Упродовж двох місяців російська влада Криму позбавляє води жителів декількох регіонів, щоб забезпечити потреби Сімферополя. Посуха призвела до того, що й сам Сімферополь змушені бурити, щоб забезпечити опалювальний сезон. Тим часом місто планують озеленити за двадцять мільйонів рублів, з'ясували Крим.Реалії. Саджанці висадять, незважаючи на дефіцит води, і запевняють, що їм нічого не загрожує.
Цього року кримчанам доводиться економити ресурси у зв'язку з гострим дефіцитом води, що виник через посуху. Щоб напоїти Сімферополь, російська влада Криму забирає воду у жителів Білогірського та Сімферопольського районів, а також бурить все нові водозабори, щоб покрити потреби міста.
В умовах посухи Сімферополь планують засадити тисячами кущів і дерев. У чому їх необхідність та з яких джерел їх поливатимуть, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Буром по Сімферополю: влада шукає воду під містом
Місто-сад
На російському порталі держзакупівель ми знайшли три оголошення про закупівлю послуг з озеленення Сімферополя на загальну суму 20 мільйонів рублів. Тендери оголошені Департаментом розвитку економічного потенціалу території та муніципального замовлення російської адміністрації Сімферополя на замовлення муніципальної бюджетної установи «Міськзеленгосп».
Загалом для міста замовили понад чотири тисячі саджанців дерев і чагарників.
Майже на дев'ять мільйонів рублів планують купити 1,5 тисячі саджанців магоній падуболистих, 1,6 тисячі туй західних, 600 туй східних, 305 барбарисів Тунберга, 36 саджанців берези повислої, 34 клени гостролисті, 32 катальпи бігнонієподібної, 20 сосен кримських, 19 лип європейських, 18 ялин звичайних та 15 спірей вангутта.
У тендерній документації йдеться, що саджанці мають бути поставлені до Сімферополя упродовж десяти робочих днів з моменту подання заявки.
Ще майже вісім мільйонів рублів коштуватиме закупівля саджанців для скверу Перемоги Сімферополя.
Зокрема, на цю суму куплять 1,3 тисячі саджанців: 300 спірей японських, 256 форзицій європейських, 225 спірей вангутта, 104 ялівці горизонтальних, 93 саджанці хеномелесу японського, 55 кленів гостролистих, 47 гібіскусів сирійських, 80 падубів гостролистих і червонолистих, 35 туй західних Смарагд, 30 ялин сизих, 36 барбарисів Тунберга, 26 беріз повислих, 25 лип європейських, 18 слив Піссарді та шість кедрів атлаських.
Майже шість мільйонів рублів також хочуть витратити на озеленення скверів імені Потьомкіна та Братів Айвазовських у Сімферополі.
Для них куплять 1,2 тисячі саджанців: 800 бересклетів японських, 116 барбарисів Тунберга, 69 ялівців горизонтальних, 55 беріз повислих, 42 гібіскуси сирійські, 38 туй західних Смарагд, 34 липи європейські, 32 клени гостролисті, 24 саджанці горобини звичайної, 20 керій японських, 12 слив Піссарді, 12 ліквідамбарів і три ялини звичайні.
Конкурси на постачання всієї цієї рослинності заплановані на кінець листопада.
«Постійний полив не передбачається»
У Департаменті розвитку економічного потенціалу території та муніципального замовлення нам не змогли надати жодної інформації про ці держзамовлення, пославшись на те, що «тільки організовують процес закупівель, а вся інформація про них ‒ у замовника».
Директор «Держзеленгоспу» Олександр Чернов повідомив Крим.Реалії, що висадка саджанців планується з наступного тижня, коли відбудуться перші конкурси. Він каже, що це буде компенсаційна висадка замість вирубаних старих насаджень.
Олександр Чернов заперечує, що дефіцит води може позначитися на долі саджанців.
«Дефіцит води не означає, що не можна озеленювати місто. Постійний полив не передбачається, поливати будемо в міру споживання. У нас є природний полив ‒ дощі. Тому дерева висаджуються після закінчення вегетаційного періоду, коли коренева система засинає, листя опадає і дерево спить у зимовий період і за цей час адаптується», ‒ пояснив він.
Директор «Держзеленгоспу» також говорить, що висадка тисяч саджанців не позначиться на водній проблемі міста. Однак зазначає, що влітку рослини забезпечуватимуть з «водойм і поливальних машин».
«У літній період ці зелені насадження поливатимуть. Будемо сподіватися, що у нас стабілізується ситуація з водою. Є водойми, поливальні машини. Так що все ми збережемо. Хвилюватися не варто», ‒ говорить Олександр Чернов.
Ексдепутат російської міськради Сімферополя, підприємець та активіст Степан Кіскін називає «правильною» ідею озеленення міста, але вартість саджанців вважає занадто високою.
«Я однозначно за зелень у місті. Ми всі люди й хочемо, щоб наші міста потопали в зелені. Але все це має бути по-хазяйськи, розумно. Чому саджанці такі дорогі, треба з'ясовувати. Чому 20 мільйонів? Це ексклюзив чи ні? Цим мають займатися компетентні органи», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Тим часом у Криму вже понад три десятки населених пунктів живуть за графіками подачі води. Як запевняє гендиректор ДУП «Вода Криму» Володимир Баженов, у тому, що відбувається, немає «нічого неочікуваного», оскільки «проблема вододефіциту через посуху так чи інакше стосується всього Криму».
У цій ситуації чиновники рекомендують кримчанам економити воду й чекати опадів, які мають наповнити місцеві водосховища й вирішити проблему.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.