«Це дивно». Кореспонденти британських каналів про російські війська на кордонах України

Британські телевізійні канали звертають увагу на розгортання російських військ уздовж кордонів України та на агресивну кремлівську риторику. Кореспондентка телеканалу Sky News побувала поблизу Воронежа, де могла проїхати посередині зростаючого на очах російського військового табору. А кореспондент суспільного британського мовника ВВС намагався з'ясувати в експертів, «відкрита підготовка до вторгнення» з боку Росії означає його неминучість чи спробу випробувати Україну і західну реакцію.

Кремль про війну не попереджає і не оголошує – російський експерт

Росія стягає ударні війська до кордонів України. Щоб пересвідчитися у цьому, кореспондентка британського телеканалу Sky News відправилася до російського Воронежа. Там на залізничну станцію на півдні міста звозять військову техніку і будують військовий табір вздовж дороги.

У репортажі, який вийшов у вихідні дні, стоячи в кількох сотнях метрів від російських наметів, британська кореспондентка описує постійний рух важкого транспорту та російських військових у таборі. Вона каже, що «це дивно» будувати військовий табір у цьому місці. Адже табір, що у 250 кілометрах від українського кордону, є набагато далі на північ від так званих «сепаратистських республік» на сході України, які підтримує Росія.

На південному сході України, які контролює Росія через угруповання «Д/ЛНР», воєнні дії не припиняються вже впродовж семи років і останнім часом посилилися, нагадує журналістка.

«Тут завжди була військова база, але за останні кілька тижнів вона значно розширилася, – каже Даяна Маґней. – Завдяки супутниковим знімкам можна побачити, що там базується понад 500 військових машин. А коли ми проїжджали повз них, то здавалося, що їх ще більше».

Прямо на очах західної журналістки до табору з'їжджаються військові вантажівки з усієї Росії. За номерами машин британська репортерка визначає, що ті, які рухаються їй назустріч в той момент, походять зі сходу Росії – це близько тисячі кілометрів від Воронежа і від кордонів України.

Російське керівництво говорить, що це – звичайні тренування, пояснюючи переміщення великої кількості військ до Криму та на кордон з Україною зі сходу. Це стягування військ є найбільшим з 2014 року, коли була найгарячіша фаза війни з Україною.

Табір простягнувся на понад 2 кілометри і прилягає до дачного мікрорайону у Воронежі. Місцеві люди кажуть, що розбудова табору розпочалася наприкінці березня. Ніна, місцева жінка середнього віку, яка обприскує фруктові дерева, не має сумніву у призначенні цих навчань і в їхній спрямованості проти України.

«Це в них там нагорі треба дізнатися, чим вони думають, у Зеленського. Він сказав колись: «Я – не лох». І якщо він не буде «лохом», то нічого не буде. А якщо буде «лохом», то, може, щось і буде», – каже місцева росіянка у розмові з британською журналісткою.

Даяна Маґней розповідає далі, що президент України Володимир Зеленський відвідав днями лінію зіткнення на сході України, а канцлерка Німеччини Анґела Меркель закликала російське керівництво до зменшення напруженості.

Але в Москві їй відповіли, що те, що Росія робить на своїй території, нікого не стосується. Але Україна отримає в повній мірі, якщо «Київ збільшить українську агресію» щодо територій, які Москва називає «сепаратистськими регіонами», в яких Росія роздала свої паспорти понад 400 тисячам людей.

У репортажі телеканалу Sky News наводяться слова заступника керівника адміністрації президента Росії Дмитра Козака, який звинувачує Україну в підготовці до бойових дій:

«Початок бойових дій – це початок кінця України. Це – постріл навіть не в ногу, а прямо у скроню. Якщо там, як каже наш президент, «влаштують Сребреницю», ми будемо змушені стати на їхній захист».

Що означають ці слова, дипломатію примусу чи прелюдію до війни? З цим запитанням британська журналістка звертається до російського аналітика Максима Саморукова з Московського центру Карнеґі. Він каже, що Кремль про війну не попереджає і не оголошує.

Що з цього випливає, важко прочитати з сигналів Кремля, але що б це не було, російські війська готові до цього, завершує свій репортаж британська журналістка.

Чому зараз і як захищена є Україна – в матеріалі ВВС

У тому, що означають всі рухи російських військ на кордоні з Україною, намагається розібратися і кореспондент суспільного британського телебачення – Лоренс Пітер з BBC.

Він говорить, що, на думку експертів, навряд чи Росія збирається використати 40 тисяч військових, що були стягнуті поруч з північно-східним кордоном України і стільки ж в окупованому Криму. Ці експерти кажуть, що таких сил недостатньо для повномасштабного вторгнення, тим більше, що Росії вдавалося раніше досягати окупації за допомогою «зелених чоловічків» та видавання своїх військових за «волонтерів». Але цього разу ідеться про регулярну армію.

Аналітики з російсько-українських питань, включно з російським Павлом Фельґенгауером та британським Джеймсом Шерром, відзначають кілька факторів, що посилюють напругу.

• У лютому президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти Віктора Медведчука, могутнього українського олігарха та друга президента Путіна. Україна також заборонила мовлення трьох проросійських телеканалів.
• Мінська угода, укладена в 2015 році, залишається далекою від виконання. Наприклад, досі не існує домовленостей щодо проведення виборів у «сепаратистських регіонах», що здійснюються під незалежним контролем.

Під час попередніх конфліктів у тому, що вона називає своїм «близьким зарубіжжям», Росія вводила свої війська під виглядом «миротворців», які залишились після цього на десятиліття. Наприклад, це сталося в Молдові та Південній Осетії. Джеймс Шерр каже, що це цілком може повторитися в Україні. Це заморозило б позицію на користь Росії.

Деякі експерти припускають, що Путін також хоче випробувати президента США Джо Байдена, який зайняв жорсткішу позицію щодо Росії, ніж його попередник Дональд Трамп.

Ще однією причиною можуть бути парламентські вибори у Росії у вересні та протестний рух, який підтримує Олексія Навального, ув'язненого критика президента Путіна та його оточення. Тож Кремль, що «захищає» озброєних росіян в Україні, може сподобатися багатьом виборцям. Навальний також може бути маргіналізованим, якщо Кремль посилить патріотичний запал навколо питання України.

Щодо захисту України, то членом НАТО вона не є, хоч альянс має тісні зв'язки з Україною. Останнім часом вона отримала західне озброєння, в тому числі американські протитанкові ракети Javelin. Тож Росія знає, що ризикує спровокувати більшу західну військову допомогу для України.

Президент Зеленський закликав НАТО пришвидшити надання членства Україні, але за нинішніми умовами союзу конфлікт ускладнює прийняття України до оборонного альянсу 30 країн.