Російська влада, всупереч публічним заявам про недоцільність опріснення морської води для водопостачання Криму, продовжує розробляти цей проєкт. Виконавців не називають, оберігаючи їх від міжнародних санкцій. Але Крим.Реалії стало відомо, що у процес залучена структура «Роскосмосу». Московський дослідний центр імені Келдиша вже має макет заводу з опріснення морської води в Криму. Крим.Реалії стали відомі подробиці проєкту та його виконавці.
Російський глава Криму Сергій Аксенов наприкінці минулого року оголосив, що організації для будівництва в Криму опріснювача морської води визначені, але не став називати їх, щоб уберегти від міжнародних санкцій.
«Уже процеси всі запущені, я перебуваю з усіма колегами в контакті. Не можу, враховуючи, що режим санкцій присутній, поки називати організації, які будуватимуть дистилятор. Але організації всі з ім'ям. На території Росії такі проєкти не реалізовувалися», ‒ повідомив він журналістів.
Сергій Аксенов
У Міністерстві ЖКГ російського уряду Криму стверджують, що вже «проведена робота з низкою компетентних організацій для виконання збільшеного розрахунку будівництва споруд опріснювальної станції продуктивністю 20 тисяч кубометрів на добу». Чиновники розраховують на те, що проєкти будівництва опріснювальних установок внесуть у федеральну цільову програму соціально-економічного розвитку півострова (ФЦП).
Крим.Реалії стали відомі подробиці планів з опріснення морської води на півострові.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Як висихав Крим у 2020 році?Криму ‒ від «Роскосмосу»
Торік у грудні федеральний Дослідницький центр імені Келдиша в Москві почав шукати виконавця для виготовлення «макета заводу опріснення морської води в Криму в масштабі 1: 250».
Закупівля здійснювалася «внаслідок аварії, інших надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, непереборної сили, за необхідності термінового медичного втручання, а також для запобігання загрози виникнення зазначених ситуацій», йдеться на російському порталі держзакупівель.
Московський Центр Келдиша є структурою «Роскосмосу», виконує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, виготовляє ракетно-космічну техніку, а також продукцію соціально-економічного призначення, йдеться на сайті підприємства.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Опріснення води в Криму: «Занадто дороге рішення»Центр, зокрема, працює над ракетно-космічним двигунобудуванням, ракетно-космічною енергетикою, системами та елементами ракетно-космічних комплексів, нанотехнологіями та водневою енергетикою, випробовує ракети та ракетні снаряди, літальні апарати й двигуни для них.
Державний науковий дослідний центр імені Келдиша в Москві
У цьому інституті стверджують, що мають досвід створення опріснювальних установок. Зокрема, у 1993 році його розробники створили «високоефективні випарювальні рекомпресійні установки для очищення солевмісних стічних вод та отримання питної і дистильованої води з солоної», а у 2004 році ‒ ввели в дію завод з опріснення морської води продуктивністю до 20 тисяч кубометрів на добу в місті Актау (Казахстан).
Зараз у цьому науковому центрі надають послуги з розробки систем підготовки питної та технічної води, а також очищення стічних вод. Його фахівці виконують роботи від проєктування до монтажу та пуско-налагодження обладнання, а також створюють експериментальні установки малої продуктивності, які повністю моделюють великомасштабний промисловий процес.
Тут було водосховище. Бахчисарай в умовах посухи (фотогалерея)
На сайті наукового центру представлені зразки мобільної опріснювальної установки. Окрім того, там стверджують, що здатні створити завод з виробництва прісної води об'ємом у п'ять мільйонів кубометрів на рік (13,6 тисячі кубометрів на добу) за технологією зворотного осмосу й на основі складників російського виробництва.
Ми намагалися зв'язатися з Дослідницьким центром імені Келдиша, але за телефонами, вказаними на офіційному сайті, нам не відповіли. Редакція надіслала в центр інформаційний запит, але відповіді на момент виходу матеріалу не отримала.
Крим.Реалії також намагалися зв'язатися з уповноваженим з контролю та нагляду за проєктом створення макета опріснювального заводу в Криму, але він на дзвінки не відповів. Редакція готова пізніше опублікувати позицію всіх згаданих осіб та організацій щодо цього проєкту.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Кримчан напоять дешевою водою з моря?Хто «створив» завод для Криму
Відповідно до тендерної документації, послуга створення макета була куплена у єдиного постачальника ‒ московського ТОВ «Моноліт-М». Заявки від інших постачальників для участі в тендері не приймалися.
ТОВ «Моноліт-М», за інформацією федеральної податкової служби, зареєстроване у 2017 році в Москві. Основний профіль підприємства ‒ діяльність рекламних агентств. Воно також виготовляє будівельні конструкції та вироби з дерева, паперу і картону. Належить фірма фізичній особі Михайлу Черкасову. Він володіє в Москві ще кількома компаніями, що надають консалтингові послуги.
За умовами договору, термін закінчення робіт з виготовлення макета опріснювального заводу для Криму сплив 19 грудня 2020 року. Згідно з умовами контракту, макет заводу мав показати масштаб будівель і споруд, загальну територію, водну поверхню, проєктні будівлі «з максимальним опрацюванням елементів у відповідному масштабі».
На виставковому макеті також має бути імітований процес руху води територією, а за допомогою світлодіодної динамічної стрічки з різними кольорами показаний ступінь її очищення.
У документації торгів наводиться і графічний вигляд майбутнього кримського опріснювального заводу, хоча й без пояснень.
Схема заводу з опріснення морської води в Криму
По договору мы сделали абсолютно небольшую задачуМихаил Черкасов
Михайло Черкасов підтвердив Крим.Реалії, що його компанія готувала макет опріснювального заводу для Криму. Але подробиці проєкту не розкриває.
«За договором ми виконали абсолютно невелику задачу. Тому я вам не зможу жодних подробиць і коментарів про проєкт дати при всьому бажанні. У нас просто немає цієї інформації, ми від замовника її не отримували», ‒ стверджує бізнесмен.
Опріснення: бути чи не бути?
Проєкт опріснення морської води в Криму поки не отримав однозначної підтримки у російської влади. Він внесений до комплексного плану заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затвердженого російським урядом торік.
Спочатку обговорювалася можливість будівництва однієї з опріснювальних установок у Миколаєвці Сімферопольського району. Але вже після затвердження програми в лавах російської влади засумнівалися в доцільності проєкту опріснення, який оцінений у декілька мільярдів рублів.
Бочка з водою на околиці Сімферополя, вересень 2020 року
Створення установок з опріснення морської води в Криму займе до двох років і не вирішить проблеми водного дефіциту, сказав заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров.
За його словами, опріснення може розглядатися тільки як резервне джерело. На цей момент, за словами Назарова, обговорюється можливість внесення цього проєкту до федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму.
Сергій Назаров
Раніше віцепрем'єр Росії, «куратор» Криму в російському уряді Марат Хуснуллін говорив, що опріснювальні установки будуть збудовані на півострові «в останньому випадку».
Основна ж стратегія російської влади в питанні водопостачання анексованого півострова базується на розробці місцевих підземних джерел.
Такої ж позиції дотримується президент Росії Володимир Путін, який сказав, що в Криму достатньо прісної води, яку потрібно знайти.
Проте кримські чиновники продовжують обіцяти кримчанам опріснення моря. Російський глава Криму Сергій Аксенов розраховує на будівництво чотирьох опріснювачів потужністю до 20 тисяч кубометрів води на добу. Одну зі станцій, за його словами, планують збудувати в селі Фрунзе Сакського району. Місця для установок будуть шукати також у Судаку, Керчі та Феодосії. Ще один опріснювач хочуть збудувати в Ялті.
Голова підконтрольної Росії адміністрації Ялти Яніна Павленко вважає будівництво опріснювача води на південному узбережжі пріоритетним проєктом і стверджує, що для нього вже визначена земельна ділянка.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.