Обшуки, арешти та викрадення. Що відбувається з правами людини в анексованому Криму в умовах війни

Кримськотатарський ресурсний центр проаналізував порушення прав людини в анексованому Криму за перше півріччя 2024 року. Там зафіксували 51 обшук, 71 затримання, 63 допити та 92 арешти. Усі ці випадки у КРЦ розцінюють як політичне переслідування. В ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із координатором по роботі із сім'ями полонених та зниклих безвісти організації «Медійна ініціатива з прав людини» Оленою Білячковою та головою правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендером Барієвим про те, чи стало більше політичних справ і за що можна отримати штраф або строк на анексованому Кримському півострові у 2024 році.

У червні цього року підконтрольний Росії Верховний суд Криму засудив до 17 років колонії суворого режиму двох українських прикордонників Івана Терещенка та Василя Дмитрука. У 2018 році вони служили у Маріупольському загоні морської охорони та брали участь у затриманні рибальського сейнера «Норд», який йшов в Азовському морі під російським прапором з Керчі. Іван Терещенко був тоді мотористом, а Василь Дмитрук капітаном корабля, який брав участь у конвоюванні сейнера. Приморський райсуд Маріуполя оштрафував моряків «Норда» за незаконний перетин кордону, а саме судно було заарештовано.

У жовтні того ж року команду «Норда» обміняли на рибалок з двох невеликих українських суден, затриманих, як стверджувала російська сторона, за незаконний промисел біля берегів Криму. У лютому 2019 року повернувся до Криму і капітан сейнера. А Терещенко та Дмитрук 16 травня 2022 року потрапили у російський полон після того, як за наказом вийшли з «Азовсталі». Українських прикордонників російські силовики звинуватили у викраденні людей і водного транспорту.

Заарештоване судно «Норд» у порту Бердянська, 2018 рік

Спочатку прикордонники перебували в російському полоні у статусі свідків, вважалися цивільними особами, розповідає координаторка у роботі із сім'ями полонених і зниклих безвісти організації «Медійна ініціатива з прав людини» Олена Білячкова.

«Росія у цій ситуації, тримаючи їх якийсь час як цивільних, намагалася знайти ті злочини, створити ці злочини для того, щоб їх притягнути до відповідальності та обґрунтувати їх затримання», – розповіла Олена Білячкова.

Співробітники Держприкордонслужби України, як і військовослужбовці ЗСУ – це представники Сил оборони, а отже, вони комбатанти, каже Білячкова. Норми міжнародного права забороняють судити військовополонених, якщо вони не чинили воєнних злочинів. Звинувачення у викраденні людей і судна не мають жодних підстав, стверджує правозахисниця.

Олена Білячкова

«Справу розглядали в окупованому Криму. Згідно з міжнародними нормами, суди на окупованій території повинні керуватися законодавством країни, яку окупували. І Іван Терещенко, і Василь Дмитрук у 2018 році, затримуючи рибальське судно «Норд», виконували свої обов'язки в межах повноважень, передбачених законодавством України. Відповідно, суд не повинен був звинувачувати їх у тому злочині, який не є за своїм змістом кримінальним правопорушенням… Говорити про те, що вони вчинили кримінальний злочин, тут немає для цього жодних підстав», – пояснює правозахисниця.

Вирок українським прикордонникам порушує 7-ю статтю Європейської конвенції з прав людини, уточнює Олена Білячкова. Оскільки ні Україна, ні світ не визнають анексію Криму Росією, застосування російського законодавства на окупованих територіях є порушенням усіх міжнародних норм, додала вона.

Російські силовики затримують кримських татар під будинком суду. Сімферополь, Україна, 25 жовтня 2021 року. Архівне фото

17 років колонії українським прикордонникам – найбільший політичний термін, призначений підконтрольним Росії кримським судом цього року, за даними дослідження Кримськотатарського ресурсного центру. Там проаналізували порушення прав людини в анексованому Криму за перше півріччя цього року, систематизувавши їх за категоріями: обшуки, затримання, арешти, допити, порушення права на справедливий суд і порушення права на здоров'я.

Якщо порівняти перше півріччя цього року з минулим, то значно побільшало обшуків, каже голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

«51 обшук був у 2024 році, у 2023 було 37 і в 2022 – 15 (обшуків – ред.). Чому така різниця? Ми це пов'язуємо з тим, що після рішення Міжнародного суду ООН окупанти почали активно проводити обшуки та затримання (подібні цифри щодо затримання ми можемо позначити), насамперед, у активістів, які мають стосунок до системи Курултаю та Меджлісу. І, дійсно, було чимало таких обшуків у членів і голів регіональних та місцевих меджлісів», – розповів Ескендер Барієв.

Ескендер Барієв

Барієв зазначає, що російські силовики почали використовувати нову тактику під час обшуків і затримань – вимагають не розголошувати факт, обіцяючи відпустити затриманого.

«І справді вони так робили, а на яких умовах вони відпускали, ми повністю сказати не можемо. Але при всьому тому я скажу, що на тлі цієї тенденції ми бачимо іншу ситуацію, коли було проведено обшук, було затримано та вивезено молоду людину, і, відповідно, протягом місяця про неї інформації жодної немає. І коли батьки та близькі почали шукати і практично відвідувати всі російські окупаційні та силові структури, то їм стали відповідати, що у них не значиться жодних арештів, жодних обшуків, жодних затримань. І де перебуває ця людина, досі невідомо», – розповів Ескендер Барієв історію Ісмаїла Шемшедінова, затриманого російськими силовиками у Кіровському районі (за постановою ВРУ від 2016 року – Іслам-Терекський район).

Крім цього, російські силовики, публікуючи інформацію про затримання, стали приховувати імена та прізвища затриманих і блюрити їм обличчя на відео. Це ускладнює ідентифікацію людей, зазначає Барієв.

Найбільше у цьому півріччі людей затримували за терористичною статтею за участь у забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір». У КРЦ зафіксували 10 таких випадків. Вдалося встановити 8 випадків за нібито «незаконне придбання та зберігання вибухових речовин», два факти штрафів «за зловживання свободою масової інформації». Один із них Київський райсуд Сімферополя присудив правозахисниці та журналістці Лутфіє Зудієвій.

Лутфіє Зудієва біля будівлі суду в Сімферополі. Архівне фото

Співробітники російського Центру протидії екстремізму після обшуку у Лутфіє вдома склали на неї протокол за «поширення у засобах масової інформації інформації про іноземних агентів без вказівки на статус іноземного агента». Але російський Четвертий касаційний суд загальної юрисдикції у Краснодарі цей штраф скасував.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .