У селищі Миколаївка Сімферопольського району мають намір побудувати установку з опріснення морської води, повідомив на засіданні оперативного штабу російський глава Криму Сергій Аксенов.
«Розробляється Мінпромторгом за дорученням президента (сусідньої Росії Володимира Путіна – КР) і протягом найближчих двох тижнів буде подано урядом рішення, пов'язане з будівництвом опріснювальної установки в Сімферополі. Установку будуватимуть у селищі Миколаївка, на березі моря, 30 км пряма лінія (до Сімферополя – КР). В країні таких проєктів ніхто ніколи не реалізовував. По суті, рішення, яке буде ухвалено тут, буде унікальним », – сказав Аксенов.
Російський прем'єр Криму Юрій Гоцанюк стверджує, що спорудження в цьому місці опріснювальної установки дозволить «значно поліпшити» ситуацію з водопостачанням Сімферополя.
«Водночас тривають пошуки додаткових підземних джерел артезіанської води, що також покращить сьогоднішю негативну ситуацію з водопостачанням», – зазначив Гоцанюк.
Раніше повідомлялося, що холдинг «Швабе» російської держкорпорації «Ростех» готується запустити в серійне виробництво установку для опріснення води методом зворотного осмосу. Як стверджують у компанії, це дозволить вирішити проблему дефіциту питної води, в тому числі в Криму.
З початку вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ починається третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.