Рясні природні опади дозволили поповнити запас водосховищ у Криму, проте це не вирішує проблеми водопостачання півострова в цілому. Російська влада знову пропонує варіанти, і знову ‒ тимчасові, як стверджують експерти. Так, до кінця 2021 року планується буріння ще 36 свердловин на чотирьох водозаборах у межах комплексного плану забезпечення водопостачання півострова. Про це повідомив на своїй сторінці в Facebook підконтрольний Кремлю голова кримського уряду Юрій Гоцанюк. Зараз у Криму вже експлуатують 22 свердловини.
За словами Юрія Гоцанюка, також ведуться роботи зі зниження втрат води на 14 об'єктах Сімферополя. Разом з тим, практично вичерпалися новини про перспективи видобутку прісної води з-під Азовського моря. Дослідницькі роботи, розпочаті за дорученням російського президента Володимира Путіна, дозволили видобути зразки води для подальшого лабораторного вивчення, однак результати аналізу все ще не озвучені.
Яка ситуація з наповнюваністю кримських водосховищ і навіщо Криму збільшувати кількість свердловин ще на 150%, якщо підконтрольна Кремлю влада півострова стверджувала, що після аномальних злив минулого літа Крим забезпечений водою на рік уперед?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський ранок» обговорювали ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон та російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар.
За повідомленнями Кримського Гідрометцентру, у вересні на території півострова переважали повітряні маси помірних широт, тому місяць був прохолодним і дощовим. Середня температура повітря становила 16 градусів і була на 1 градус за Цельсієм нижча ніж багаторічна норма.
Найбільша кількість опадів відзначена в басейнах річок Бельбек, Дерекойка, Кучук-Карасу, Ангара та Салгир (у межах міста Сімферополя) до 2,6 раза більше за норму, а найменше ‒ у верхів'ї басейну річки Чорна. У басейнах інших річок кількість опадів була переважно в межах місячної норми. Загальний сумарний обсяг води у водосховищах, розташованих у річищах, на початок жовтня 2021 року склав 118 мільйонів кубічних метрів, що майже на сім мільйонів кубічних метрів менше, ніж місяць тому.
Загалом з кінця літа ситуація з наповнюваністю водосховищ практично не змінюється, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
‒ Можна дати прогноз на найближчі декілька тижнів ‒ рівень води у водосховищах залишиться таким же як в останні тижні серпня 2021 року. Якщо порівнювати з минулим роком, то в усіх водосховищах спостерігається підвищення рівня води, йде приріст від 50 до 55%, активніше збільшуються гірські та передгірні водосховища. Але якщо порівнювати з 2018 роком, то води зараз у запасах набагато менше.
Думаю, в Криму всі вже розуміють, що буріння додаткових свердловин ‒ це не довготривале вирішення проблеми, якби це вирішувало проблему, то ми б не отримували так часто повідомлення про буріння нових свердловин. Ті свердловини, які пів року, рік тому давали приплив, вже такого обсягу не дають.
Що стосується ідеї бурити Азовське море, яку запропонував російський президент Володимир Путін, дослідні свердловини були створені в липні, а отримані зразки води надіслані на експертизу.
Наприкінці серпня Сергій Аксенов в інтерв'ю російським ЗМІ сказав, що дослідження отриманих зразків ще триває, але висловив надію, що ця вода буде придатна хоча б як технічна.
«Проблема практично вирішена частково завдяки тим заходам, які за дорученням президента реалізовувалися, перехід на підземні джерела водопостачання для Сімферополя. Ще ми реалізовуємо план усунення втрат у технічних мережах. В Ялті буде збудована опріснювальна установка. Від посухи ми перейшли до повеней, водосховища наповнюються. Крим забезпечений водою повністю, режимів немає. Питання якості води ще є, доступ до якісної води мають 77% населення, але загалом ці завдання вирішуються. Відкрите питання щодо джерел під Азовським морем», ‒ зазначив Аксенов в інтерв'ю телеканалу «Вести» 23 серпня.
Щоб провести якісний аналіз зразків води, так багато часу не потрібно, мабуть, з результатами виникли проблеми. Таке припущення в ефірі Радіо Крим.Реалії зробив російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар.
Проблему водопостачання Криму може вирішити тільки дипломатія: потрібно сісти за стіл переговорів і домовлятися. Решта варіантів не дієві, без Північно-Кримського каналу Крим пропадеЮрій Медовар
‒ Експрес-аналіз води на придатність проводиться упродовж 30 секунд, а з Криму все ще немає результатів узятих проб. Напрошується висновок: виявили, що вода не придатна для питного водопостачання населення. Але це було зрозуміло, що вода там буде солона, тобто, цей проєкт ‒ фікція, спрямована на «освоєння» грошей. Якщо продовжать виділяти гроші, цей проєкт продовжиться, але без грошей його швидко закриють.
Проблему водопостачання Криму може вирішити тільки дипломатія: потрібно сісти за стіл переговорів і домовлятися. Решта варіантів не дієві, без Північно-Кримського каналу Крим пропаде. Можна пробурити ще 100 свердловин, але обсяг підземних вод, який можна використовувати залишиться колишнім. Всього 20% потреб води ‒ внутрішній водний ресурс Криму, решта 80% давав канал. Якщо забути про промисловість та сільське господарство в Криму, то, можливо, води для населення вистачить на десятиліття.
Ще наприкінці 2020 року віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, якого в ЗМІ називають куратором Криму, підкреслив, що реалізація проєкту з опріснення морської води для півострова ‒ це крайній захід, на противагу бурінню нових свердловин і ремонту водної інфраструктури.
Полярно різні варіанти вирішення питання водопостачання Криму пов'язані з відсутністю єдиного бачення та стратегії, в цьому випадку проблеми будуть тільки зростати. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії від 27 вересня говорив кримський історик і політолог Андрій Іванець.
«Очевидного рішення в російської влади немає. Вони ще й загострюють проблему: активно заселяють Крим російськими громадянами, переводять [на півострів] військовий контингент. Російська влада використовує своїх громадян як міграційну зброю, їм необхідно закріпити Крим за собою, але на це Росія не має юридичних прав, а тому в хід ідуть різні механізми», ‒ сказав Іванець.
При цьому в історії про забезпечення Криму водними ресурсами вже є кримінальні прецеденти. Так триває розгляд у справі ексвіцепрем'єра місцевого уряду Євгена Кабанова та колишнього міністра будівництва й архітектури Криму Михайла Храмова. Їх підозрюють у шахрайстві в особливо великому розмірі під час будівництва водогону від Іванівського водозабору до Міжгірського гідровузла. Водогін був збудований у межах Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму торік для вирішення проблеми вододефіциту в Сімферополі, його запустили в червні. За версією слідства, у результаті «протиправної діяльності» Кабанова на посаді віцепрем'єра кримському бюджету були завдані збитки на суму 57,5 мільйона рублів при будівництві зазначеного водогону. Захист Кабанова стверджує, що підозрюваний уже відшкодував весь нарахований збиток.
За інформацією Мінекономрозвитку Росії від 20 квітня, Криму та Севастополю були виділені додаткові кошти у вигляді субсидії з резервного фонду російського уряду в обсязі 1,134 і 2,148 млрд рублів для вирішення проблем з водопостачанням.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.