«У моїй квартирі живе російський військовий». Як окупанти відбирають майно українців у Криму?

Квартиру через «чорних» нотаріусів продали російському військовому, який ще й отримав субсидію на оплату комунальних послуг від Міноборони РФ. Лист про сплату рахунків випадково отримала родина Колісниченків – так вони дізналися, що в них відібрали квартиру в окупованому Криму.

Це лише одна зі схем, яку російські окупанти використовують для незаконного відчуження майна українців, які відмовилися брати паспорти РФ. Як Росія налагодила «віджим» житла в окупованому Криму – дізнались Крим.Реалії.

Хто живе в одній із їхніх квартир в окупованому Криму, Олена Колісниченко з мамою Світланою дізналися випадково. На електронну пошту їм прийшла квитанція про сплату за комунальні послуги. А в ній – ім'я та прізвище платника: Сейтумер Сервер Курсеїтович.

«Чиста випадковість, що на електронну пошту прийшло, що вже проплачують комунальні», – каже Олена Колісниченко, власниця квартир у Криму.

У 2007 році Олена в Феодосії в новому будинку придбала дві квартири: трикімнатну, площею 82 квадратних метри, та двокімнатну – 58 квадратних метрів. У 2009-му жінки переїхали з Києва на Кримський півострів. Після анексії Криму вони відмовилися брати російське громадянство, тому часто їздили до Києва. Світлана мала дозвіл на тимчасове проживання в Криму.

«Ми були проти політики російської, тому не брали паспорт. Я мала повністю право отримати паспорт, і мама в мене в Росії, але ж я не хотіла, не подобалась ця російська агресія, я принципова людина, тому не взяла. Оскільки у нас там квартира, я взяла РВП (посвідка на тимчасове проживання ред.), щоб там перебувати і контролювати нерухомість ту», – каже Світлана Колісниченко, киянка.

В 2019 році через сімейні обставини вони затримуються в Києві. Починається пандемія коронавірусу, а потім повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Жінки так і не змогли повернутись у Феодосію. За квартирами там наглядала сусідка. Їй залишили ключі. Після початку російської агресії вона перестала виходити на зв'язок. А торік у травні в дверях їхньої квартири у Києві залишили записку.

«Я ваш сусід Володя і ваші квартири продані. Передзвоніть мені терміново», – згадує Світлана.

Виявилось, в їхній трикімнатній квартирі живе російський військовий. Жінки звернулись до Національної поліції України.

«Зараз там живе військовий, він був український військовий, його шукає наша поліція. Коли ми прийшли до нашого слідчого, розказали, він подивився, що його шукають вже з 2014 року. Він сам татарин, Сейтумер Сервер Курсеїтович. На нього вже є рішення суду на затримання, бо він був командиром військової частини чи полка, чи взвода, я не знаю. Він здав військову частину, якось так. Але ж не знали, де він перебуває. А він перебуває в нас у квартирі», – додає Світлана.

Ми намагались зв’язатись з Сервером Курcеїтовичем, проте редакції це не вдалося.На сайті «Миротворець» зазначено: Сейтумер, сержант Військово-морських сил ЗСУ, зрадив присязі і перейшов на бік РФ.На запит Крим.Реалії в Нацполіції України відповіли, що Сейтумеров перебуває у розшуку як особа, щопереховується від органів прокуратури в рамках кримінального провадження за статтею «Дезертирство». Світлана підозрює, що сусідка добровільно віддала йому ключі від їхньої квартири.

«Я так припускаю, що це наша сусідка Ляхович Людмила Василівна і її чоловік Ляховіч Віталій Олегович. Він військовий. Коли почалась війна, вона пішла теж в військову частину працювати», – каже жінка.

Інформація про Віталія Ляховича також є у відкритих джерелах. Підполковник, інженер-випробувач служив у Повітряних силах ЗСУ у Феодосії. Після захоплення Росією Криму перейшов на бік Росії. Отримати коментар від родини Ляховичів редакції не вдалося. Слідчий Нацполіції, який веде цю справу, запевняє, що контакт журналістів із ними може зашкодити слідству.

«Він не захотів переїжджати на підконтрольну частину України, залишився, пішов в російську армію. Мені ця сусідка писала, а чого ви не пускаєте військових у свою квартиру? Я припускаю, що вона пустила. Я написала, що ми не можемо приїхати. Вона зрозуміла, що ми не можемо приїхати, і почала, напевно, здавати нашу квартиру чи в оренду, чи як. Я так думаю, що воно з цією сусідкою замішано, що саме вона привела. І сусід казав, що ваша сусідка водила в вашу квартиру сторонніх людей, зокрема, військових», – розповідає Світлана.

Жінки припускають, що місцевий кримський нотаріус за фіктивними документами на підставних осіб оформила довіреність на продаж. Олена зі Світланою знайшли оголошення про продаж їхньої двокімнатної квартири. Проте згодом його з сайту прибрали.

«На підставних людей, через «чорних» нотаріусів оформили довіреність дарчу, а потім на цього військового переписали вже нерухомість. Ще на цю нерухомість він якось спромігся взяти субсидію від Міністерства оборони Росії», – каже Олена Колісниченко, власниця нерухомості.

«А Сейтумеров нібито заплатив, сусідка написала, 8 мільйонів рублів, що є 50% вартості квартири. І він сьогодні став власником і уже прописав туди своїх дітей, троє дітей у нього», – додає Світлана.

Ошукані кажуть: неодноразово звертались до окупаційної адміністрації Криму. Там у відкритті кримінального провадження щодо шахрайства спочатку їм відмовляли.

Колісніченко надіслали відповідь від відділу Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації у місті Феодосія про відмову, а в ньому були свідчення і сусідки. В документі зазначено, що сусідка намагалась зв'язатися з Колісниченко, але та не відповідала. Новий власник – співробітник Міністерства оборони РФ – отримав державну субсидію на купівлю житла, що розвіяло усі сумніви у неї щодо незаконності угоди. Та згодом справу таки відкрили. Підконтрольна Москві нотаріальна палата Криму також відкрила дисциплінарне провадження щодо нотаріуса, яка була причетна до цієї оборудки. Як триває слідство, жінки не знають. Російські слідчі не розголошують деталей. Олена шукає представника в окупованому Криму, який би міг вести справу і головне – якому б вони могли її довірити.

«У моєму домі вже сім таких квартир. І, виходить, це вже якесь таке масове явище. І вже наче відкривають кримінальні справи в Феодосії. Хоча вони не хотіли відкривати. Тому що це ж окупаційна влада, і дуже було проблематично, бо ми українські громадяни», – каже Олена.

Це одна зі схем, як у громадян України в окупованому Криму відбирають майно.

Окупанти намагаються витіснити з Криму українців, і відчуження нерухомості – один із інструментів тиску на проукраїнське населення. Набагато більших масштабів набула так звана «націоналізація майна» – це коли окупаційна адміністрація на власний розсуд незаконно відбирає майно. У 2014-2015 роках був пік, а після початку повномасштабного вторгнення перелік підстав для відчуження майна розширили.

«В 2022 році вони оновили цей процес, бо додали додаткову категорію: так звані громадяни «недружніх країн». У них є окремий список, хто такі громадяни «недружніх країн». По суті, всі громадяни країн Європи, Україна, очевидно, але вони вирішують це за категорію з точки зору російської агресії. Хто як ставиться до російської агресії. Погано ставитесь до російської агресії, накладаєте санкції – значить, ви в цьому переліку і, відповідно, громадяни вважаються громадянами «недружніх країн». І відповідна конфіскація може відбутись щодо майна таких громадяни «недружніх країн», але через сам факт належності їх до такої країни. Фактично це такий спосіб виявити незгодних: якщо ти не згоден, ми заберемо в тебе майно, якщо воно в тебе є», – каже Микита Петровець, експерт ГО «Регіональний центр з прав людини».

Російська влада незаконно експропріює підприємства, заводи, банки, санаторії, готелі, нерухомість, – як державне, так і приватне майно. В 2023 році окупаційна влада Криму заявляє про намір продати близько тисячі об'єктів нерухомості, зокрема за 44 мільйони рублів продають квартиру подружжя президента України Володимира Зеленського у Ялті. До кінця 2023 року незаконно привласнюють понад 2600 об'єктів рухомого та нерухомого майна українців.

«Це проєкт будинку. План. Все вже було розроблено, з усіма комунікаціями, дозволи отримані», – показує проєкт будинку Юлія Стежко, власниця земельної ділянки в Криму.

В 2008 році жителька Київщини придбала земельну ділянку в Алупці. 5 соток землі з видом на море, неподалік Воронцовський палац. За цю ділянку тоді заплатили 100 тисяч доларів.

«На горі над Воронцовським палацом. Трохи виду на море, загалом гарна ділянка. Власне, куплена на заощадження всієї нашої родини. Була така ідея, батьки вийшли на пенсію, у планах були діти та була ідея збудувати там будинок для літнього відпочинку, у перспективі з переїздом. По-перше, напевно, як у більшості наших співвітчизників, і дитячий відпочинок був пов'язаний із Кримом. Тобто це часті візити туди. Плюс у мене там похований дід по материнській лінії», – розповідає Юлія Стежко.

Юлія отримала дозволи на будівництво, провела комунікації та розробила проєкт будинку. Проте після окупації до Криму вона вже не поїхала. У березні 2020 року лідер Російської Федерації Володимир Путін підписує указ, згідно з яким змінює перелік прикордонних територій РФ. Майже всю територію півострова визнає так званими прикордонними територіями Росії. Це рішення забороняє іноземним громадянам, тобто й українцям, бути власниками землі в окупованому Криму. Це стало ще одним способом відчуження майна кримчан, каже Микита Петровець.

«Їм надавався строк близько року для того, щоб або їх відчужити, або продати, здійснювався такий тиск, а потім почався, по суті, примусовий продаж в судовому порядку, і зараз такі ділянки продають на торгах. І фактично так само експропріюють майно в цих власників», – каже Микита Петровець.

За українським законодавством, нічого не змінилось, право власності належить українським громадянам. Тим часом окупаційні адміністрації публікують списки з адресами та кадастровими номерами земельних ділянок, які планують відібрати. Регіональний центр з прав людини задокументував: лише за три роки кількість земельних ділянок у власності так званих іноземних громадян в Криму зменшилась на 50% – з понад 11 тисяч до 5 тисяч.

Що з її землею в Алупці, Юлія Cтежко достеменно не знає, минуло майже 5 років.

«Я на сьогодні не володію повною картиною. Виходячи з нормативних документів, мало відбутися відчуження через те, що я її не переоформила на громадянина Росії і сама не стала російською громадянкою. Оскільки я не підкорилася їхнім вимогам, вона мала підлягати експропріації. Повинна була бути продана там, зрозуміло, за три копійки на торгах, і ця сума якимось чином повинна була мені перерахована. Ось уже стільки часу минуло, взагалі жодної інформації, нуль», – каже власниця земельної ділянки.

Що робити громадянам, які опинились в такій ситуації, каже, жодних роз'яснень від української влади не було. В 2021 році Юлія випадково дізналась, що Українська Гельсінська спілка з прав людини пропонує свою юридичну допомогу. Разом вони підготували пакет документів до Європейського суду з прав людини.

«Адміністрація президента Російської Федерації, особисто президент Російської Федерації. Були численні запити в їх земельні кадастри і в Алупкінську, і до Ялтинської адміністрації теж було багато запитів зроблено. Відповіді були такі, що ось набув чинності указ такий-то, згідно з яким ви не маєте права володіти, все. Трошки побігати, пооформляти документи, повідправляти, але все одно порівняно навіть з моїм моральним задоволенням від того, що ось я хоч якось дам відсіч, хай це буде маленький комарик для великого бегемота, але все одно краще щось, ніж нічого не робити», – каже Юлія.

Після окупації Криму ще в 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов до Європейського суду з прав людини щодо систематичних порушень прав людини в окупованому Криму, зокрема і права на мирне володіння майном. Лише торік у червні суд ухвалив рішення на користь України. Дії Російської Федерації визнали незаконними, як і незаконною заміну українського законодавства в Криму на російське.

У березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути країною-учасницею Європейської конвенції з прав людини. Російська влада ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.

«Україною було доведено дійсно існування ось цієї системної політики, порушень прав людей з боку Російської федерації на території окупованого Криму. Причому він встановив не, наприклад, якісь там окремі випадки у 2014 році чи в 2015 році, а він вказав, що ці практики мали місце з моменту, коли було захоплено Крим, і вони тривають, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей, причому багато цих порушень є прямим наслідком того законодавства, яке було застосовано, яке застосовує Російська Федерація на території Криму. Це рішення має висновки, які дуже допомагають індивідуальним позовам, які мають наші громадяни, в тому числі в Європейському суді з прав людини», – каже Маргарита Сокоренко, уповноважена у справах Європейського суду з прав людини.

Наразі в Європейському суді з прав людини 1101 позов українців щодо порушень прав людини саме в окупованому Криму. Орієнтовно 60% із них стосується саме відчуження майна. Мін’юст України ці справи не веде, проте на запит Європейського суду виступає як третя сторона.

«Зараз після цього рішення у міждержавному позові Європейський суд активно почав розглядати саме індивідуальні справи. І ми зараз практично кожен місяць відпрацьовуємо велику кількість таких позовів, надаючи нашу позицію до Європейського суду в якості третьої сторони», – додає Сокоренко.

Міністерка майнових і земельних відносин окупаційної влади Криму – родом з Полтавщини – Лариса Кулініч нещодавно заявила, що торік російська влада «націоналізувала» в Криму 900 об’єктів. Від реалізації цього майна до бюджету окупованого Криму надійшло 2,8 мільярдів рублів – це майже 1 мільярд 400а мільйонів гривень. Тепер грошові компенсації та відчужені земельні ділянки пропонують російським військовим, які воюють проти України. Інші пропагандиські ЗМІ звітують, що торік в Криму на 45% зріс попит на купівлю землі серед мешканців Татарстану. Так звана «націоналізація» майна, переконані правозахисники, направлена головно на витіснення українців із Криму і заміщення їх на громадян РФ.

«Очевидно, що це спрямовано фактично на витіснення, заборонити і унеможливити подальше набуття громадянами України будь-якого майна на окупованій території, щоб потім в далекосяжній перспективі сказати, що тут ніколи не було ні громадян України, ні їхньої власності, от тільки російське населення з російськими паспортами і тому подібне», – каже Микита Петровець.

Та Юлія здаватись не збирається і готова боротись за своє майно у Криму. Європейський суд з прав людини прийняв її скаргу, вона на розгляді.

«У будь-якому випадку глобально я нічого не втрачаю, а за позитивного результату це може бути закріплення мого права власності на мою землю на міжнародному рівні. Це перше, і виплата компенсації досить непогана, там навіть 5-6 тисяч євро, але, знаєте, з поганої вівці хоч вовни жмут теж непогано отримати. Якось так», – каже Юлія Стежко.

Правозахисники додають, у 80-90% випадків власники не знають, що їхню землю уже відібрали. Тож радять моніторити ситуацію і документувати будь-які рішення окупаційної адміністрації як доказ для майбутніх позовів.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Націоналізація» українських активів у Криму: Яценюк спростував наявність у нього майна на півострові

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.