Слова та написи з критикою президента Росії Володимира Путіна стають приводом для переслідувань людей в анексованому Криму. У листопаді за це постраждали кілька кримчан. Така практика суперечить заявам російської влади Кримського півострова, що кримчани нібито солідарні з президентом Росії, зокрема й у питанні повномасштабного вторгнення в Україну. Чому в Криму небезпечно вимовляти ім'я Путіна, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
«Кримчани єдині в підтримці президента і Збройних сил Росії. Ми довіряємо нашому лідеру та впевнені, що наші воїни виконають усі завдання на лінії бойового зіткнення. Можу сказати точно, що у Криму довіра до президента наближається до 100%. Люди консолідуються, розуміють, у чому цінність, коли на чолі держави стоїть такий лідер», – заявляє глава російського уряду Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
У цьому кримські чиновники переконують майже десятиліття, поки Кримський півострів анексований Росією. Правдивість цих слів перевірити неможливо – достовірних досліджень на цю тему немає.
Водночас альтернативні думки щодо Володимира Путіна та його політики припиняються у Криму за допомогою силового апарату. Крим.Реалії стали відомі факти масових переслідувань кримчан за негативні висловлювання і написи про главу Росії.
Така репресивна практика активізувалася з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В листопаді у Криму з'явилися нові приклади.
13 діб – за «дискредитацію Путіна»
Наприкінці листопада за висловлювання у соцмережах проти президента Росії постраждав 55-річний мешканець Кіровського району Михайло Вирвас. Чоловіка затримали та відправлений до суду за те, що «ображав країну, армію, президента, чекав на прихід ЗСУ», повідомляє Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» кримського провоєнного блогера Олександра Таліпова.
Цей ресурс оприлюднив відео, на якому кілька силовиків агресивно виводять на вулицю людину та кладуть її на землю обличчям униз.
Як пізніше з'ясувалося, стосовно затриманого було складено протоколи за трьома адміністративними статтями: 20.1 (дрібне хуліганство), 20.3 (пропаганда чи демонстрація нацистської атрибутики) та 20.3.3 (дискредитація Збройних сил Росії).
28 листопада підконтрольний Росії Кіровський районний суд розглянув ці протоколи. Суддя Георгій Церцвадзе ухвалив оштрафувати кримчанина та відправити його під арешт на 13 діб.
За що саме кримчанина покарали, невідомо. Рішення суду не оприлюднено. На сторінці Михайла Вирваса – безліч перепостів із проукраїнських груп, у тому числі й про Путіна.
Пресслужба суду стверджує, що Михайло Вирвас «визнав провину». Сам він на відео, оприлюдненому у телеграм-каналі «Крымский СМЕРШ» теж кається, що «опублікував у соцмережах дискредитацію Володимира Володимировича Путіна та Збройних сил Росії». При цьому на обличчі Михайла Вирваса помітно садна.
Чи добровільно записане це відео, невідомо. Подібні відео з покаяннями від кримчан за антивоєнну позицію дедалі частіше з'являються у проросійських телеграм-каналах та ЗМІ. Під деякими автори пишуть, що звернення записано після спілкування з «лікарями».
Художник з Євпаторії Богдан Зіза, засуджений на 15 років за антивоєнну акцію, раніше розповів Крим.Реалії, що представники ФСБ вибивали з нього публічні вибачення, змушуючи кілька разів переказувати написаний ними текст, оскільки він «не дуже щиро кається».
Три статті за «лисого КДБшника»
Публічні висловлювання проти Володимира Путіна призвели до обшуку в будинку родини Дібрових у селищі Леніне. У листопаді до них нагрянули співробітники кримського Центру протидії екстремізму МВС Росії.
Стосовно Ольги Дібрової та її сина Андрія склали протоколи за трьома адміністративними статтями: 20.3.3 (про дискредитацію Збройних сил Росії), 20.1 (порушення громадського порядку, що виражає явну неповагу до суспільства) та 19.3 (непідпорядкування законному розпорядженню). Силовики проводять експертизу, за результатами якої ухвалять рішення про порушення кримінальних справ стосовно Дібрових, повідомляє Олександр Таліпов.
Приводом для переслідування сім'ї Дібрових стали їхні висловлювання у відеочатах.
Ольга Діброва скаржилася, що у її будинку два місяці не було електрики. Вона заявила, що Путін «відрізав їй світло», через що їй «довелося голодувати», оскільки для приготування їжі у неї – електроплита. Жінка при цьому назвала президента Росії «й..ним лисим КДБшником» і зазначила, що «КДБшники та міліція – злодії, чіпають бідних».
Згодом «Крымский СМЕРШ» опублікував відео, на якому Ольга Діброва вибачається за свої слова та цитує гімн колишнього Радянського Союзу.
Запитання до сина Ольги Дібрової Андрія у силовиків виникли після того, як він заявив у відеочаті, що не збирається «за цю Росію служити», оскільки «не хоче батьківщину зраджувати».
Суддя підконтрольного Росії Ленінського районного суду Олександр Кузьмін ухвалив стосовно Ольги та Андрія Дібрових чотири постанови про адміністративні стягнення.
Позиція Дібрових невідома.
Стаття – за «критику дій Путіна»
За висловлювання проти Володимира Путіна у листопаді опинився в суді 70-річний мешканець Леніного Мунір Тефіков.
«У День народної єдності 70-річний житель Леніного біля магазину публічно висловлювався проти проведення СВО («спеціальною військовою операцією» в Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну, яке розпочалося в лютому 2022 року – КР), а також критикував дії президента Росії Володимира Путіна» , – повідомляє Олександр Таліпов.
Згідно з протоколом про адмінправопорушення, Мунір Тефіков у громадському місці «здійснив публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил Росії». Складом правопорушення названо те, що він публічно заявив: «Путін Володимир Володимирович, президент Росії, дав вказівку обстрілювати житлові будинки вночі, коли люди сплять, торгові центри – вдень, коли там багато народу, тому вважаю ці дії тероризмом», а також висловився проти проведення СВО.
У судовому засіданні кримчанин провину не визнав, підтвердивши обставини, викладені у протоколі.
Суддя підконтрольного Росії Ленінського райсуду Іван Удут визначив провину Муніра Тефікова доведеною та оштрафував його на 50 тисяч рублів.
Штраф за образу портрета Путіна
У Криму можна постраждати навіть через портрет Володимира Путіна. У вересні підконтрольний Росії Кіровський районний суд оштрафував кримчанина Ескендера Бужурова за те, що він, «незгодний з проведенням Росією спеціальної військової операції, зробив на білборді з портретом президента Росії – Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, два наскрізні порізи і залишив образливий напис на портреті президента РФ».
Суддя Кіровського райсуду Ігор Дегтярьов дійшов висновку, що так фігурант справи «здійснив публічну дію, спрямовану на дискредитацію Збройних сил Росії».
Ескендер Бужуров у судовому засіданні провину визнав і розкаявся у скоєному, йдеться у матеріалах справи. У результаті його оштрафували на 30 тисяч рублів.
Хейт за незгоду «прекрасним президентом»
Неприємностями у Криму може обернутися навіть банальна розмова у магазині. Про це – історія кримського блогера Олександра Тарасенка.
Так я – корінний мешканець Криму. І мені подобалося за України. Не було такої корупції, як заразОлександр Тарасенко
Влітку він знімав відео у магазині торгового центру в Севастополі. Продавчиня зробила йому зауваження, що це непристойно. Між ними розпочалася дискусія (з 8.14 хвилини), під час якої продавчиня заявила, що вважає Володимира Путіна «прекрасним президентом». Блогер із нею не погодився. І тоді жінка рекомендувала йому «подивитися, як за України живеться».
«Так я – корінний мешканець Криму. І мені подобалося за України. Не було такої корупції, як зараз», – відповів блогер.
Продавчиня заперечила, заявивши, що «України скоро не буде». На що Олександр Тарасенко заявив, що «можливо, і навпаки».
Це відео виявилося на телеграм-каналі «Крымский СМЕРШ» та інших провоєнних пабліках, а блогер зазнав хейту. Автори критичних коментарів писали погрози на його адресу та вимагали відправити його на фронт.
Після цього російські силовики провели обшук будинку та Олександра Тарасенка. Відносно нього склали протокол за статтею 19.3 КоАП Росії (непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції). У серпні підконтрольний Росії Нахімовський районний суд Севастополя розглянув його та призначив покарання у вигляді 60 годин громадських робіт.
Кримчанин провину не визнав і подав апеляційну скаргу. Йому вдалося домогтися скасування рішення суду першої інстанції та припинити провадження у справі у зв'язку з «відсутністю складу адміністративного правопорушення».
Коментарів Олександра Тарасенка у цій справі Крим.Реалії отримати не вдалося.
Редакція готова надати можливість висловити свою позицію згаданим у цьому матеріалі людям, які зазнали переслідувань.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.