Влада Криму розпродає майно «Кримського виноробного заводу». Частину його виробничого комплексу планують продати наприкінці травня. Раніше підприємство залишилося без «Сімферопольського винзаводу», який входив до його складу. Цей завод став четвертим кримським виноробним підприємством, яке за останні декілька років було відчужене на користь високопоставленого російського бізнесу.
Рішення про продаж майна державного унітарного підприємства «Кримський виноробний завод» затвердив російський парламент Криму наприкінці квітня. Це підприємство створювалося у 2014 році шляхом об'єднання в одну юридичну особу декількох кримських підприємств, «націоналізованих» російською владою півострова. Наразі частина його майна виставлена на продаж на російському порталі торгів.
Кримські винороби під одним дахом
У російському правовому полі «Кримський винзавод» належить Міністерству сільського господарства російського уряду Криму. За інформацією федеральної податкової служби, він зареєстрований у селі Первомайське Сімферопольського району зі статутним капіталом у 500 тисяч рублів і спеціалізується на вирощуванні винограду, плодових та ягідних, а також інших культур.
Під час створення цього заводу йому на баланс передали майно декількох інших підприємств, серед яких «Сімферопольський винзавод», «Агропромисловий комбінат «Виноградний», «Азовський лікеро-горілчаний завод», Первомайський та Сакський винзаводи й багато інших. Тому він має широку майново-виробничу базу в декількох регіонах півострова. А у 2019 році до заводу також приєднали кримські підприємства «Плодівник» і «Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе».
Тепер же виявилося, що «Кримський виноробний завод» не в найкращому стані. У нього накопичилися борги, а виробнича база зношена й не дозволяє вести повноцінну діяльність. Вирішити ці проблеми розраховують, продавши низку майна підприємства.
Мільйони за виробничі цехи та гаражі
За інформацією російського порталу торгів, на аукціон у травні виставлені 11 об'єктів, розташованих у селі Скворцове Сімферопольського району. Це адміністративна будівля, диспетчерська, сім гаражів та інше майно.
Усі ці об'єкти оцінені у 4,8 мільйона рублів.
Раніше російська влада Криму погодила відчуження ще 17 об'єктів «Кримського винзаводу» в селі Медведеве Чорноморського району та 24 об'єктів (допоміжні будівлі) у селі Красний Партизан Красногвардійського району.
Згідно з постановою кримського парламенту, на продаж будуть виставлені головний корпус цеху з виробництва коньяку, а також дві будівлі виноробних цехів, спиртоприймальний склад, цех переробки відходів, їдальня, гараж, артезіанська свердловина, водонапірна вежа та інші об'єкти в селищі Чорноморське Чорноморського району.
Продаж майна «Кримського виноробного заводу» у кримському парламенті ініціювали торік. Рішення ухвалювали в розпал пандемії коронавірусу.
У відомстві стверджують, що майно, яке планується продати, не використовується в господарській діяльності заводу й «не вплине на його подальшу роботу».
А кошти від його відчуження планують спрямувати на «погашення кредиторської заборгованості підприємства, що утворилася в результаті реорганізації «Кримського виноробного заводу» та приєднання до нього підприємств «Плодівник» і «Навчально-дослідний племінний птахівничий завод імені Фрунзе».
«Після продажу невикористаного майна кредиторська заборгованість сплачуватиметься поетапно, що дозволить стабілізувати фінансовий стан підприємства», ‒ пояснюють у кримському парламенті.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з «Кримським виноробним заводом», але там, поки готувався матеріал, на наші дзвінки не відповіли.
Як йшли кримські винзаводи
Продати кримські винзаводи запропонував ще у 2017 році російський глава Криму Сергій Аксенов. На його думку, «держава отримує від усіх цих продажів подвійну вигоду: і гроші в бюджет, і великого платника податків, який шляхом вкладення інвестує».
Відтоді на півострові продали вже чотири винзаводи. Торік у грудні структурам друга президента Росії Юрія Ковальчука відійшло виробниче об'єднання «Масандра», а у грудні 2017 року ‒ завод шампанських вин «Новий світ».
У 2019 році російська влада Криму продала «Сімферопольський винзавод», який входив у структуру згаданого вище «Кримського виноробного заводу». Його купило російське ТОВ «Винторг» з Московської області ‒ дистриб'ютор алкоголю в Росії, належить до не публічного бізнесу.
На початку цього року кримська влада продала майно та землю відомого заводу марочних вин і коньяків «Коктебель».
Він відійшов «Гатчинському спиртовому заводу» з Ленінградської області Росії, яким володіють росіяни Олена та Михайло Якубчики. Останній відомий у Санкт-Петербурзі не тільки як «вино-горілчаний король», а й як родич (брат дружини) Сергія Наришкіна ‒ директора Служби зовнішньої розвідки Росії, ексспікера Держдуми Росії.
Нові власники кримських винзаводів публічно не коментують свої надбання.
Пішов з молотка: життя винзаводу «Коктебель» до приватизації (фотогалерея)
«Це не бізнес, а бажання бути причетним до Путіна»
Російський активіст Володимир Гарначук, який раніше був менеджером підприємств алкогольного ринку Росії, вважає, що перехід кримських винзаводів під контроль російського бізнесу «не обіцяє їм нічого доброго».
За його словами, бажання російських бізнесменів придбати винзавод у Криму продиктоване не законами ринку, а «прагненням до статусності».
Це не бізнес, це бажання свити Путіна бути причетною до нього та його хобі ‒ виноробстваВолодимир Гарначук
«Виноробство саме собою дуже витратне. Воно серед іншого вимагає води, а її в Криму не вистачає. Також необхідний ринок збуту, який у кримського вина дуже обмежений, зокрема через санкції. Однак виноробство ‒ це ще й статусність, якої жадає свита Путіна. Російські підприємства, які викупили кримські заводи ‒ це не бізнес, це бажання свити Путіна бути причетною до нього та його хобі ‒ виноробства. Якщо в нього в Геленджику є виноробня, то й у його друзів теж щось таке має бути. Це феодальні замашки XIX століття, щоб навколо знали, чиї виноградники й чия земля», ‒ сказав Володимир Гарначук Крим.Реалії.
За його словами, виноробний бізнес у російських реаліях Криму «ускладнений багатьма факторами», серед яких невеликі обсяги виробництва та висока ціна на продукцію. Таке вино не конкурентне на російському ринку, стверджує активіст, тому кримська влада прагне позбутися проблем, пов'язаних з цим виробництвом, передавши його в руки російському бізнесу.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
