«Про яких терористів може йтися без терактів?» ‒ Ліля Гемеджи

11 жовтня 2017 року ранок у Бахчисараї почався з низки обшуків у будинках, у результаті яких були затримані шестеро кримських татар: власник ресторану Марлен Асанов, екскурсовод Сейран Салієв, блогер і фотограф Ернест Аметов, власник оранжереї та батько 13 дітей Сервер Зекір'яєв, підприємець Тимур Ібрагімов і фахівець із комп'ютерів Мемет Бєлялов. Усіх їх звинуватили в причетності до забороненої на території Росії і визнаної екстремістською ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Уже вісім місяців вони перебувають у СІЗО, на початку червня 2018 року арешт продовжили щонайменше до 9 серпня. На чому будується обвинувачення та як відбувається слідство, говорили в програмі «Право на свободу» на Радіо Крим.Реалії з кримською правозахисницею Лілею Гемеджи.

​‒ Які слідчі дії щодо заарештованих проводилися упродовж восьми місяців?

‒ Проводяться різні експертизи, але, на жаль, отримати повний текст експертиз ми не маємо можливості, поки не закінчиться слідство. За словами слідчого, були опитані так звані свідки. Швидше за все, це ті свідки, які під час судового процесу виступлять у якості прихованих свідків. Був також досліджений аудіозапис зі зборів у мечеті, де перебували ці хлопці. Це ті слідчі дії, про які нам відомо сьогодні. Деякі із заарештованих поміщені до психіатричної лікарні. Слідство ще триває, але, як видно з досвіду, слідство ‒ це інструмент репресій, у вигляді проведених слідчих дій штучно створюються справи про «тероризм».

‒ Коли був зафіксований цей аудіозапис, про який ви говорите?

‒ Цей аудіозапис зроблений 2016 року під час зборів у мечеті, що відбувалися з дозволу імама (служителя мечеті ‒ КР). Це було відкриті збори з великою кількістю людей, де говорили про іслам, про що, в принципі, й належить говорити в мечеті. Але експертиза каже, що ці теми мають якийсь екстремістський або терористичний характер. Те, що людям не дозволяють висловлюватися, а за висловлювання з них роблять терористів, говорить не тільки про те, що відсутня будь-яка свобода слова в Криму та в Росії, але й про те, що ці справи явно сфабриковані. Про яких терористів може йтися без терактів? Хіба терористи ті, хто вивчає свою релігію?

‒ Психіатрична експертиза ‒ це стандартна процедура? Чим була зумовлена необхідність її призначення?

‒ Ми вважаємо, що психіатрична експертиза ‒ це ще один інструмент тиску та приниження людей, які незаконно утримуються в СІЗО, за допомогою розміщення їх у психіатричній клініці. Постійне перебування серед людей із розладами психіки має на меті тиснути, залякувати й схиляти до певного способу поведінки.

‒ У чому полягає сама експертиза? Які дії з ними проводяться?

‒ Ніяких дій не проводиться. Лікарі намагаються ставити запитання, які найчастіше додаються безпосередньо до кримінальної справи, що є грубим порушенням. За ними спостерігають, і таким чином складається експертиза.

‒ Як адвокати будують свою лінію захисту? Які дії робляться зараз, на етапі слідства?

‒ На етапі слідства захисту складно робити які-небудь дії, окрім оскарження тих незаконних постанов, які виносяться слідчим і судом про обрання запобіжного заходу. Захист вибудовуватиметься лише після того, як з'явиться можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. На превеликий жаль, як би не були аргументовані доводи захисту, ці політично мотивовані справи, які мають явно замовний характер, мають стандартний результат.

‒ Чи часто адвокатам вдається відвідати своїх підзахисних у СІЗО? В якому вони стані? Чи немає проблем зі здоров'ям або інших скарг?

‒ Адвокати, звичайно, відвідують їх у СІЗО, і намагаються робити це якомога частіше, але через їхню зайнятість не завжди буває така можливість. Проте хлопці дуже бадьорі, вони ще й підбадьорюють своїх рідних, передають через адвокатів привіти та різні побажання. Зараз вони всі дотримуються посту, вони стійкі й сильні духом. На одному з останніх засідань, коли Сейрана Салієва та інших хлопців виводили з будівлі суду, де в черговий раз був продовжений запобіжний захід, Сейран сказав: скоро ми побачимося, і я сподіваюся, що скоро так і буде, всі політично мотивовані справи дійдуть до логічного завершення ‒ і всі будуть звільнені.

‒ 21 травня 2018 року були затримані ще двоє кримських татар ‒ Сервер Мустафаєв та Едем Смаїлов. Адвокат Мустафаєва Сергій Легостов пізніше повідомив, що їхні справи додали до вже наявного кейсу ‒ до так званої другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Могли б ви докладніше пояснити, яким чином це сталося, на чому ґрунтувалися слідчі, об'єднуючи ці справи?

‒ Першу групу з шести людей посадили за збори в мечеті, на яких була присутня велика кількість людей. Так ось, Сервер Мустафаєв і Едем Смаїлов також були в той день у мечеті. Вони додавали свої коментарі до бесіди, це й послужило підставою для їхнього затримання, їхні справи об'єднали зі справою «бахчисарайської шістки» ‒ це тепер найбільша група, що складається з восьми осіб.

​‒ Ви говорили, що в мечеті була велика кількість людей, і, отже, можуть бути ідентифіковані й інші люди, й група може ще поповнюватися?

‒ Абсолютно правильно, в мечеті перебувало близько ста людей, не виключено, що будуть ідентифіковані ще особи. В першу чергу ідентифікують тих, хто брав активну участь у розмові, хто давав коментарі або ставив запитання.

‒ Чи дозволили за цей час основній групі побачення з родинами?

‒ Ні, жодного побачення дозволено не було. Всі дружини чекають, сподіваються на побачення, пишуть заяви, отримують відмови, оскаржують ці відмови, але це не дає ніякого позитивного результату.

‒ Скільки часу чекати на перше побачення, якщо дивитися за попередніми справами?

‒ Виходить, що першого побачення їм доводиться чекати не менше року, а іноді й більше, як це було з «ялтинською групою».

‒ Судові засідання відбуваються в закритому режимі, але під будівлею суду все одно кожного разу збирається велика кількість людей. Наскільки важлива така підтримка?

‒ Дійсно, засідання в порушення законодавства відбуваються в закритому режимі, хоча і російське, і міжнародне законодавства передбачають, що хоча б оприлюднення має відбуватися у відкритому режимі. Суди це активно ігнорують. Адвокати намагаються це оскаржити, але безрезультатно. Але те, що приходить така велика кількість людей під будівлю суду, говорить про те, що народ солідарний зі своїми співвітчизниками, що народ бачить у них своїх героїв і не залишає їх один на один зі своєю бідою. Біда цих людей стала бідою всього народу. Ця підтримка дуже важлива, тому що хлопці її відчувають, вони її бачать, коли їх виводять із машини до будівлі суду та назад, і навіть у будівлі суду вони чують ті слова, які їм намагаються кричати з вулиці.

Довідка: у жовтні 2017 року російські силовики арештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв та Ернест Аметов. ФСБ інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму був затриманий координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і кримський татарин, мусульманин Едем Смаїлов. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і стверджують, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії та в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами ‒ переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.