У Сімферополі 25 жовтня затримали 21 особу з-поміж тих, хто прийшов підтримати фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» під будівлю підконтрольного Росії Кримського гарнізонного військового суду. Саме засідання проходило в Апеляційному військовому суді у російській Власисі.
Співробітники ОМОНу звинуватили активістів та громадянських журналістів, які прийшли з клопотаннями про присутність на судовому процесі, у порушенні санітарних вимог «режиму підвищеної готовності», який діє на півострові згідно з указом російського глави Криму Сергія Аксенова. Раніше, 11 жовтня, поліція розігнала десятки слухачів, які зібралися в масках і з дотриманням соціальної дистанції біля будівлі того ж таки Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі на апеляційне засідання красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», тоді затримали 15 осіб. Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону ще 3 листопада 2020 року засудив трьох фігурантів цієї справи загалом на 42 роки ув'язнення.
(Ввечері 26 жовтня стало відомо, що підконтрольний Москві Центральний районний суд міста Сімферополя ухвалив три виправдувальні вироки за адміністративною статтею 20.2.2 ч. 1 КоАП Росії – у справах затриманих 25 жовтня Юнуса Булатова, Енвера Абселямова та Ескендера Салієва. Також виправдувальний вирок ухвалили ще одному із затриманих, Мустафі Бекірову. Водночас затриманих 25 жовтня Ділявера Меметова та Ісмаїла Ваапова за тими ж звинуваченнями суд оштрафував на 10 і 15 тисяч рублів відповідно. Оштрафовані Длявер Ібрагімов, Аметхан Умеров та Ервін Еміралієв – на 10 тисяч рублів, Ереджеп Мемешев – на 15 000 рублів.
Громадська організація «Крим SOS» закликала активізувати роботу «Кримської платформи» у зв'язку з новими затриманнями кримськотатарських активістів у Сімферополі.
Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про порушення кримінального провадження за фактом затримання кримськотатарських активістів під будівлею суду в Сімферополі 25 жовтня.
Заяву із засудженням дій російських силовиків щодо кримськотатарських активістів 25 жовтня зробили лише у Представництві президента України в АРК – КР)
Сімферополь: кадри затримань біля Кримського гарнізонного військового суду (фотогалерея)
Про тиск на активістів та адвокатів засуджених йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Адвокат громадського руху «Кримська солідарність» Рустем Кямілєв розповів Крим.Реалії, що російські поліцейські не допустили його до захисту затриманих, пославшись на формальні підстави.
Це цілеспрямовані дії силовиків, щоб люди залишилися без юридичної допомогиРустем Кямілєв
– Десь після 11 години ранку, о пів на дванадцяту, зі мною зв'язався Ділявер Меметов щодо того, що їх затримують біля гарнізонного суду й відвозять до поліції. Він розповів про порушення при цьому затриманні. Я приїхав до Центрального відділу поліції, і спочатку мене допустили, однак через деякий час майор Руслан Шамбазов сказав, що я не можу здійснювати захист, оскільки нібито не вважаюсь адвокатом через недійсну довідку. У результаті мене випроводили, погрожуючи скласти протокол про непокору співробітникам поліції. Я пояснив, що це незаконні вимоги, що фактично затримані залишаються без захисту, що також є суттєвим порушенням: вони просять кваліфікованих адвокатів, а їм таких не надають. На мою думку, це цілеспрямовані дії силовиків, щоб люди залишилися без юридичної допомоги.
Рустем Кямілєв також вказує на те, що судові засідання, під час яких затримали понад два десятки кримських татар, були формально відкритими, тобто активісти навіть не мали необхідності подавати будь-які клопотання про присутність на процесах.
– І в результаті ми маємо інше грубе порушення: співробітники приватної охоронної агенції не пускають людей на територію суду, ті змушені стояти біля будівлі й чекати рішення. Так узагалі не має бути, але за фактом відбувається, тобто без папірця взагалі не можна ні кроку ступити. Це прямий тиск, спрямований на те, щоб люди не збиралися на суди, щоб адвокати не коментували справи тощо.
На кримського адвоката Едема Семедляєва, який прибув для надання допомоги затриманим, 25 жовтня також виписали адміністративний протокол за «непокору поліції» за те, що він зібрався записувати на диктофон у телефоні факти тиску силовиків на його підзахисного.
(Згодом Едем Семедляєв повідомив, що звернувся до Адвокатської палати Криму зі скаргою на дії російських силовиків після його затримання біля відділку поліції у Сімферополі 25 жовтня. Ввечері 26 жовтня стало відомо, що Едема Семедляєва звільнили з ІТТ Судака – КР)
Адвокат Назім Шейхмамбетов стверджує, що російські поліцейські навіть змушували його колегу роздягнутися, щоб перевірити, чи немає на його тілі «татуювань екстремістського характеру».
Сам Семедляєв повідомив, що в самих фігурантів красногвардійської справи Хізб ут-Тахрір під час судового засідання щодо апеляційної скарги провели обшуки в камерах та вилучили особисті речі.
«Засідання розпочалося із запізненням на годину. О 12 годині хлопці попросили оголосити перерву на їжу, суд пішов назустріч. Повернувшись із перерви, хлопці сказали, що в камерах проводиться обшук. Усі речі перевернули, вилучили багато особистих речей, а саме: Коран, килимок для намазу та лікувальні засоби. Хлопці розцінюють це як тиск на них у зв'язку з тим, що вони дуже активно захищаються в суді, доводять свою невинність. У це вписується і той факт, що біля суду сьогодні (25 жовтня – КР) затримували їхніх рідних та близьких, які прийшли взяти участь у судовому процесі як слухачі, підготувавши заяви. Натомість ОМОН у грубій формі посадив їх в автобуси й відвіз до поліції для складання адміністративних протоколів. Тобто родичам та близьким навіть не дають стояти біля суду на безпечній відстані».
Головний редактор видання «Ґрати» Антон Наумлюк вважає, що така поведінка силовиків свідчить про черговий етап посилення заходів щодо незгодних у Криму.
Коли ОМОН приїжджає заздалегідь, ще до того, як під судом зібралися люди – зрозуміло, що вони мають намір затримувати, а не пояснювати, що тут не треба збиратисяАнтон Наумлюк
– Очевидно, що підтримка підсудних, збори активістів «Кримської солідарності», робота їхніх журналістів на процесах сприймаються російськими силовиками як прояви нелояльності. І ми бачимо, як останнім часом змінилася їхня реакція: вона стала жорсткішою, нетерпимою та показовою. Декілька днів тому біля судів зафіксували машини силовиків з обладнанням для визначення облич у натовпі, тому, мабуть, практика таких затримань ширитиметься. Коли ОМОН приїжджає заздалегідь, ще до того, як під судом зібралися люди – зрозуміло, що вони мають намір затримувати, а не пояснювати, що тут не треба збиратися. Карантинні заходи розв'язали владі руки, вони можуть робити фактично все, що завгодно, виправдовуючи це безпекою громадян. Причому всі активісти в масках, деякі навіть у рукавичках, а самі силовики – без.
За оцінкою Антона Наумлюка, переслідування кримських адвокатів та складання на них адміністративних протоколів за виконання професійних обов'язків на прикладах Рустема Кямілєва та Едема Семедляєва можна назвати безпрецедентним навіть для російської практики.
Представники російських правоохоронних органів у Криму на момент виходу цього матеріалу не прокоментували свої дії 25 жовтня.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
