Біля будівлі підконтрольного Москві Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі був помічений поліцейський автомобіль, обладнаний системою розпізнавання облич. До цього силовики почали використовувати цей пристрій для затримання учасників протестних акцій у містах на території сусідньої Росії.
Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».
Як уточнюється, автомобіль із панорамними камерами, що фіксують людей на 360 градусів, помітили кореспонденти «Кримської солідарності» біля будівлі Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі – там 22 жовтня проходили дебати у справі третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Такі пристрої відпрацьовувалися російськими силовиками на московських мітингах у січні 2021 року, а також за допомогою камер обчислювалися порушники карантину навесні 2020 року. Поступово техніку почали впроваджувати в регіонах Росії. Медична маска не завжди заважає ідентифікації та розпізнаванню обличчя. В анексованому Криму така практика раніше не застосовувалася.
«Будь-якими способами хочуть перешкодити людям збиратися біля судів навіть у ролі слухачів, висловлювати свою громадянську позицію і підтримувати сім'ї політв'язнів», – сказав об'єднанню адвокат Еміль Курбедінов.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Белялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінувало їм участь у забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір». В Україні діяльність цієї організації законом не обмежується.
21 травня 2018 року в Криму було затримано координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону в вересні 2020 року оголосив вирок у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».
У президента України Володимира Зеленського назвали «воєнним злочином» цей вирок. У Мінреінтеграції повідомили, що вимагатимуть посилення санкцій проти Росії через вироки для кримських татар.
У Прокуратурі АР Крим та Севастополя назвали вирок фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» черговим доказом релігійних переслідувань у Криму.
6 жовтня 2020 року засуджених у цій справі етапували в СІЗО-5 Ростова-на-Дону. У грудні сімох фігурантів справи другої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір» перевели зі слідчого ізолятора Ростова-на-Дону в СІЗО-3 Новочеркаська.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
