Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
На перший погляд, здається, що про зустріч 12 лютого 2016 року Папи Римського Франциска I й Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в аеропорту Гавани (Куба) висловлені всі оцінки та думки. Але це – на перший, некримський погляд.
Коментатори створили надзвичайно строкату палітру думок та тез. Загальна їх спрямованість створює нейтрально-ганьбувальне тло події, яка відбулася, з різко негативним відтінком релігійно-імперських дій Кремля за спиною Московського патріархату. Всі відчувають присутність за задником Володимира Путіна, який одночасно виступає і в завуальованій ролі прохача миру, і як невидимий режисер гаванської зустрічі.
З іншого боку, історичне значення події практично ні кім не заперечується. Вселенський патріарх Варфоломій I, будучи першим за честю серед православних патріархів та продовжуючи спільний зі Святим Престолом діалог з долання внутрішньо-християнських розбіжностей, особисто привітав і факт минулої зустрічі, і її головних учасників.
Москва вперто транслювала на внутрішню аудиторію практичне обожнювання першоієрарха РПЦ силами всієї російської державної машини
Експертне співтовариство та спостерігачі вже третьою хвилею за останні два тижні коментують текст опублікованої спільної декларації. Вона є доступною на офіційному сайті Ватикану кількома мовами. Втім, промова патріарха Кирила відсутня в російському варіанті, як вважається, не випадково. Повну інформацію містить лише англійська, іспанська, італійська та французька версії.
Ініціативу наближення та більш ніж півсторічний досвід Константинопольської православної церкви в діалозі з католицьким Римом не лише «промовчали» в гаванській декларації, але і повністю ігнорували в Білокам’яній. Москва вперто транслювала на внутрішню аудиторію практичне обожнювання першоієрарха РПЦ силами всієї російської державної машини. Устами політологів простір почали зомбувати ідеєю про те, що основні нападки та докори будуть висловлені на адресу Папи Римського.
«На підсумки історичної зустрічі Папи Франциска і Патріарха Кирила можна та потрібно дивитися як з точки зору миттєвої політики, так і з точки зору церковної історії, яка рухається своїм, неспішним рухом. Прийнята двома предстоятелями спільна декларація так і написана: в ній є пункти, які торкаються повсякдення, але поряд із тим є і положення, звернені у вічність», – зазначає московський журналіст Костянтин Еггерт.
У декларації – жодного слова про Крим.
Не все так просто й однозначно. Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Тетяна Іжевська у коментарях закликає «звернути увагу на низку суттєвих обставин», які супроводжували підготовку і проведення зустрічі, продовжуючи і зараз впливати на її усвідомлення і паствою, і кліром, і експертами.
Так, 8 грудня 2015 року, на цілих десять років раніше відведеного терміну (!), Ватикан проголосив Ювілейний Рік Милосердя, який триватиме до 20 листопада під гаслом-фразою з Євангеліє: «Будьте милосердні, як Отець ваш». Видана Папою булла регламентує умови для отримання віруючими індульгенцій – практичного всепрощення взамін добрих справ.
У Попільну середу, 10 лютого 2016 року, Папа, як і всі католики, відповідно до канонів увійшов у Великий піст, який триватиме до 24 березня – чистого четверга, який передує католицькій Пасхі.
Трохи раніше, 2 лютого, МЗС Туреччини повернув у Ватикан власного посла, який був відкликаний на знак протесту, на погодився на пропозицію Риму створити двосторонню історичну комісію в рамках вивчення трагедії 1915 року.
Напередодні Святий Престол став фактичним ініціатором та лобістом «кубинської відлиги», благословивши падіння залізної завіси між Вашингтоном і Гаваною. А завісу традиційної дипломатичної таємничості Святого Престолу над подробицями та нюансами цього процесу описав у своїй статті журналіст видання Newsweek Джонатан Бродер (Jonathan Broder).
Для Ватикану роль місіонера та поборника мирного вирішення всіх конфліктів залишається дуже важливою. Ця роль на тлі спроб підсилення та розширення кордонів Московського патріархату стає перешкодою на шляху посилення Кремля.
В контексті історичної зустрічі в Гавані по-іншому виглядає створений не без відома Святого Престолу окремий католицький пастирський округ в Криму та Севастополі, юридичний статус якого був оформлений офіційно згідно з законодавством Росії – «Централізована релігійна організація Пастирський округ римо-католицької церкви в республіці Крим і місті Севастополі» на чолі з єпископом Яцеком Пилем. Станом на 10 лютого 2016 року в міністерстві юстиції Росії пройшли процедуру експертизи вісім кримських приходів римо-католицької церкви: в селах Лобаново Джанкойського району, Кольчугіно Сімферопольського району, а також у містах Сімферополь, Феодосія, Керч, Джанкой, Ялта, Євпаторія. Реєстрацію здійснено практично одночасно в період з 21 травня по 6 червня 2015 року.
Одного разу в Ялті життя на планеті вже ділили між собою сильні світу цього, і Ватикан не хотів би повторення трагедії знову та вже через Крим
Рим постійно тримає в полі зору тематику Криму, щільно займаючись історією католицтва та прихожанами на цій території, а також, незважаючи на створювані Москвою перепони для релігійних організацій і духовно-просвітницької діяльності в цілому, залишив Яцека Пиля у складі Конференції римо-католицьких єпископів України. Для греко-католиків України можуть відкритися цілковито нові можливості. І не лише в плані повторного усвідомлення підписаної в Гавані декларації.
Одного разу в ХХ сторіччі в Ялті життя на планеті вже ділили між собою сильні світу цього, і Ватикан не хотів би повторення трагедії знову та вже через Крим. Це красномовно пояснив Франциск I в інтерв’ю гонконгському виданню Asia Times напередодні початку обчислення нового китайського року вогненної червоної мавпи. Піднебесна в 2016 році головує у Великій Двадцятці.
Питання тимчасово окупованого Криму буде продовжувати залишатися у світовому порядку денному завдяки тому, що, оголосивши в Рік Милосердя спільну палку любов до Ісуса Христа, Кирило потрапив у міцні обійми Папи. Спроба трактувати підписану декларацію як практичну реалізацію завершення возведення барикад Московським патріархатом на нових уявних кордонах «русского міра» буде сприйматися лише в межах цього світу
Святий Престол устами своїх спікерів продовжує стверджувати, що не визнає анексії Криму. Зроблений черговий крок – католицька місія активізує роботу в Донецькій і Луганській областях.
Захід захоплений російською культурою і могутністю нового царя – президента Володимира Путіна. Але це заважає їм пізнавати Україну та побачити всю гнилість у російській пропагандіМихайло Димид
«Ми можемо лише холоднокровно, компетентно, без націоналістичного наголосу подавати реальність. Ми маємо запрошувати іноземців в Україну, створювати в західнім світі культурні центри та групи впливу на місцеву церкву, на місцевий бізнес. Давайте займем своє лобі та покажемо, що київська церква походить з Києва, а Москва є лише дочкою. Захід захоплений російською культурою і могутністю нового царя – президента Володимира Путіна. Але це заважає їм пізнавати Україну та одного разу побачити всю гнилість в російській пропаганді, яка міститься в пропаганді РПЦ», – вважає священник, доктор східного права і викладач Українського католицького університету Михайло Димид.
Як сказав би Д’Артаньян, головний герой роману Олександра Дюма, Ватикан в шаховій партії зробив черговий «хороший хід – сильний». Такий хід докорінно змінює сюжет та перетворює Його Преосвященство на позитивного персонажа, а представника «гвардії королівських мушкетерів під номером 12» позбавляє німбу всесвятості.
Рудольф Медведь, експерт Кримського незалежного Центру політичних дослідників і журналістів
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
