Крим.Реалії публікують записки кримськотатарського активіста, політика та журналіста Нарімана Джеляла, заарештованого в Криму. Першу частину читайте тут.
Шосте вересня
Вранці прокинувся в камері ІТТ міста Сімферополь. Поспати нормально не вдалося. Пів ночі слухав розмови охоронців про їхнє непросте життя, скарги на начальство й товаришів на службі, мрії та бажання. У камері весь час було увімкнене світло. Яскраве світло, що теж заважало. Обід і вечерю, запропоновані охоронцем, я не взяв. Дякуючи Левізі (дружина Нарімана Джеляла ‒ ред.) ‒ доїдав переданий нею раціон.
Глибоко заснув уже під ранок, поки не розбудили на обхід. Довелося роздягнутися до білизни й відповісти на декілька запитань, поки інші співробітники перевіряли мої речі.
Йдучи, мені пояснили, що скоро заберуть до суду.
Я поснідав запропонованою вівсяною кашею та, зібравшись, чекав. Десь через годину мене викликали.
Яке блаженство було одягнути окуляри (їх узяти в камеру не дозволили). І, хоча зір у мене не так, щоб зовсім поганий, я відчуваю дискомфорт, коли не бачу добре обличчя людей, їхні міміку й погляд.
Двоє співробітників ФСБ ‒ у масці й без ‒ посадили мене в УАЗ сірого кольору й повезли в управління на вул. Франка. Завели у знайомий уже «стакан».
Чекав я не довго. Молодий співробітник у краватці запросив мене, запропонувавши залишити речі.
У кабінеті був слідчий та мої друзі ‒ адвокати Е. Авамілєва та М. Полозов (Еміне Авамілєва та Микола Полозов ‒ ред.).
Слідчий Власов повідомив, що мене чекає допит як підозрюваного. І ми попросили можливості поговорити конфіденційно. Нас проводили туди ж, де розташовані «стакани» й невелике приміщення.
Я давав свідчення у важкому, стресовому стані, провівши значну частину часу з мішком на голові під психологічним тиском та в очікуванні фізичної розправи
Ми узгодили позиції щодо майбутнього допиту: я відмовляюся від даних раніше свідчень у ролі свідка через те, що: 1) мою справу та справу Ахтемова Асана й Азіза об'єднали в одну; 2) мені після затримання неодноразово відмовляли в праві на адвоката, свідчення я давав без нього; 3) я давав свідчення у важкому, стресовому стані, провівши значну частину часу з мішком на голові під психологічним тиском та в очікуванні фізичної розправи.
І, звісно, я відмовився давати нові свідчення вже як підозрюваний.
Після цього ми поспілкувалися зі слідчим, який повідомив, що клопотатиме у суду тільки про мій арешт.
Еміне ханум та Микола давали багато корисних порад, повідомивши, що «зовні» все кипить.
«Твою фотографію не бачив, напевно, тільки бездомний», ‒ пожартувала Авамілєва.
Я попросив її всім передати привіт, сказати, що зі мною все гаразд і, попри переживання, я міцний духом.
Ми вирішили «розганяти» цей процес як політичний, і що я повністю до цього готовий. А всі звинувачення щодо мене – абсолютно неправдиві.
На цьому ми попрощалися, а Еміне ханум попросила слідчого передати мені їжі. І відразу всунула шоколадку.
Я повернувся у «стакан». Було приблизно 13.00 ‒ 13.30. У сусідній камері хтось ворушився, але я не зважав. Однак через короткий час віконце у дверях відкрилося, якийсь співробітник, побачивши мене, сказав: «А ви не Ахтемов?». Закрив вікно та відкрив сусіднє. Коли він пішов, я почав:
– Асане?
‒ Так.
‒ Це Наріман. Азіз із тобою?
‒ Так.
‒ Як ти? Вже краще?
‒ Так.
‒ Вас били?
‒ Азіза трохи, а мене сильно.
‒ Струмом?
‒ Так.
‒ Асане, вас чекають ваші адвокати. Тебе готовий захищати Айдер Азаматов, а Азіза ‒ Шабанова С. (кримська адвокатка Сафіє Шабанова ‒ ред.).
(Напередодні на столі слідчого я бачив відмову Азіза від послуг адвоката за угодою).
‒ Нам сказали, якщо вимагатимемо свого адвоката, то буде погано.
Ми замовкли. Асан говорив неохоче. Я хвилювався, думаючи: це від втоми чи в нього склалося таке ставлення до мене.
Ми дружили декілька років. Його братика Азіза теж знаю. Хоча більше спілкуюся з його батьком Ескендером аг'а. Ми живемо на одній вулиці.
Асан на вигляд – тендітний хлопець. Але коли ми бачилися на очній ставці, він був особливо виснажений, тримався за живіт і тремтів, чи то від холоду, чи то від заподіяного йому болю.
‒ Асане, зайвого не говоріть, тут слухають. Але я маю знати: «Ви зробили те, у чому вас звинувачують?».
Тут Асан заговорив інакше, надривним голосом із явною сильною емоцією.
‒ Нарімане, ти ж знаєш, що я б ні за які гроші не погодився таке зробити!
Ніколи за роки спілкування з Асаном я не чув від нього ні натяку на ідею, схожу на диверсію
Треба зазначити, що ніколи за роки спілкування з Асаном я не чув від нього ні натяку на ідею, схожу на диверсію. Листівки, прапори, написи ‒ так, але диверсія?
‒ Змусили, ‒ видавив він. ‒ Погрожували щось зробити родині.
Тут у діалозі я пропускаю багато деталей. Можливо, про них розкажуть колись інші учасники цих подій, а може, я сам.
‒ Нарімане, я не сказав нічого, окрім того, що ти чув на очній ставці...
‒ Асане, все в порядку. Нічого більше розповідати. З твоєю сім'єю все буде добре. Я вже передав, щоб про них не забували. Твоє та Азіза завдання ‒ зібратися з духом і пройти цей шлях, щоб побачити в підсумку дружин і дітей.
Тут хтось увійшов у приміщення, і ми замовкли.
У маленьке, 5 на 5 см, віконце в моїй камері заглянуло знайоме обличчя ‒ Мемет аг'а з Бахчи, з яким я тут же й познайомився, поки чекав зустрічі з адвокатами. Він уже півтора місяця перебуває в СІЗО. А тут в управління його привезли на якісь слідчі дії. В руках у нього були повні пакети, і він одразу ж відкрив віконце в дверях і простягнув мені манти.
‒ Сагъ ол, агам («дякую, брате» кримськотатарською ‒ ред.), мені щойно передали їжу...
Дійсно, незадовго до приходу Мемета аг'а співробітник приніс пакет з їжею від Еміне ханум. Я відразу попросив передати шоколад, який вона мені дала, хлопцям.
‒ Нарімане, нам дали шоколад.
‒ Їжте, Асане, це від мене.
За його словами, він та Азіз ночували в бахчисарайському ІТТ, і йому з ранку дали пів булки хліба й тільки в управлінні дали воду...
‒ Сагъ ол, агам, мені тільки передали їжу, а ось хлопці в сусідній камері, можливо, голодні.
Мемет аг'а без зволікань їх пригостив, попри їхнє ввічливе: «Не треба».
Я попросив його передати їм яблука та слойки, які мені передала Еміне ханум.
‒ Асане, що у вас є з речей?
‒ Те, що на нас, ще шкарпетки й труси.
Спасибі дружині, вона через Лемара аг'а ще в ніч мого затримання передала багато одягу. Я взяв светр і попросив передати хлопцям. На їхній протест і я, і Мемет аг'а сказали: «Взяти ‒ і все».
‒ Асане, Азізе. Ми тепер в одній справі. Нас зараз повезуть до суду для обрання запобіжного заходу. Це буде арешт. Одяг знадобиться. Поки вам своє передадуть, мине час. Пам'ятайте: два адвокати готові захищати ваші інтереси, але без вашої згоди вони нічого зробити не зможуть. У СІЗО вас розлучать. Намагайтеся не бути відвертими з тими, кого там побачите. Це можуть бути підсадні. Згодом побут налагодиться...
Говорив їм, а сам думав і про себе. Теорія та практика. Одна справа ‒ слухати розповіді та повчання інших, інше ‒ опинитися в цих обставинах самому.
Записки кримськотатарського активіста, політика й журналіста Нарімана Джеляла, заарештованого в Криму, опублікував 17 вересня адвокат Микола Полозов на своїй сторінці в фейсбуці.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
