Підконтрольна Росії влада Криму 18 березня запустила Бештерек-Зуйський водозабір. Він забезпечує водою Сімферополь, який втратив нещодавно основні джерела водопостачання, через що його жителям пів року подають воду за графіком. Раніше в уряді Росії затвердили план заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» на загальну суму майже 50 мільярдів рублів. Бештерек-Зуйський водогін ‒ один із його пунктів, «з'їв» майже два мільярди рублів.
Бештерек-Зуйський водогін будувався в межах Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму до 2024 року. За планом, роботи мали тривати понад рік, але об'єкт здали раніше терміну ‒ до сьомої річниці російської анексії Криму ‒ запустивши тільки дві свердловини з одинадцяти.
Не дочекалися Путіна
Напередодні відкриття водозабору в російському уряді Криму встигли анонсувати участь у заході президента Росії Володимира Путіна. Він, за повідомленням чиновників, мав запускати воду в режимі відеоконференцзв'язку.
Але врешті-решт церемонія відбулася без Путіна. Процесом керував російський глава Криму Сергій Аксенов ‒ теж через відеоконференцзв'язок, хоча й перебував усього за 40 кілометрів від місця подій.
«Запускайте помпову станцію! Вогонь!» ‒ розпорядився він під оплески.
Річка Бештерек (із кримськотатарської ‒ «п'ять тополь») протікає через Сімферопольський та Білогірський райони. Вона є найбільшою притокою іншої річки ‒ Зуя.
За останній рік на півострові, за підрахунками Крим.Реалії, пересохли мінімум десять річок. Одна з них ‒ річка Танасу ‒ права притока річки Біюк-Карасу, з якої торік російські військові качали воду для Сімферополя.
Тепер воду для міста викачують із Бештерек-Зуйського джерела.
Вода для 100 тисяч сімферопольців
Перша вода новим водогоном почала надходити до Сімферополя 18 березня. Наразі під'єднані дві свердловини глибиною 500 метрів, повідомив міністр будівництва та архітектури російського уряду Криму Михайло Храмов. Усього їх буде 11. Усі свердловини, за словами міністра, планують запустити упродовж двох місяців.
«Вода від водозабору до помпової станції в Сімферополі подається водогоном, який складається з двох ниток пластикових труб протяжністю 20 кілометрів. Ми запускаємо перші дві свердловини, які дозволять подати до Сімферополя від чотирьох до п'яти тисяч найчистішої артезіанської води. Дві свердловини дозволять забезпечити не менше 25 тисяч жителів Сімферополя чистою водою. Коли ми введемо повністю водозабір в експлуатацію, ми будемо готові подавати не менше 25 тисяч кубометрів води в Сімферополь і це дозволить забезпечити питною водою не менше 100 тисяч сімферопольців», ‒ сказав Михайло Храмов.
На початку 2014 року в Сімферополі, за офіційними повідомленнями, проживали 360 тисяч осіб. Майже така ж цифра згадується і в російських джерелах у 2015 році. Яке населення міста зараз, офіційних відомостей немає. Однак, за різною інформацією, за роки перебування півострова під російським контролем населення Сімферополя збільшилося мінімум у півтора раза.
Виходячи з цього, 11 свердловин Бештерек-Зуйського водозабору не охопили навіть половини жителів міста.
Додаткові свердловини для забезпечення Сімферополя чиновники бурять на Вілінському водозаборі в Бахчисарайському районі. Хоча його жителі теж отримують воду за графіками. Звідти розраховують направляти в місто 15 тисяч кубометрів води на добу.
Ціна питання
Будівництво Бештерек-Зуйського водогону почалося торік восени. Роботи, за інформацією міністра будівництва та архітектури Криму, коштували 1,7 мільярда рублів. Хоча спочатку ціна контракту була меншою ‒ 1,3 мільярда рублів.
На об'єкті працювали 19 одиниць техніки та 68 будівельників, вони працювали у дві зміни, повідомляє кримська влада.
Підрядником будівництва було ТОВ «Сучасні системи реновації».
За інформацією федеральної податкової служби Росії, ця фірма зареєстрована в Москві у 2014 році зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів. Вона спеціалізується на будівництві інженерних комунікацій для водопостачання та водовідведення, а також газопостачання.
Фірма регулярно виграє тендери в Росії на сотні мільйонів рублів. За останні шість років вона будувала та реконструювала системи водопостачання та каналізації в Смоленській, Кемеровській, Амурській областях та інших регіонах Росії.
Серед кримських підрядів фірми ‒ роботи з капітального ремонту водогону на вулиці Великій Морській у центрі міста, які викликали нарікання у містян через незручності та технічні недоробки проєкту.
Ми намагалися зв'язатися з фірмою, щоб з'ясувати, чому подорожчав проєкт будівництва Бештерек-Зуйського водогону, але телефоном компанії нам не відповіли.
Вода з моря та стоків
Будівництво водогону до Сімферополя ‒ одна з частин комплексного плану водопостачання Криму, затвердженого російським урядом торік. Він містить низку заходів вартістю майже 50 мільярдів рублів, які планують реалізувати до 2024 року. Більшість із них розраховані на розробку внутрішніх джерел.
У планах російської влади ‒ перекидання частини стоку річки Салгир у Міжгірний гідровузол, будівництво до 2024 року водогону від Чорноріченського водосховища до водогінного вузла до Севастополя, а також розробка нових підземних свердловин.
Російський віцепрем'єр, «куратор» Криму Марат Хуснуллін пообіцяв, що у квітні почнеться буріння свердловини на дні Азовського моря для видобутку прісної води
Раніше шукати воду на дні моря в Криму доручив Володимир Путін.
Як альтернатива кримським водосховищам та підземним джерелам у плані російського уряду значиться проєкт будівництва очисних споруд «Південні» в Севастополі, за допомогою яких хочуть очищати стоки для повторного використання в технічних цілях.
Також у планах російської влади ‒ будівництво опріснювальних станцій у Криму за технологією зворотного осмосу. Першу обіцяють почати будувати в Ялті до літа.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
