Російська влада повідомила про несправності на одній з чотирьох гілок енергомосту, який живить анексований Крим. Його спорудили після припинення подачі на півострів електрики з материкової України в результаті підриву електроопор на Херсонщині. Президент Росії Володимир Путін обіцяв, що енергоміст повністю забезпечить потреби кримчан і вирішить проблему енергодефіциту. Тепер міністр палива та енергетики російського уряду Криму Євген Рукавишников стверджує, що споживання електрики в регіоні «досягло історичного максимуму» і прогнозує новий енергодефіцит у майбутньому.
Приєднання півострова до російської енергосистеми російська влада проводила екстрено, в умовах гострого дефіциту в регіоні електрики, який виник після припинення його енергопостачання з материкової частини України. На той момент кримчани жили в режимі регулярних віялових вимкнень електроенергії, оскільки власної генерації півострову на всі потреби не вистачало.
Першу нитку енергомосту в Крим із сусідньої Росії запустив президент цієї країни Володимир Путін у грудні 2015 року. До травня 2016 року повідомлялося про приєднання чотирьох гілок енергомосту.
До Криму також завезли мобільні генераторні установки, а пізніше збудували дві електростанції ‒ Таврійську та Балаклавську.
Усіх цих потужностей, за заявами російської влади, мало б вистачити, щоб задовольнити потреби кримчан ‒ як побутові, так й економічні. Але виявилося, що цього недостатньо. Чиновники знову говорять про нестачу електрики для Криму й закликають місцевих жителів «дбайливіше ставитися до енергомосту».
Без збоїв?
Про пошкодження однієї з ниток енергомосту, яка проходить з російської Кубані до Криму, повідомив 20 травня міністр палива та енергетики підконтрольного Росії уряду Криму Євген Рукавишников.
Пошкодженою, за його словами, виявилася фаза лінії «Тамань» ‒ «Кафа» першого ланцюга енергомосту, «що викликало скорочення того ресурсу резерву, який був, на 25%»
Постачання електроенергії енергомостом тривають, як до Криму, так і з КримуМикола Шульгінов
Міністр енергетики Росії Микола Шульгін, зі свого боку, повідомив, що збоїв у роботі енергомосту не зафіксовано, він «працює у штатному режимі», а ремонтні роботи проводяться на «одному з резервних кабелів».
Микола Шульгін стверджує, що з початком роботи Таврійської та Балаклавської ТЕС енергосистема Криму «стала профіцитною». «Постачання електроенергії енергомостом тривають, як до Криму, так і з Криму», ‒ говорить він.
Такі ж прогнози робив раніше президент Росії Володимир Путін.
«Чотири лінії мосту будуть пропускати більше ніж 800 МВт. У 2017 році мають збудувати теплову електростанцію, яка дасть ще десь 470 мегаватів. У 2018 році ‒ ще два блоки та ще 470 МВт. Тобто Крим отримає таку генерацію, яка дозволить йому не тільки постачати все, що є сьогодні, а й матиме значний ресурс для розвитку побутової, рекреаційної та інших сфер своєї економіки», ‒ говорив Путін у 2015 році.
«Досягли історичного максимуму перетікання»
Водночас Євген Рукавишников говорить про дефіцит електроенергії на півострові, який очікується в найближчі роки. Це пов'язане з тим, що, за його словами, в останні роки в Криму значно зріс обсяг споживаної електроенергії, «який не прогнозувався таким швидким», сказав він журналістам на пресконференції в Сімферополі.
Міністр стверджує, що на рубежі 2020 і 2021 років Крим «досяг історичного максимуму перетікання» енергомостом з Краснодарського краю ‒ 1,6 мільйона мегаватів при власній генерації в 1,3 мільйона мегаватів. Нестача електроенергії в Криму може досягти 350 МВт до 2030 року, відзначає він.
За словами кримського міністра, дефіцит потужності фіксується, зокрема і з російської сторони енергомосту.
У нас і Тамань має дефіцит потужності. І дефіцит потужності має КримЄвген Рукавишников
«У нас і Тамань має дефіцит потужності. І дефіцит потужності має Крим. Поки про це йдеться ще м'яко, але перевантаження енергомосту теж не допустиме. У цей момент його навантаження було майже в номіналі, тобто максимально тривало допустиме перетікання. Ще 10% і міст пішов би в перевантаження. Бракує генерувальних потужностей на тій стороні берега, і не вистачає їх тут», ‒ каже він.
Рукавишников уточнив, що така ситуація пов'язана зокрема з ростом населення Криму, а також збільшенням кількості підприємств. Електрифікація російської залізниці на півострові, за його словами, теж збільшить енергонавантаження.
У зв'язку з цим Євген Рукавишников закликав «дбайливіше ставитися до енергомосту з Кубані до Криму, який мав бути лише резервом».
Хто «з'їдає» електрику в Криму
Тенденції, про які говорить Євген Рукавишников, помітні на півострові неозброєним оком. За останні сім років російська влада створила там безліч великих інфраструктурних проєктів, які вимагають значного енергоспоживання. Серед них ‒ міст через Керченську протоку та його залізнична гілка, новий термінал аеропорту «Сімферополь», траса «Таврида», нові лікарні та інші об'єкти інфраструктури.
На півострові будують туристичні об'єкти та житлові комплекси, які теж потребують електрифікації. Тільки торік, за інформацією російського глави Криму Сергія Аксенова, у Криму ввели в експлуатацію понад 770 тисяч квадратних метрів житла. З них майже 200 тисяч квадратних метрів ‒ багатоквартирні будинки.
Те, що населення півострова значно зросло через приїжджих громадян Росії, демонструють і багато інших чинників ‒ перевантаженість руху в містах і на автотрасах, а також нестача на всіх прісної води з місцевих джерел.
Електроенергії, яку виробляють на території Криму та яку постачають дном Чорного моря з боку Росії, має вистачати для забезпечення кримського населенняТаміла Ташева
Перспектива зіткнутися з дефіцитом електроенергії, про яку говорить Євген Рукавишников, логічно вкладається в загальні тенденції життя на півострові, з огляду на те, що там періодично відбуваються віялові вимкнення електрики то в одних, то в інших регіонах.
«Електроенергії, яку виробляють на території Криму та яку постачають дном Чорного моря з боку Росії, має вистачати для забезпечення кримського населення. Що стосується споживання військових частин та великих підприємств, то, звичайно, на ці цілі електроенергії може не вистачати. Я думаю, що вимкнення населених пунктів в окремих випадках можуть бути пов'язані саме з цим. У будь-якому випадку Росія несе за це відповідальність», ‒ сказала раніше заступник постійного представника президента України в Криму Таміла Ташева, коментуючи ситуацію з енергозабезпеченням півострова.
Підконтрольна Росії кримська влада говорить про плани з будівництва в Криму найближчим часом станцій опріснення морської води для вирішення проблеми вододефіциту. Вони, за оцінками експертів, теж вимагатимуть значних енерговитрат.
Віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін раніше пообіцяв, що в Міненергетики Росії розробить програму модернізації кримської системи електропостачання в межах Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку півострова. Але терміни її розробки поки не названі.
Електропостачання Криму
У Криму, незважаючи на запуск четвертої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, триває відключення світла. З грудня 2015 року до Криму не надходить електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок з Росії та енергомостом з Кубані.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
