Кримська влада ініціює проєкт, який, на їхню думку, дозволить «нормалізувати ситуацію» з водозабезпеченням півострова в посушливі роки в умовах відсутності постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом. Чиновники планують купити спеціальне обладнання для телескопічної інспекції водних джерел, виявлення витоків та збору води. Крим.Реалії підрахували, скільки вливань із бюджету Росії вбирають у себе кримські водосховища.
Через зношеність водогінних мереж у Криму щорічно втрачають 50% питної води, стверджує голова підконтрольної Росії Ради міністрів Юрій Гоцанюк. На початку року він анонсував вирішення цієї проблеми в межах програми водозбереження до 2024 року, яка, за його словами, «дозволить скоротити втрати питної води до 30%».
Цього року необхідність у цьому стала ще актуальнішою у зв'язку з пересохлими водосховищами півострова.
Мільйони за краплі
Про купівлю спецобладнання для збереження води в Криму повідомив місцевим ЗМІ гендиректор держпідприємства «Вода Криму» Володимир Баженов. Він вважає, що це дозволить частково вирішити проблему з дефіцитом води у кримських водоймищах, що особливо гостро відчувається зараз.
Техніку для телескопічної інспекції водосховищ, за словами Володимира Баженова, планують купити до кінця року. Це дозволить оперативно виявляти витоки, які утворюються через зношеність технічних мереж водойм, пояснює він.
До повторення маловодного періоду ми готуємося досить серйозноВолодимир Баженов
«Уряд виділив кошти, особисто Сергій Валерійович (Аксенов ‒ КР) ухвалив це рішення, і нам виділені 25 мільйонів рублів на придбання суперсучасної машини телескопічної інспекції, яка буде обладнана п'ятьма-шістьма абсолютно різними технологіями пошуку витоків води з точністю до 10 сантиметрів. Окрім того, вона шукатиме несанкціоновані врізки або місця, де наша вода потрапляє непомітно до зливових стоків, а ми й не знаємо, тому що цього не видно, і ніхто не скаржиться. До повторення маловодного періоду ми готуємося досить серйозно», ‒ сказав він в інтерв'ю виданню «Крыминформ».
Володимир Баженов стверджує, що це дозволить упродовж п'яти найближчих років «нормалізувати ситуацію» з водопостачанням у Криму та «зробити ситуацію стабільнішою» в умовах відсутності постачання води Північно-Кримським каналом.
За шість років, поки півострів де-факто перебуває під контролем Росії, там так і не знайшли альтернативного способу водозабезпечення населення, сільськогосподарських та промислових потреб.
25 мільйонів рублів, які кримська влада хоче витратити на пошук витоків води, лягають до загального кошторису витрат російської влади в її глобальному пошуку варіантів альтернативного водопостачання півострова. Як раніше писали Крим.Реалії, за мінімальними підрахунками, на ці цілі вже витратили сотні мільйонів рублів. І планують витратити ще приблизно 30 мільярдів.
Кримські водосховища ‒ одні з найдорожчих проєктів, на які кримська влада робить ставку. Проєкт реконструкції Міжгірного водосховища (одного з найбільших на півострів) та його наповнення з найближчих річок, за підрахунками чиновників, коштуватиме 25 мільярдів рублів.
Із них уже витратили 103 мільйони ‒ на підготовку техніко-економічного обґрунтування. Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар вважає, що ці витрати не повинні лягати на російських платників податків.
Де взяти 80% води, якою забезпечував Крим Північно-Кримський канал? Її немаєЮрій Медовар
«Де взяти 80% води, якою забезпечував Крим Північно-Кримський канал? Її немає. Вони (кримська влада ‒ КР) вишукують відповідь на це запитання. Але це дуже дороге задоволення. Братимуть із бюджету Росії. І чим далі, тим буде більше витрат. Платимо за це ми. Це наші податки, які йдуть до Криму. Я вважаю, що ті, хто хочуть Крим, нехай платять додатково зі своїх зарплат за нього. Але це не повинно лягати навантаженням на всіх громадян Росії», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Шукати нові шляхи вирішення водної проблеми кримська влада почала на тлі погодних умов, які не дозволили цього року наповнити водосховища півострова і вкотре загострили проблему дефіциту питної води.
Як засихає Крим
У підконтрольному російській владі кримському Гідрометцентрі повідомляють, що через відсутність цієї весни істотних опадів у Криму до кінця червня може пересохнути річка Чорна на південному заході півострова.
На більшості селевих річок округів Алушти, Судака та Феодосії зберігалося пересиханняКримський гідрометцентр
«При збереженні несприятливої синоптичної ситуації у другій половині червня пересохне річка Чорна вище Чорноріченського водосховища. На більшості селевих річок округів Алушти, Судака та Феодосії зберігалося пересихання», ‒ повідомляють у відомстві.
Цей прогноз виглядає невтішним на тлі масового обміління водосховищ, яке повсюдно спостерігається на півострові цього року.
«Загальний сумарний запас води у водосховищах природного стоку на початок червня – на 110,1 мільйона кубометрів менше, ніж на початок літа 2019 року. Триває інтенсивний збір залишків запасів води з водосховищ природного стоку, загальний сумарний запас води в яких на початок літа склав 85,1 мільйонів кубометрів, що на 9,6 мільйона кубометрів менше, ніж місяць тому», ‒ стверджують у гідрометцентрі.
За інформацією Держкомітету водного господарства та меліорації, підконтрольного Росії уряду Криму, на півострові на кінець травня п'ять водосховищ залишалися наповненими на половину і більше, а чотири ‒ на третину або більше.
«Найбільш наповненими до початку літа в Криму залишаються Ізобільненське водосховище, яке постачає Велику Алушту. У ньому залишається 7,87 мільйона кубометрів води (59% від обсягу). На другому місці – Аянське водосховище, що постачає частину Сімферополя: воно сьогодні наповнене на 2,272 мільйона кубометрів, це 58% від проєктного об'єму. На третьому місці – Льгівське водосховище. У ньому залишилося 1,261 мільйона кубометрів води (57%)», ‒ пише РИА «Крым».
Найнижчі показники наповнення, за інформацією видання, у найбільших водосховищ півострова ‒ Партизанського (26%), Сімферопольського (25%) та Білогірського (13%).
Вирішувати питання дефіциту води цього року кримська влада розраховує шляхом завершення будівництва водоводів від Іванівського та Вілінського водозаборів. Із цих джерел Володимир Баженов пообіцяв до липня забезпечити водою Сімферополь.
Нестача води в Криму спричиняє зростання тарифів на водопостачання та водовідведення. Кримська влада планувала запровадити диференційований тариф у регіонах, але цьому в підсумку завадила пандемія коронавірусу, цей експеримент був відкладений.
З 1 липня подорожчає послуга водовідведення в Сімферополі. Ця новина обурила колишнього депутата підконтрольної Росії міськради Сімферополя Степана Кіскіна. Він вважає, що відповідати за проблеми з водопостачанням півострова має кримська влада, а не населення через підвищення тарифів.
«Повна безгосподарність. Чим профільні чиновники займалися шість років поспіль? Чому не ремонтувалися водогінні труби, не будувалися опріснювальні установки, не впроваджувалося крапельне зрошення? Сподівалися на Зевса, щоб він погримів у небі й на Крим впали рятівні опади? Так не буває! Я знаю, що у будь-якої проблеми є прізвище й суспільство має знати, які чиновники працювали в питанні забезпечення Криму водою», ‒ наголошує він.
По воду ‒ в ООН
Тим часом російська влада намагається ініціювати вирішення питання про відновлення подачі дніпровської води до Криму на міжнародній арені. Російські ЗМІ повідомляють, що депутатка Держдуми Росії від Криму Наталія Поклонська звернулася до верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет із закликом засудити політику влади України щодо припинення подачі дніпровської води на півострів.
«Наполегливо закликаємо вас рішуче засудити злочинні дії української сторони, яка грубо зневажає міжнародне право і прямо порушує зобов'язання цієї країни в галузі прав людини», ‒ цитують ЗМІ лист Поклонської.
Депутатка закликала вжити всіх необхідних заходів для відновлення водопостачання півострова через Північно-Кримський канал, а також припинення «дискримінаційної політики влади України щодо мільйонів кримчан».
Член Громадських палат Росії та Криму Іван Абажер закликав ООН провести спеціальне засідання з приводу відновлення подачі води на півострів Північно-Кримським каналом. А голова робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному представництві Криму при президенті Росії Олександр Молохов висловився про «перспективність» домогтися поновлення постачання води до Криму у міжнародних судових інстанціях.
У моніторинговій групі «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» з питань дотримання міжнародних санкцій відносно Росії у зв'язку з анексією Криму назвали ці ініціативи початком «активної інформаційної кампанії, спрямованої на звинувачення української сторони у створенні «водної проблеми» Криму, яка може стати причиною для масштабного конфлікту» та реалізації стратегії «скасування кримського пакета санкцій для Москви».
Офіційною позицією України наразі залишається те, що подача води до Криму «можлива тільки після його деокупації».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
