В анексованому Криму завершився високий курортний сезон. Російська влада Криму підраховує перші збитки. Найскладніший, за експертними оцінками, сезон супроводжувався серйозними логістичними проблемами та масовими ударами по російських військових об'єктах на Кримському півострові. Наслідки відчутні і для цивільних сфер. Яким було кримське літо, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Другий рік поспіль у Криму фіксують невдачі курортного сезону. Місцевий турбізнес за три літні місяці показує збитки і чекає на бюджетні компенсації, щоб зберегти свої підприємства.
Основним викликом цього року була логістика, яка значно ускладнилася після вибухів на Керченському мосту та в умовах відсутності авіасполучення з півостровом. Налагодити її так і не спромоглися.
Психологічно впливав на сезон і воєнний чинник – на Кримському півострові продовжують регулярно фіксувати прильоти безпілотників, вибухи та пожежі, а багато кримських пляжів використовуються російськими військовими для облаштування окопів і зміцнювальних споруд.
«Сезон, м'яко кажучи, не найкращий»
З початку року Крим прийняв 3,79 мільйона туристів, що на 28% менше, ніж торік, заявив російський глава регіону Сергій Аксьонов (за документами Аксенов).
«Туристична галузь працювала в непростих умовах, але курортний сезон відбувся», – стверджує він.
Але такі оптимістичні висновки спростовують кримські реалії: цілі регіони цього року взагалі не приймали відпочивальників. Недоступними для туристів, наприклад, були пляжі західного Криму – у Штормовому, Поповці та Міжводному. Там російські військові облаштували свої укріплювальні лінії – окопи та «зуби дракона», які продовжуються до селища Заозерне під Євпаторією.
Найпопулярнішими курортами в Криму цього року були Ялта, Феодосія та Судак. Але й там пляжі часто були напівпорожніми. Через відсутність туристів багато об'єктів туристичного бізнесу взагалі не відкривалися.
«Ні для кого не буде секретом, якщо я скажу, що сезон-2023 вийшов, м'яко кажучи, не найкращим для Криму. 2023 року Крим відвідало близько 2,5 мільйонів туристів, що приблизно на 55% менше, ніж 2022 року. Швидше за все, це пов'язано зі складною транспортною доступністю півострова, а також через закритий повітряний простір і постійні атаки на Кримський міст», – каже кримський блогер Микола Моль.
Така оцінка багато в чому відповідає експертним прогнозам, які озвучували російські туроператори на початку сезону.
Таким, що відбувся, вважає курортний сезон очільниця російської адміністрації Ялти Яніна Павленко.
«Цей сезон досить складний. За підсумками він буде трохи гіршим, ніж торік. Але загалом уже можна говорити, що курортний сезон відбувся», – заявила вона російським ЗМІ.
Удари по сезону
Ключовий вплив на курортний сезон мала ситуація на Керченському мосту. Він залишається основним засобом транспортного сполучення між Кримом і сусідньою Росією після того, як російська влада закрила кримське небо для польотів цивільної авіації на початку свого повномасштабного вторгнення в Україну.
Кілометрові автомобільні затори біля під'їздів до транспортного переходу та вибухи на Керченському мосту значно ускладнили шлях туристів на півострів.
У липні затор біля під'їзду до Керченського мосту з боку Росії був таким масштабним, що його вдалося зафіксувати із супутника.
Удари ЗСУ по Чонгарському мосту зробили проблемним ще один шлях до Криму з Росії – «сухопутним коридором», що пролягає окупованим Росією Азовським узбережжям України.
У таких умовах дорога з найближчих до Криму регіонів Росії може становити понад добу.
«Ситуація стабільно напружена»
Істотно відбивається на курортному сезоні й військовий фактор. Минуле літо було «найспекотнішим» з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У липні та серпні там практично щодня фіксували вибухи на російських військових об'єктах та роботу ППО у містах і районах.
Вибухи та детонація російських боєприпасів на Старокримському полігоні, вибух у селищі Роздольне, атака безпілотників у селищі Октябрське Красногвардійського району, вибухи на російському складі боєприпасів у Джанкойському районі та детонація боєприпасів у районі російської авіабази «Веселе», вибухи та стрілянина в Севастополі, удар по розташуванню російської 126-ї бригади берегової оборони Чорноморського флоту Росії в Перевальному Сімферопольського району Криму.
Це неповний перелік «прильотів» та військових пригод, зафіксованих у Криму влітку 2023 року.
Вплив військового чинника на курортний сезон у Криму не заперечують навіть місцеві проросійські та провоєнні блогери.
«У Криму – підвищені заходи безпеки. Ситуація стабільно напружена. Періодично трапляються атаки на Севастополь, на деякі міста Криму. Ці атаки, звичайно, відбивають. Жертв у Криму серед мирного населення немає і, сподіватимемося, не буде. І тому люди все ж таки думають: може, ми поїдемо на курорти Краснодарського краю?» – каже кримський блогер Євген Щепинський.
Росія заплатить
Збитки від невдалого сезону в Криму місцева влада намагається покривати за допомогою додаткових дотацій із російського федерального бюджету. В Міністерстві курортів і туризму підконтрольного Росії уряду Криму оголосили про початок прийому заявок від підприємств туріндустрії та суміжних галузей, які претендують на отримання виплат чотирьох мінімальних розмірів оплати праці на кожного співробітника. Це необхідно для збереження колективів підприємств туристичної галузі.
Таку ж допомогу підприємствам туристичної індустрії у Криму виплачували у липні. Уряд Росії тоді виділив для цього понад 2,5 мільярдів рублів.
Сергій Аксьонов також анонсує заходи фінансової підтримки для сфери туризму в осінньо-зимовий період.
Торік провал курортного сезону в Криму коштував російському бюджету щонайменше 1,6 мільярда рублів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
