«На кону ‒ здоров'я наших дітей»: жителі Ялти протестують проти опріснення морської води

Колаж

В Ялті активісти збирають підписи проти будівництва в місті установки з опріснення морської води, ініційованої російською владою. Місцеві жителі бояться, що така вода буде небезпечною для здоров'я, і мають намір просити захисту у президента Росії Володимира Путіна. Чого бояться ялтинці, з'ясовували Крим.Реалії.

Збір підписів проти опріснення води в Ялті розпочався декілька днів тому. Активісти в соцмережах закликають городян не залишатися осторонь. У місті поширюють підписні листи проти будівництва опріснювальної установки.

Підписний лист проти будівництва установки з опріснення морської води кореспондент Крим.Реалії виявив в одному з магазинів Ялти: «Збір підписів під зверненням про забезпечення безперебійної подачі водопостачання жителям Криму/Ялти та виключення будівництва опріснювальних установок у Криму, зокрема, в Ялті».

Підписний лист проти будівництва опріснювальних заводів в Криму, Ялта 19 лютого 2021 року

Підписи в цьому листі пронумеровані, порядкові номери перевищують сотню. За спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, ці підписні листи лежать поруч з касою у продуктовому магазині Ялти, вони доступні для всіх охочих залишити свій підпис.

Підписи для Путіна​

Активісти стверджують, що підтримати їх ініціативу можна у дев'яти різних громадських місцях Ялти.

На кону ‒ наше здоров'я і здоров'я наших дітей
Максим Самойлов

«Починаємо збір підписів проти опріснювачів в Ялті та за безперебійну подачу ялтинської чистої гірської води, а також повернення в держвласність усіх джерел води (включаючи продану насосну в Масандрі) і наших водоймищ!!! Прошу всіх, кому не байдуже майбутнє нашого міста, активізуватися, повідомляти та підіймати всіх своїх знайомих. На кону ‒ наше здоров'я і здоров'я наших дітей», ‒ оголосив адміністратор групи «Активна громадянська позиція ялтинців» у Facebook Максим Самойлов.

Сколько всего человек подписались под призывом, активисты пока сказать не могут. По их словам, процесс сбора подписей проходит на разных площадках и еще не завершен. Участники инициативной группы уверены, что от этого зависят их здоровье и безопасность.

Набережна у Ялті, ілюстративне фото

Вивчивши законодавство Росії, ми не побачили варіантів, як протистояти тому, щоб нам цю воду не під'єднали
Тетяна Сомова

«Опріснювати воду в Ялті планують методом зворотного осмосу. У всьому світі вода, видобута за цією технологією, використовується як технічна. А нам влада прислала відповідь на наш запит про те, що в Ялті її можуть використовувати і як питну воду. Хоча відомо, що вона може спричиняти онкологічні захворювання. Вивчивши законодавство Росії, ми не побачили варіантів, як протистояти тому, щоб нам цю воду не під'єднали (до міських водогінних мереж ‒ КР). Саме тому ми збираємо підписи проти будівництва опріснювального заводу», ‒ пояснила Крим.Реалії учасниця ініціативної групи, жителька Кореїза Тетяна Сомова.

Загірське водосховище: «зневоднена» Велика Ялта (фотогалерея)

За її словами, збір підписів триватиме до кінця лютого, після чого всі вони будуть надіслані президенту Росії Володимиру Путіну з проханням вплинути на ситуацію й не допустити будівництва опріснювального заводу в Ялті.

Незрозуміло, навіщо опріснювальний завод потрібний в Ялті, яка й так насичена гірськими водами
Тетяна Сомова

«Всі підписи ми перешлемо президенту й будемо чекати, що нам дадуть відповідь. Ми розраховуємо, що рішення про будівництво заводу відкинуть, розширять наявні водосховища, збудують нові водойми, відремонтують витоки у мережах, проведуть інвентаризацію наявних джерел води. Будівництво заводу мало того, що дороге, для нього ще потрібна буде електростанція додаткова, тому що потужності потрібні великі, а в Ялті мережі зношені. І незрозуміло, на чому взагалі базується влада, коли говорить про це будівництво. Незрозуміло, навіщо опріснювальний завод потрібний в Ялті, яка й так насичена гірськими водами», ‒ каже Тетяна Сомова.

Активісти у своїй публічній заяві не підтверджують документальними свідченнями заяви про небезпеку вживання опрісненої морської води. Раніше Крим.Реалії розповідали, як опріснюють морську воду в Ізраїлі. Там використовують технологію зворотного осмосу: морську воду пропускають через спеціальні фільтрувальні мембрани під високим тиском. За словами місцевих жителів, опріснена вода тече з кранів ізраїльтян, її можна пити.

Розсіл тече в Середземне море після проходження через опріснювальну установку в прибережному місті Хадера, Ізраїль 16 травня 2010 року

Опріснення «визнане доцільним»​

Занепокоєння активістів базуються на інформації Міністерства ЖКГ російського уряду Криму, яку вони отримали в лютому у відповідь на свій запит. У документі говориться, що в кримському Радміні розглядають можливість використання морської води, опрісненої за технологією зворотного осмосу, зокрема й для питних потреб.

Опрацьовується питання будівництва споруд з опріснення морської води на території Ялти з метою заповнення дефіциту питної води
Стелла Демидюк

«Відповідно до доручення уряду Росії Радою міністрів Криму опрацьовується питання будівництва споруд з опріснення морської води на території Ялти з метою заповнення дефіциту питної води. Проведена робота з низкою компетентних організацій з виконання загального розрахунку будівництва споруд опріснювальної станції продуктивністю 20 тисяч кубометрів на добу для отримання питної води», ‒ йдеться в документі за підписом першого заступника міністра Стелли Демидюк, оприлюдненому активістами в соцмережах.

У міністерстві також стверджують, що будівництво споруд опріснення морської води в Ялті схвалене російським урядом.

«Протоколом наради в заступника голови уряду Росії Марата Хуснулліна, яка відбулася 20 січня 2021 року, була відзначена доцільність будівництва споруд з опріснення морської води в Ялті. Цей захід запропонований до внесення в федеральну цільову програму соціально-економічного розвитку Криму до 2024 року», ‒ повідомляють у відомстві.

Російський глава Криму Сергій Аксенов і віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін

Підтверджень цієї інформації від уряду Росії поки немає. Однак раніше Марат Хуснуллін та інші представники російської влади озвучували протилежні думки щодо перспектив опріснення морської води в Криму.

Зокрема, Марат Хуснуллін стверджував, опріснювальні установки будуть збудовані на півострові «в останньому випадку». А заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров говорив, що опріснення «не вирішить проблему водного дефіциту в Криму».

Президент Росії Володимир Путін у грудні 2020 року сказав, що будівництво опріснювачів у Криму «досить дороге задоволення і неефективне для широкого застосування».

Крим забудують опріснювачами?​

Перспективним вважає опріснення морської води російська влада Ялти. Голова адміністрації міста Яніна Павленко стверджує, що цей проєкт у місті пріоритетний і для нього вже обрана земельна ділянка.

«Я розумію, знаю і стикалася особисто з практичним застосуванням установок з опріснення води, які дають прекрасні результати. І для того, щоб нам вирішити комплексно і стратегічно на перспективу завдання з водопостачанням регіону, ми будемо займатися системами опріснення морської води», ‒ наголосила вона.

Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко

Крим.Реалії намагалися з'ясувати позицію Павленко щодо занепокоєнь ялтинців, які збираються звернутися до Володимира Путіна, але вона не відповіла на наші дзвінки.

Проєкт опріснення морської води на півострові внесений у комплексний план заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затверджений російським урядом торік. Структури російської влади вже мають макет будівництва опріснювального заводу потужністю у 20 тисяч кубометрів на добу.

Будівництво опріснювального заводу в Ялті оцінюють у 3,3 мільярда рублів. Його планують збудувати до 2023 року. Російський глава Криму Сергій Аксенов розраховує на те, що на півострові збудують чотири опріснювачі.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.