Два озера висохли у Криму. Скільки водойм зникли з карти півострова від 2014 року місцева влада, призначена Кремлем, не повідомляє, а на скарги екологів і активістів – не реагує. За підрахунками Крим.Реалії, тільки за останній рік у Криму пересохли щонайменше 10 озер, серед них є унікальні.
Відео пересохлого гірського озера в районі Великої Ялти на пошту Крим.Реалії надіслала користувачка Instagram із ніком Авеліна. У травні вода в озері на північ від селища Краснокам’янка ще була.
Краснокам'янське озеро, Велика Ялта, 24 травня 2020
Але у вересні озеро критично обміліло. І це добре видно на іншому кадрі з відео Авеліни.
Краснокам'янське озеро, Велика Ялта, 16 вересня 2020
Крим.Реалії перевірили те, що показала дівчина. Йдеться про одне з трьох озер на північ від відомого селища Краснокам’янка у Великій Ялті. Дійсно, зараз від глибокої водойми залишились дві калюжі. На берегах, де раніше була вода, пасуться коні. Ще три роки тому на озері масово відпочивали туристи.
Краснокам'янське озеро, Велика Ялта, 22 вересня 2020
У путівниках Краснокам’янське озеро рекомендували мандрівникам. Із нього видно гору Аю-Даг. До того як водойма висохла, водою з озера поливали виноградники «Масандри», вони зовсім поруч. Саме у цій місцевості вирощують унікальний сорт винограду, з якого виготовляють «Мускат червоного каменя». Це вино має 18 нагород міжнародних виставок.
Пляшка вина «Мускат червоного каменя», Умань, червень 2020
Колишній гендиректор «Масандри» Микола Бойко пояснює наскільки складно вирощувати лозу для раритетного вина. «Щоб його отримати, потрібно, щоб у винограді було 29-30% цукру. Це дуже непросто, бо, як правило, це вже буває кінець жовтня, може бути на початку листопада. А раптом сніг, а раптом дощ, а раптом град».
Виноградники «Масандра», Велика Ялта, вересень 2020
Розташоване у горах, на висоті приблизно 350 метрів, Краснокам’янське озеро живилося підземними джерелами. Тепер вони вичерпались – розповідає кримський еколог Маргарита Литвиненко. «Озеро, йому десь потрібно брати воду. Перше джерело води – це опади. Опадів немає. Інший спосіб поповнення води – підземні джерела. Але підземні джерела вичерпалися. Усе. І озеро пересохло».
Краснокам'янське озеро, Велика Ялта, вересень 2020
Масове буріння свердловин у цьому районі Криму – причина зникнення Краснокам’янського озера – вважає еколог Маргарита Литвиненко.
«Зараз підземні прошарки через те, що набурили дуже багато свердловин, з них викачують величезну кількість води, і йде величезне антропогенне навантаження звісно ж на цю ділянку, і на інші ділянки Криму, озеро вичерпалося. Тому озеро й пересохло», – пояснює еколог.
В Instagram ми помітили, як пересохло ще одне кримське озеро неподалік села Залісне, Бахчисарайського району. Рік тому, у травні, на цьому ж озері побував блогер Сергій Покидько. Водойма була наповнена кришталево чистою водою.
Торік Крим.Реалії розповідали як зникло озеро Богайли у Сакському районі Криму. У вересні стало відомо, що засохло знамените Рожеве озеро Сасик-Сиваш, розташоване між Євпаторією і Саками. Про це у Facebook повідомив кримський активіст Ігор Курсов. Озеро зникло через видобуток піску – вважають кримські екологи.
Озеро Сасик-Сиваш, травень 2020
Це дійсно могло стати причиною зникнення водойми – підтвердив голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк. «Багато хто говорить про використання озер у Криму для видобутку піску. І це також може бути суттєвим фактором у тому плані, що коли видобувається пісок, робиться водозниження».
Це означає, що із видобутком піску водойма глибшає, вода опускається нижче та йде в ґрунт. Також у Криму пересох ставок Большой, неподалік Коктебеля. Раніше тут були риба і раки, гніздувалися водоплавні птахи. Нині – порепане дно.
Також обміліло озеро Кизил-Яр, неподалік Євпаторії. Водойма була унікальною, тому що її глибокі води були соленими, а поверхневі –прісними. Тепер видно дно. Чому кримські озера зникають нам пояснив заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
«Якщо опади не випадають, то вода з тих же озер живить ґрунтові води або ґрунт на прилеглій території. І, враховуючи те, що температура у нас зростає і відбувається випаровування і таким чином водний дефіцит зростає і рано чи пізно це призводить до повної втрати води і, відповідно, озер», – каже Яцюк.
Північно-Кримський канал, березень 2020
Перекритий Північно-Кримський канал, зменшення опадів, діяльність людини та масове буріння свердловин – головні причини зникнення кримських озер – підсумовують експерти. Далі краще не буде – переконує Руслан Гаврилюк.
«Водна криза тільки посилюватиметься і не варто очікувати, що оцей один рік він був поганий, а далі все у нас буде окей. Ні, цього вже не буде, це однозначно», – говорить Гаврилюк.
Наразі, за критеріями ООН, материкова Україна належить до малозабезпечених водою країн світу – пояснює Михайло Яцюк.
«Якщо на душу населення припадає менше ніж 1700 м³ води на рік – ця країна є водонезабепеченою. В Україні цей показник зріс. Він становив донедавна 1000 м³, а зараз 1200 м³ і це тільки тому, що у нас зменшилась кількість населення. А у плані ресурсу, у нас ресурс зменшується».
Дніпро, Київ, квітень 2020
У Криму показник забезпечення людини водою ще нижчий – припускають гідрологи. Якщо щороку на півострові висихатимуть 10 озер, то, приблизно, за 30 років озер у Криму не стане зовсім.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.