У ніч на 22 червня російська влада анексованого Криму заявила про обстріл Чонгарського мосту на окупованій російськими військами частині Херсонської області, що з'єднує півострів з материковою частиною України. Через нього проходить «сухопутний коридор», який російські війська «пробили» з Криму через окуповані області материкової частини України. Яке значення має Чонгарський міст і що означає удар по ньому, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Російський телеграм-канал BAZA оприлюднив відео можливого обстрілу Чонгарського мосту. В повідомленні стверджувалося, що «кілька мостів на кордоні Криму та Херсонської області (зокрема Чонгарський міст)» пошкоджено внаслідок обстрілу з боку України». Заяву про пошкоджені мости також зробив призначений Росією очільник окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо. Але що то за об'єкти, не уточнив. Російські офіційні джерела заявляють лише про один пошкоджений міст – Чонгарський. Цей міст розташований між Кримом і Херсонською областю. Він забезпечує автомобільний рух через затоку Сиваш.
Поруч із цим мостом розташовувався український пункт пропуску «Чонгар», який з 2014 року забезпечував трафік між півостровом і Херсонською областю. Його зруйнували російські війська під час повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Через Чонгарський міст російські танки заходили в Херсонську область. Потім перекидання військової техніки та живої сили Росії для війни з Україною цим маршрутом продовжилося.
Через Чонгарський півострів також пролягає і основний маршрут «сухопутного коридору» з Криму до Росії, «пробитий» військами РФ під час повномасштабної війни проти України.
Результат ракет Storm Shadow?
Одним із перших про вибух на Чонгарському мосту заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). «Вночі було завдано удару по Чонгарському мосту. Постраждалих немає. Наразі вибухотехніки проводять експертизу для оцінки типу боєприпасу. Профільні служби розпочали обстеження дорожнього полотна», – заявив він.
Голова окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо стверджує, що міст на Чонгарі нібито обстріляли ракетами Storm Shadow. Ці ракети спільного виробництва Франції та Британії дальністю понад 500 кілометрів нещодавно передали Україні міжнародні партнери. Напередодні міністр оборони РФ Сергій Шойгу погрожував ударами по «центрах ухвалення рішень» у Києві в разі застосування ракет Storm Shadow по території Криму та Росії.
Країни Заходу, які постачають Україні зброю, не схвалюють удари цим озброєнням по території Росії, але наголошують, що Крим за міжнародним законодавством є українською територією.
Версію про удар по Чонгарському мосту ракетами Storm Shadow вранці 22 червня поширило російське агентство ТАСС із посиланням на неназваного представника військового слідчого управління Слідчого комітету Росії з Об'єднаного угруповання військ, який заявив про нібито знайдені на місці удару «уламки з французьким маркуванням».
За кілька годин російські силовики публічно оголосили, що міст був обстріляний чотирма невстановленими ракетами французького виробництва. Підтверджень цієї інформації з незалежних джерел немає. У Збройних силах України про причетність до удару по Чонгарському мосту публічно не заявляють. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, говорячи про це, анонсував продовження «планомірної роботи Сил безпеки, оборони, руху спротиву місцевого населення, яке очікує повернення української законної влади на цих територіях».
Удар по логістиці
Удар по Чонгарському мосту б'є по логістиці російських військових, які переправляли свою військову техніку та озброєння в південні області України, написав на своїй сторінці у фейсбуці ексочільник департаменту Міністерства оборони України у сфері військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Олександр Лієв. «Автомобільний міст на Чонгарі, який веде до Криму, підірвано (обстріляно – КР). Також пошкоджено старий автомобільний міст. Іншого способу автотехніці перетнути протоку на Чонгарі немає. Об'їзд – через мій рідний Армянськ, це плюс 200 кілометрів. Ще дуже важливим є залізничний міст, розташований у тому ж районі. Інформації про його долю немає, сподіватимемося на краще», – зазначив він.
Внесення вимушених коректив до логістики після удару по мосту Чонгара підтверджує і російська сторона. Транспортне сполучення між Херсонською областю та Кримом тепер організовують через Армянськ і Перекоп. Кримська волонтерка Валерія Петрусевич, яка підтримує російські війська, у своєму телеграм-каналі заявила, що після обстрілу Чонгарського мосту «застрягли три машини з різних боків» (що курсують до російських військових «сухопутним коридором» – КР).
Організовані транспортні колони вантажівок, що рухаються «сухопутним коридором», теж відправлені через Перекоп, повідомив радник російського глави Криму Олег Крючков. Міністр транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко заявив про плани відновлення Чонгарського мосту «через кілька тижнів».
Задум «розрізати» сухопутний коридор очевидний
Удари по мостах, що з'єднують Крим із материковою частиною України, можуть бути початком процесу перерізання російського «сухопутного коридору», що сприятиме деокупації півдня України та, зокрема, Азовського узбережжя, каже керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
«Є два шляхи логістики з Криму угруповання сил ворога на півдні України: через Перекоп на заході – дорогою через Армянськ на Чаплинку і через Каланчак, а також на сході – з Джанкоя через Чонгар. Саме маршрут через Чонгар є найзручнішим для перевезення військ і техніки в Запорізьку область, яка є зараз епіцентром бойових дій», – розповів він Крим.Реалії.
На думку Павла Лакійчука, удар по Чонгарському мосту нагадує ситуацію з Антонівським мостом, руйнація якого призвела до виведення російських військ із Херсона та правобережної Херсонської області.
«Удари по Чонгарському мосту, якщо вони продовжуватимуться, можуть відіграти таку ж роль, як і бомбардування Антонівського мосту через Дніпро восени минулого року, що призвело до деокупації Херсона. Тоді Суровікін (генерал армії Сергій Суровікін, який на той момент керував об'єднаним угрупуванням російських військ в Україні – КР) змушений був оголосити про «непопулярні рішення», тобто виведення російських військ на лівий берег Херсонської області. Нехай і зараз тікають, поки можуть. Не дарма спікери ЗСУ говорять про ведення бойових дій на Бердянському та Маріупольському напрямках. Тобто позначають узбережжя Азова як кінцеву точку – задум «розрізати» сухопутний коридор демонструють як очевидний», – зазначив він.
Експерт вважає логічним початок деокупації Криму після звільнення Запорізької та Херсонської областей, оскільки «ворог уже не нависатиме над флангами ЗСУ».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
