Північно-Кримський канал знаходиться у справному стані й готовий прийняти дніпровську воду, стверджує заступник голови Державного комітету водного господарства в російському уряді Криму Андрій Лісовський. За його словами, канал підтримується в працездатному стані, «як і насосні станції і вся інфраструктура».
Лісовський стверджує, що в каналі проводять очищення від водоростей, мулу, а також інші необхідні роботи з ремонту та утримання гідротехнічної споруди. Раніше українська влада неодноразово підкреслювала, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич стверджує, що українська влада має намір використовувати лише херсонську частину Північно-Кримського каналу.
‒ Я думаю, що це чергова «байка» окупаційної влади. На мій погляд, це не пов'язано з якимись реальними перспективами, бо переговори не ведуться. Те, що говорили в соцмережах щодо підготовки Північно-Кримського каналу до запуску, може бути частиною інформаційної кампанії держави-окупанта. Все, що стосується води та Криму, залишається в тій же ситуації. Наша позиція: ніякої води до деокупації півострова, мови про це бути не може. Буквально нещодавно ми обговорювали цю тему з головою Херсонської обласної адміністрації Юрієм Гусєвим і підтвердили свою позицію. Може використовуватися тільки частина каналу, яка знаходиться на території Херсонської області, тільки для зрошення Херсонської області. Усе. Ніякої води в Крим ми зараз не даємо, ніяких змін позиції не було й бути не може.
Антон Кориневич зазначає, що, за його інформацією, для місцевого населення води в Криму досить ‒ її не вистачає для військових і промислових цілей.
‒ Якби Росія використовувала воду тільки для задоволення потреб цивільного населення, це була б інша ситуація. Давайте не забувати, що, згідно з положеннями Женевської конвенції, держава-окупант має забезпечити територію всім необхідним для життя людей. Окупанта в Крим ніхто не запрошував, тому Росія має самостійно з'ясовувати це питання.
Окупанта в Крим ніхто не запрошував, тому Росія має самостійно з'ясовувати це питанняАнтон Кориневич
Заступник директора Інституту водних проблем та меліорації, колишній перший заступник голови Державного агентства водних ресурсів Михайло Яцюк нагадує, що, як мінімум частина Північно-Кримського каналу не була закинута, після того як з боку материкової частини України перекрили дніпровську воду.
Кримський канал складається з великої кількості гідротехнічних спорудМихайло Яцюк
‒ Не всі ділянки Північно-Кримського каналу на півострові не працювали після анексії. Наприклад, ділянка до Керчі знаходиться у справному стані, тому що її експлуатують. А ось щодо ділянок поблизу Джанкоя та до річища Салгиру багато питань виникає. Північно-Кримський канал складається з великої кількості гідротехнічних споруд ‒ перемички, шлюзи і так далі. Щоб сказати, що канал у технічно справному стані, потрібно все це обстежити й з'ясувати, чи дійсно всі ці споруди готові після п'яти років простою... Те, що розповідають про очищення від намулу ‒ тут є маніпуляція інформацією, тому що йдеться про ділянку, яка працює. На мій погляд, та частина, яка п'ять років не експлуатувалася, не може бути готовою до прийому дніпровської води.
Михайло Яцюк вважає, що для обстеження з подальшим запуском інфраструктури каналу може знадобитися до пів року роботи.
‒ Це потрібно робити поступово, з відповідним моніторингом і технічного стану, і гідрологічного, й екологічного. Після п'яти років ми навіть не можемо уявити, які можливі наслідки, якщо різко це зробити. До пів року потрібно.
Журналісти Крим.Реалії звернулися до керівництва управління Північно-Кримського каналу за коментарями щодо стану його інфраструктури, однак на момент підготовки цього матеріалу відповідь ще не була отримана. Раніше керівник Федерального агентства водних ресурсів Росії (Росводресурсів) Дмитро Кирилов під час візиту до Криму повідомив, що Росія не веде переговори з українською владою з приводу відновлення постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом, тому що «Крим не потребує води».
Голова громадської організації «Сила права», ексвіце-прем'єр АРК Андрій Сенченко стверджує, що коли у 2014 році він працював в Адміністрації президента України та займався питанням перекривання води в Крим, його намагалися підкупити.
За п'ять років це стало найефективнішим методом невійськового тиску на державу-агресораАндрій Сенченко
‒ Спроби домовитися почалися відразу, як тільки ми перекрили канал. За п'ять років це стало найефективнішим методом невійськового тиску на державу-агресора. Вони змушені були витратити сотні мільйонів доларів на те, щоб хоча б мінімізувати наслідки перекривання каналу ‒ у першу чергу, для військових баз і колонізаторів у Криму. Якби не перекривання каналу, Росія використовувала б ці сотні мільйонів для вбивства наших військових і мирних жителів на Донбасі. Так ось, перша спроба відновити подачу була, коли високопоставлений представник Держдуми Росії пропонував 20 мільйонів доларів для вирішення цього питання ‒ особисто мені. Я відмовився, на що він відповів, що знайде інші двері. Щоб усі ці двері не відкрились, я в той же день вийшов у телеефір і розповів, що Києвом ходять з мішком грошей.
Андрій Сенченко згадує, що згодом тему про відновлення постачання води в Крим ставили члени українського уряду Володимир Гройсман та Арсеній Яценюк, однак це в підсумку ні до чого не привело.
‒ Щодо суперечних одна одній заяв, то вода потрібна, то не потрібна, ця болячка у них в мізках давно, їх розпирає від імперської величі та амбіцій. Ці думки не дозволяють визнати багато фактів, зокрема й той, що вони не в змозі забезпечити нормальну життєдіяльність населення в Криму. Стара російська держава вже не має тих фінансових можливостей, як тоді, коли ціни на нафту були захмарними. Тому їм в цілому потрібно стримати амбіції та зайнятися внутрішніми проблемами Російської Федерації. Як тільки вони заберуться з Криму з Донбасу, ми зможемо використовувати стратегію щодо повернення всіх окупованих територій ‒ тоді і вода піде, і нормальне мирне життя почнеться.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)