Обстріл автомобільних мостів через Чонгарську протоку на кордоні анексованого Криму та Херсонської області наприкінці червня значно ускладнив цивільну та військову логістику Росії. «Сухопутний коридор» у Крим, який російська армія пробивала через окуповані регіони України, тепер пробуксовує. Пункти пропуску на Кримському перешийку, а також Керченський міст та переправа не здатні забезпечити весь трафік. Як тепер усі шляхи до Криму з Росії та назад перетворилися на випробування – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Удари по двом автомобільним мостам через Чонгарський перешийок наприкінці червня значно ускладнили рух російським «сухопутним коридором» до Криму, який «пробили» військові РФ через окуповані Росією території України на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Основний трафік цим коридором здійснювався через пункт пропуску «Джанкой». Наразі весь транспорт відправляють в об'їзд через Армянськ. Щоб уникнути черг, російська влада розвела потоки вантажного, а також легкового транспорту та маршрутних автобусів: одні їдуть через КПП «Перекоп», інші – через «Армянськ».
Але загалом цю ситуацію не рятує. Обидва пункти пропуску мають стабільні черги. Цю картину доповнюють «пробки» біля Керченської поромної переправи, через яку рухаються вантажопотоки після торішнього вибуху на Керченському мосту, а також черги на самому мосту через Керченську протоку в розпал курортного сезону. Крим все більше занурюється у транспортний колапс.
Годинні черги та прикордонні «мухи»
Пропускні пункти між Кримом та Херсонською областю «працюють у штатному режимі», повідомляє міністр транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко.
Проте водії фур стверджують, що тепер дорога до Росії з Криму триває на чотири години довше, ніж через Чонгар, і таких черг вони раніше не бачили.
Про логістичні проблеми заявляє голова російської Асоціації вантажних перевізників та експедиторів Криму Анатолій Цуркін. Він назвав «бардаком» ситуацію із пробками на півночі півострова та організацією роботи російських пунктів пропуску «Армянськ» та «Перекоп».
«Поки що повний бардак. Раніше анонсований поділ потоків на вантажні та легкові теж з трудом. Якщо на КПП «Перекоп» (визначений тільки для вантажівок) легкові не пускають, то на КПП «Армянськ» (визначений лише для легкових), де мають бути лише легкові авто, стоять усі, зокрема, вантажівки», – заявив він.
За словами Цуркіна, на кримських пунктах пропуску російські «прикордонники копаються як мухи», всі етапи проходження КПП «сильно затягнуті», а дороги на підходах «залишають бажати кращого».
«Стоять» переправа та Керченський міст
Припинення роботи пункту пропуску «Джанкой» вплинуло на термін доставки вантажів, стверджує Цуркін. Він вважає, що за нинішніх умов російській владі півострова слід розвивати альтернативні транспортні коридори до Росії, зокрема, розвивати трафік Керченською поромною переправою.
Однак на ній зараз також регулярні черги. Станом на 2 липня навантаження на пороми чекали понад 300 вантажівок.
Основний вантажний потік направляють туди після вибуху на Керченському мосту, яким досі заборонено вантажний рух. З пасажирським він тепер теж ледве впорається.
Корок з боку російської Тамані до Керченського мосту 2 липня розтягнувся на 11 кілометрів. 3 липня вона скоротилася до восьми кілометрів з боку Краснодарського краю та до півкілометра – з боку Криму, прозвітував Микола Лукашенко.
Атака на Чонгарські мости вплинула і пасажирський трафік. Російська влада скасувала автобусне сполучення Криму з Генічеськом Херсонської області, окупованим армією РФ.
Потім повідомили про зміну маршруту автобуса Сімферополь-Генічеськ. Він тепер пролягає через Армянськ, Каланчак, Новотроїцьк та Новоолексіївку.
Маршрути з Генічеська до Мелітополя Запорізької області та зі Скадовська Херсонської області до Сімферополя і назад залишаться без змін, повідомили у Мінтрансі російського уряду Криму.
«Якщо дістали до мосту, що заважає дістати до переправ?»
Пошкодження автомобільних мостів через Чонгарську протоку заблокувало головну транспортну артерію для доставки російської армії озброєння на південний фронт, тому воно тепер переміщається з Криму за Арабатською стрілкою, яка «дуже вразлива для ударів ЗСУ», повідомляє кримський «Центр журналістських розслідувань».
Щоб відновити військову логістику, російські військові будують понтонну переправу через Чонгарську протоку. Її російські військові звели там вже наступного дня після обстрілу Чонгарських автомостів, з'ясували журналісти розслідувального проекту «Схеми» української служби Радіо Свобода за допомогою супутникових знімків сервісу Planet Labs.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань підтвердив, що таким чином військова техніка Росії «все-таки перекидається» до південних областей України, поки автомобільні мости через Чонгарську протоку не функціонують.
Проте понтонна переправа не є «абсолютною альтернативою та повноцінною заміною» пошкодженим мостам, заявила речник Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк. За її словами, російські війська намагаються використати альтернативний шлях через Армянськ, який «надто близький до позицій сил оборони України».
«Росіяни бачать та розуміють, що спроби ремонтувати Чонгарський міст безрезультатні. Міст пошкоджений достатньо, щоб не витримувати навантаження, яке передбачає пересування військової техніки та перевезення боєприпасів. Росіяни намагаються облаштувати понтонні переправи, але якщо ми дістали до мосту, то що заважає дістати до понтонних переправ? Вони продовжують це робити в очікуванні наступного «хлопка». Постараємося, щоб не довго чекали», – сказала вона.
Чонгар. Друге життя?
Відновлювати Чонгарський міст російська влада обіцяє кілька тижнів, заявив міністр транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко. Російські чиновники також планують зайнятися облаштуванням пункту пропуску «Джанкой», який поки що повноцінно не функціонує.
Віце-прем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, зокрема, пообіцяв, що дорога цього КПП буде розширена до чотирьох смуг. Цей транспортний шлях, за його словами, пролягатиме на 200 км територіями Херсонської та Запорізької областей.
Роботи на автошляхах, за його інформацією, тривають цілодобово, щоб завершити ремонт до кінця року.
3 липня у Telegram-каналі призначеного Росією глава уряду Херсонської області Андрія Алексєєнка з'явилася інформація, що «транспортне сполучення Херсонської області з Кримом через Чонгар відновлено». Але потім це повідомлення видалено.
Про це заявив і Анатолій Цуркін.
Офіційні джерела про це поки що мовчать. Підтверджень цієї інформації з інших джерел Крим.Реалії немає. Отримати їх оперативно в умовах бойових, що тривають, неможливо.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
