1 червня прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв своєю постановою дозволив імпорт у РФ продуктів, які використовуються для виробництва дитячого харчування. Йдеться про м'ясо великої рогатої худоби – яловичину, телятину, а також про м'ясо і субпродукти птиці, сирі, морожені і сушені овочі. Росія дозволить ввезення такої продукції лише «за підтвердження цільового призначення і в межах дозволених обсягів».
Чи означає це, що російська ізоляція слабшає, а імпортозаміщення провалилося? На головні питання про часткове скасування ембарго спеціально для Радіо Крим.Реалії відповідає російський економіст, радник з макроекономіки гендиректора компанії «Открытие-Брокер» Сергій Хестанов.
– Чому Росія скасувала деякі обмеження щодо ввезення західних продуктів? Імпортозаміщення не спрацювало?
Ціни на продукти зросли, якість впала і в підсумку збиток для всіх перебив можливу користь для окремих підприємств
– Все як у відомій приказці: «Хотіли як краще – вийшло як завжди». Найімовірніше, коли запроваджували контрсанкції, то повністю не прорахували всіх можливих наслідків. Певну дуже слабку стимулюючу дію контрсанкції, звісно, мали, але ціни на продукти зросли, якість впала і в підсумку збиток для всіх перебив можливу користь для окремих підприємств. Щоб російське сільське господарство збільшило виробництво, одних обмежень для західних постачальників недостатньо. Потрібно було, по-перше, провести земельну реформу, щоб підприємства могли легше отримувати землю у власність, по-друге, значно ослабити адміністративний тиск держави.
– Але ж Росія запровадила контрсанкції не проти всієї Європи. Чому не можна було замінити італійський сир, наприклад, швейцарським?
Чимало імпортних товарів так і не зникли з прилавків – просто замаскувалися
– Безумовно, щось подібне російський уряд і зробив, але на це потрібен час, за який сильно девальвував рубль. Імпортна продукція стала занадто дорогою для споживача. Звичайно, частково заборонений імпорт замінила контрабанда: я недавно навіть сфотографував для колекції етикетку білоруського лосося. Часто досить складно визначити країну походження товару, чим користувалося безліч фірм. Так що в певному сенсі чимало імпортних товарів так і не зникли з прилавків – просто замаскувалися.
– З огляду на те, що Росія частково скасувала обмеження саме для дитячого харчування, чи не пов'язаний цей крок з якістю продуктів?
Якщо б теперішня девальвація була сильнішою – скажімо, рубль впав би не в 2 рази, а в 3-4, імпортозаміщення мало б більше шансів на успіх
– Напевно, все так і є. Візьмемо хоча б молочну продукцію, яку виробляють у Росії. З одного боку, багато заводів виявилися відрізаними від сировини, сухого молока з Європи. З іншого боку, через девальвацію рубля знизилася платоспроможність покупців. У підсумку підприємства, які могли б виробляти першокласні молоко, масло і сири, змушені знижувати собівартість виробництва, щоб їхню продукцію купували. Їм доводиться додавати різні консерванти і замінювати інгредієнти. У результаті якість страждає саме через те, що в народу немає грошей. А якщо йдеться про дитяче харчування, то це особливо болюча проблема.
– У кризу 1998 року в народу теж не було грошей, але це не спричинило таких глобальних проблем для Росії. Чому?
– Нинішня криза істотно відрізняється від кризи 1998 року. По-перше, тоді в країні залишалося досить багато незадіяних виробничих потужностей, які можна було навантажити, а зараз їх немає. По-друге, відтоді економіка настільки «одержавилася», тобто сконцентрувалася в державній власності, що закони конкуренції майже перестали працювати. Як не дивно, якщо б теперішня девальвація була сильнішою – скажімо, рубль впав би не в 2 рази, а в 3-4, імпортозаміщення мало б більше шансів на успіх.
