доступу до запасних частин. . Це ніби експлуатувати автомобіль без можливості придбати запчастини і без можливості доступу до СТО. Це дуже критична проблема наразі», – пояснює Збанацький.
У своєму недавньому інтерв’ю сайтові «РБК-Україна» командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов заявив, що вже в найближчі 10 років радянські літаки не зможуть виконувати поставлені завдання.
Нам треба розглядати питання щодо закупівлі новітніх озброєнь і техніки. Це таке питання, яке треба розглядати вже сьогодніІгор Буліч
«Нам треба розглядати питання щодо закупівлі новітніх озброєнь і техніки. Це таке питання, яке треба розглядати вже сьогодні. Для того, щоб хоча би років через п’ять мати можливість конкурувати або відповідати на будь-яку збройну агресію зі сторони Росії в повітрі», – розповів у коментарі «Донбас.Реалії» заступник командира однієї з бригад тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ Ігор Буліч.
Водночас у Повітряних силах не розраховують на українську військову промисловість.
«Для цього у нас нема, по-перше, відповідної наукової бази, немає потужностей виробництва, досвіду. Україна може випускати лише військово-транспортні літаки. Як показує досвід розвинутих країн, треба не менше ніж 10 років і не менше ніж 10 мільярдів доларів тільки на створення прототипу бойового літака… Втім, у нас стільки мільярдів і стільки часу немає», – заявив командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов.
На думку військових, вирішенням проблеми могла б бути закупівля авіаційної техніки за кордоном. Ідеться про єдиний багатоцільовий винищувач. Як приклад називають американський F-16.
Якщо на 1985 рік F-16 значно програвав літакові типу МіГ-29, то на сьогоднішній день сучасне озброєння дає йому перевагу над нашими літакамиІгор Буліч
Попри те, що американська розробка, як і МіГ-29, це – винищувач іще четвертого покоління, є між ними і принципові відмінності.
«У збройних силах Сполучених Штатів експлуатуються вказані літаки з планерами і двигунами, які вироблені в кінці 70-х – на початку 80-х, але вони займаються їх глибокою модернізацією. 29, то на сьогоднішній день сучасне озброєння і сучасний прицільно-навігаційний комплекс дає йому перевагу над нашими літаками», – каже Ігор Буліч.
«Це одне з наукових досягнень США. В ньому використовуються сучасні технології. Крім цього, він постійно модернізується. Ми готові приймати його на озброєння в частину, вивчати і приступати до експлуатації», – веде далі командир бригади тактичної авіації ЗСУ Андрій Фандєєв.
Також, на відміну від наявних в Україні винищувачів, F-16 однаково ефективно може вражати як повітряні, так і наземні цілі. За планом Повітряних сил ЗСУ, перша ескадрилья нових винищувачів повинна з’явитися в Україні до 2025 року. А це значить, вважають оглядачі, що часу для роздумів майже не залишилось.
«Якщо у 2021 році ми підписуємо контракт зі США на закупівлю восьми F-16 – це 2021 рік. В кінці року чи в 2022-му в США відправляється персонал для проведення навчання. Навчання триватиме до двох років. Паралельно за цей період повинна відбуватися модернізація аеродромної інфраструктури. І, відповідно, проходить роки три-чотири, і тоді вже розпочинається поступова передача техніки», – пояснює редактор профільного сайту Militaryaviation.in.ua Денис Томенчук.
І головне – оновлення авіаційного парку в Україні напряму залежить від грошей. Наприклад, Болгарії в 2019 році контракт на постачання ескадрильї нових F-16 обійшовся в один мільярд двісті мільйонів доларів. А це значно більше, аніж річний бюджет на переозброєння для всієї української армії.
«Практичний, мабуть, варіант, якщо не буде можливості отримати нові літаки, можна отримати вживані зі складу США. До прикладу, Румунія купила літаки зі складу ВПС Португалії, які були у використанні, то в них вартість одного саме літака виходила близько 20–25 мільйонів доларів. Тобто процес складний і зрозуміло, що витратний по коштах, але діватись немає куди, і це треба робити чим швидше, тим краще», – вважає Томенчук.
Поки ж в ЗСУ тільки говорять про нові бойові літаки, найближчі сусіди України вже активно переозброюються. Польща підписала контракт на постачання півсотні F-16 іще в 2003 році, Румунія в 2013-му, Словаччина пішла тим же шляхом два роки тому.
