Кримчани в списку присяжних. Порада юриста

Жителям Криму часто приносять повідомлення про внесення їх до списку кандидатів у присяжні засідателі. Хто такий присяжний засідатель? Що входить до його функцій? Яким чином людина може взяти участь у суді в такій ролі або відмовитися від цього? Про це докладно в програмі «Право на свободу» на Радіо Крим.Реалії розповідає кримський юрист Назім Шеїхмамбетов.

Присяжні засідателі ‒ це одна з форм участі громадян у здійсненні правосуддя. Фактично це делегування функцій суду звичайним людям, тобто виконання громадянином функцій судді.

За словами юриста, для залучення населення до реалізації цих заходів органи місцевого самоврядування Росії та анексованого Криму складають списки з системи «Вибори» і вносять громадян як кандидатів у присяжні засідателі.

«Після внесення громадянина йому надсилається повідомлення про те, що його кандидатура внесена в цей список, а також йому повідомляють про те, що людина може подати заяву про виключення своєї кандидатури з цього списку, посилаючись на те, що законом Росії про присяжних засідателів передбачений перелік осіб, які не можуть виконувати функції присяжних засідателів», ‒ пояснює Шеїхмамбетов.

Так, згідно з цим законом, виконувати функції присяжного засідателя не можуть:

• особи, які не досягли 25 років;
• особи, які мають непогашену судимість;
• особи, визнані судом недієздатними або з обмеженими можливостями;
• особи, які перебувають на обліку в наркологічному або психоневрологічному диспансері;
• особи, підозрювані або обвинувачені у вчиненні злочину;
• особи, які не володіють мовою судочинства;
• особи, старші 65 років;
• особи, які займають державні або виборні посади;
• військовослужбовці;
• священнослужителі.

Назім Шеїхмамбетов докладніше розповів про деякі пункти цього переліку:

«У першу чергу поясню щодо осіб, які не володіють мовою судочинства. Людина, яка виконує функції присяжного засідателя, має в повному обсязі володіти юридичною термінологією. З огляду на те, що в Криму проживає велика кількість кримських татар, рідною мовою для яких є кримськотатарська, багато хто з них не може в повному обсязі розуміти юридичну термінологію. Спираючись тільки на цей аспект, вони можуть подати заяву, щоб їх виключили зі списку кандидатів у присяжні засідателі.

Згідно з [російським] законом про присяжних засідателів, участь такої особи є правом громадянина, а не його обов'язком. Відповідно, зобов'язати людину й притягнути її до будь-якої відповідальності за неучасть у цьому заході ніхто не може. Держава, як і в випадку з виборами, дала громадянину право на підставі вільного волевиявлення взяти участь у здійсненні правосуддя в цій державі. Якщо людина виявила таке бажання, то держава обмежити її в цьому не може. Але в той же час зобов'язати її виконувати ці функції теж не може. Тому, спираючись на цей аспект, кожна людина може вимагати виключення її зі списку кандидатів у присяжні засідателі, посилаючись на те, що це є її правом і вона не хоче брати участь у цьому заході.​

Закон про присяжних засідателів не регламентує порядок участі осіб, які мають громадянство іншої держави, або осіб з подвійним громадянством. Як відомо, з 2014 року громадяни, які постійно проживають на території Криму, автоматично були визнані громадянами Росії. У той же час вони не втратили громадянства України. Відповідно, сьогодні на території Криму є якийсь правовий колапс, який не дозволяє людині виконувати функції присяжного засідателя. Прямої норми, що регламентувала б участь осіб, які мають громадянство іноземної держави або подвійне громадянство, як присяжних засідателів, немає. Тут доречно провести аналогію з федеральним законом про статус суддів, що чітко визначає, що особи, які мають іноземне або подвійне громадянство, не мають права виконувати функції судді. З огляду на те, що присяжні де-факто й де-юре виконують функції судді, вони в принципі не можуть, будучи громадянами іншої держави, бути залучені до виконання функцій присяжного».

Таким чином, за словами юриста, якщо житель Криму отримав повідомлення про те, що він внесений до списку кандидатів у присяжні засідателі, упродовж 10 днів йому необхідно написати заяву в орган місцевого самоврядування, який надіслав цей лист, з вимогою про виключення його з цього списку.

Якщо орган місцевого самоврядування відмовить, цю відмову можна оскаржити в судовому порядку.

«Ще раз повторюся: за неучасть у цьому заході законом не передбачена жодна відповідальність», ‒ резюмує Шеїхмамбетов.