«Водна проблема тільки загострюється»: як Крим переживає посушливе літо

Жителі Сімферопольського району анексованого Криму мають проблеми з водопостачанням. Так, у Мирнівському сільському поселенні запровадили режим надзвичайної ситуації через падіння рівня води в єдиній свердловині. У російській адміністрації Сімферополя запевняють, що вже займаються цією проблемою.

Ще 12 червня російська влада Сімферополя за допомогою спеціально збудованих трубопроводів почала відкачування води з підземних джерел для потреб міста, щоб знизити навантаження на змілілі водосховища. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов наголосив, що «жодної екологічної загрози це не несе». Вже 8 липня він сказав, що води для постачання Сімферополя залишилося на 110 днів і що Міністерство оборони Росії допоможе організувати її перекидання з найближчих водоймищ. Про те, як півострів переживає посушливе літо, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Наприкінці липня анексований Крим відвідав президент Російської академії наук Олександр Сергєєв. Він повідомив, що розв'язання проблеми водопостачання ‒ першочергове завдання для півострова, а також зазначив, що «є багато пропозицій, де цю воду знайти і як правильно нею управляти». Сергєєв запевнив, що РАН має намір допомогти Криму в розробці водних ресурсів, зокрема підземних.

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар висловив Крим.Реалії думку, що російські чиновники та вчені вселяють публіці помилкове враження, ніби на півострові є якісь вільні невикористані запаси води.

– Олександр Сергєєв ‒ фізик, він донедавна був директором Інституту прикладної фізики в Нижньому Новгороді. Тепер став президентом Російської академії наук ‒ і раптом почав пояснювати, що в Криму є підземні води. Все дуже просто: Північно-Кримський канал давав 80% води, яка була на півострові, тобто це півтора кубічні кілометри на рік. Тепер цього немає, і залишається 20%, які були у Криму в поверхневих і підземних водах. Коли мені кажуть, що в Сімферополі немає води, і її візьмуть в іншому водосховищі, я згадую байку Крилова про Тришкин каптан. У нас утворилася дірка, і ми відірвемо матеріал з іншого місця, щоб її прикрити. Я маю на увазі, що зайвої води немає! Зараз вони рятують Сімферополь, але вбивають усе інше. Через інтенсивну експлуатацію підземних джерел відбувається висхідна фільтрація нижніх солонуватих вод.

За словами Юрія Медовара, зменшення обсягів і засолення підземних вод, особливо на півночі півострова, ще прискорюється через припинення меліорації часів роботи Північно-Кримського каналу.

– У результаті падають рівні ґрунтових вод, збільшується зона аерації, і відбувається трансформація ґрунтів на солончаки. Що може зробити Російська академія наук? Без додаткових вливань грошей ніхто нічого не робитиме. Якщо ж їх виділять, наші вчені спробують зробити опріснювальні установки. Я думаю, що в таких же масштабах, як в Ізраїлі, цього не буде, але спробують опріснити, як мінімум, воду Азовського моря ‒ вона не дуже солона. З іншого боку, фільтри забиваються, і для їхнього очищення необхідні колосальні витрати електроенергії. Словом, якщо вкласти великі гроші та поставити опріснювачі уздовж берега, то це можливо. Завдяки цьому, шляхом розробки карстових вод можна отримати до 5-10% від потреб півострова саме на питні потреби ‒ але про забезпечення промисловості та сільського господарства не йдеться.

Колишній провідний геолог державного унітарного підприємства «Кримгеологія», провідний експерт Державної бюджетної установи «Екоцентр» у Севастополі Олексій Федоров також вважає, що російські вчені не цілком розуміють специфіку кримської ситуації з водою.

– Звісно, ситуація буде напруженою. Можливо, дійде до того, що було в 1993-1994 роках ‒ до великої посухи. Західні, північні та східні райони Криму завжди мали труднощі, а на північному заході, поблизу Севастополя та Сімферополя живе багато народу. Вирішити проблему неможливо, вона давня, всі про це знають, і ніби як треба щось робити в цьому напрямку, особливо на майбутнє. Академіка Сергєєва, напевно, запросили, щоб щось сказати з цього приводу, але мені здається, він, як і багато інших, погано уявляє, про що йдеться. У Криму є свої фахівці, які продовжують працювати і володіють ситуацією, а від вчених незрозуміло звідки пуття не буде.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кому в Криму не вистачає води?

Наприкінці липня російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив про те, що загрози дефіциту води для більшості районів Криму немає, а проблеми спостерігаються саме поблизу Сімферополя. Проте керівник громадського об'єднання «Асоціація громадськості Сімферополя» Сергій Дудченко підтверджує, що в місті та околицях уже відчувається нестача води.

– Якщо не зміниться ситуація з опадами, подачею води з якихось альтернативних джерел, то все буде гірше й гірше ‒ підвезення води в багатьох районах неминуче. В Аянському водосховищі вода ще більш-менш стерпна, гарної якості, а на всі інші джерела постійно скаржиться: засмічуються фільтри, у води незрозумілі колір і запах, та й дають її по годинах. У кожної свердловини є певний ресурс, вона розрахована на певну кількість споживачів із певною витратою води. Зараз триває активне заселення Сімферополя та передмість, споживання зростає, і, звісно, свердловини не можуть впоратися і вмирають. Потрібно бурити нові, на глибину 100-150 метрів, але не факт, що це вирішить проблему та якось допоможе жителям. При цьому в самому Сімферополі працюють усі автомийки ‒ немає жодної економії. Мабуть, прибуток важливіший, ніж потреби місцевих жителів.

Сергій Дудченко вважає, що російські чиновники замовчують багато проблем, пов'язаних із водопостачанням: зокрема, про втрати води в мережах, які перевищують 50%. Варто зазначити, що у 2020 році про це говорив голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.

– У підсумку що ми маємо? Я виріс у Сімферополі, це було затишне, зелене, квітуче місто. Зараз воно перетворюється на сумовите, сіре, запилене містечко, де повністю ігнорують потреби парків та інших зелених територій. Їх не поливають, не приділяють увагу зонам, де люди можуть спокійно відпочити від денної спеки. Словом, немає ніякого контролю і планування. Все-таки в Радянському Союзі чиновники планували на 5-10 років вперед, а зараз таке відчуття, що максимум на 2-3 дні. Виникла проблема ‒ чиновники реагують, немає проблеми ‒ вони сидять і нічого не роблять. Ще в березні голова Сімферополя почала говорити, що можливі графіки вимкнення води, а потім на неї, мабуть, шикнули зверху, і Сергій Аксенов почав розповідати, що все добре. Далі почалися молебні за дощі і все в тому ж дусі ‒ напевно, більше нічого не залишається. За шість років так нічого і не зробили.

Тим часом на сході півострова, у Білогірському районі помітно обміліло Тайганське водосховище. Кримський бізнесмен, власник парків «Казка» та «Тайган» Олег Зубков називає це явище безпрецедентним.

– За спостереженнями місцевих жителів, які виросли в цьому регіоні, Тайганське водосховище ще ніколи в історії не було настільки мілководним. Всього воно може вміщати до 35 мільйонів кубометрів, а зараз там залишилося, можливо, півтора мільйона кубометрів, які ледве покривають дно. Проте, ситуація настільки важка, що глава Криму погодився з пропозицією провести труби і викачати ці залишки. З цим упоралися за чотири дні, а потім ще два тижні переробляли, тому що вони всюди давали прориви. Причому, труби не укладали в траншеї, а проклали їх прямо дорогою, що вже спричинило аварії: одна автівка перекинулася біля парку «Тайган». Мені здається, що все це – напівзаходи. Я вже пропонував: раз Сергій Аксенов спілкується з цього приводу з президентом Росії, то потрібно попросити його прокласти трубопровід із Кубані дном Азовського моря.

Олег Зубков переконаний, що перекидання води всередині самого Криму не вирішить проблему кардинально.

– Це роблять через безвихідь, але з кожним роком водна проблема у нас тільки загострюється. Причому я не бачу великої складності в тому, щоб прокласти цей трубопровід від Дону, з Кубані: всього 70-80 кілометрів, пластикові труби, насосні станції ‒ уздовж мосту або якось ще, вчені розберуться. Чим швидше проблему почнуть вирішувати кардинально, на рівні президента, тим швидше все повернеться на круги своя. Якщо ці осінь і зима теж будуть не дощовими, як минулі, ситуація може ще загостритися.

Спеціаліст з геоінформаційних систем Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон зазначає, що в Криму проблеми не стільки з нестачею самої води для питних потреб, скільки з її розподілом.

– Судячи з космічних знімків, уже багато місяців площа водосховищ у Криму зменшується, а найменші практично пересохли. Більш-менш непогано виглядає Чорноріченське поблизу Севастополя, запасів там досить багато. Що до тих, які розташовані біля Феодосії або Сімферополя, вони практично зникли. У найкращому випадку від них залишилося 20-40%. Взагалі, своєї води у Криму досить багато, якщо її грамотно перерозподіляти лише на питні потреби, то для всіх жителів півострова її вистачатиме. Інша справа, що віддалені від гір райони відчувають найбільші проблеми з кількістю та якістю питної води через труднощі з транспортуванням. Щодо опріснення, ціна питання досить немаленька, плюс для цього необхідний доступ до сучасних технологій. Перекидання з Кубані впирається в те, що цей регіон і так має труднощі з водою.

Раніше різні представники української влади, включаючи постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, неодноразово говорили про те, що відновлення подачі дніпровської води в Крим можливе тільки після деокупації півострова.

(Текст підготував Владислав Ленцев)