Російська влада говорить про готовність прийняти у прифронтовому Криму і невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка, і лідерів країн-учасниць БРІКС. Про це заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов. Він наголосив, що «у Криму завжди готові приймати гостей, які визнали російський статус півострова». «Сучасних політичних лідерів», за словами Константинова, тут чекають до середини березня, коли планують відзначати 10-ту річницю «возз'єднання Криму з Росією».
Чи приїдуть звані та непрохані гості до анексованого Росією Криму? Чи наважиться Олександр Лукашенко на такий візит? Що таке БРІКС, як країни-учасниці оцінюють агресію Росії в Україні, і чи захочуть його лідери скористатися запрошенням Константинова для проведення саміту в прифронтових умовах? У цих питаннях розбиралися Крим.Реалії.
Бажання Володимира Константинова
«Дуже хотілося б бачити у Криму Олександра Лукашенка (президента Білорусі – КР). Якщо говорити про інших сучасних політичних лідерів, то радий був би вітати на кримській землі Сі Цзіньпіна (голову КНР – КР), прем'єра Індії Нарендру Моді, президента ПАР Сиріла Рамафосу. Одним словом, саміт БРІКС збирається. ...А в принципі – готові прийняти та розглянути будь-яку заявку від будь-кого. Крім ворогів, звісно. Але вони й не попросяться», – сказав на святвечір, 6 січня, «РИА Новости» Володимир Константинов.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов
Чи це було різдвяним жартом чи спробою вкотре привернути увагу закордонної громадськості до «кримського питання», спікер російського парламенту Криму не уточнив.
Крим.Реалії раніше фіксували перенесення Кремлем зовнішньої активності щодо просування тези «російського Криму» безпосередньо з Кримського півострова до столиці РФ. Показовим стало проведення наприкінці жовтня 2023 року так званого VI Ялтинського міжнародного економічного форуму (ЯМЕФ) у Москві.
Тоді Володимир Константинов, відкриваючи захід, визнав, що проведення «форуму» в Москві зумовлене логістичними складнощами для закордонних гостей». Про щоденні сигнали повітряної тривоги та часті «бавовни» у Криму та Севастополі, про втрати кораблів Чорноморським флотом РФ і загалом про «прифронтове» життя Кримського півострова ні він, ні інші спікери розповідати не стали.
Крім того, один з останніх заходів «клубу друзів Криму» провели з «катерининської» тематики знову в Москві, і він виявився нечисленним. Активність так званого постійного представника Криму при президенті РФ і одночасно призначеного Москвою віцепрем'єра Криму Георгія Мурадова сходить нанівець.
Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у жовтні 2023 року вніс зміни до указу про заходи щодо захисту співвітчизників на 2023 рік, додавши практично 2 млн рублів на проведення таких заходів. Загалом минулого року на пропаганду «російського» Криму було витрачено понад 32 млн рублів, або близько 348 тисяч доларів США за середнім курсом продажів валют (92,00 рубля за 1 долар США станом на 31.12.2023).
Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Лукашенко не приїде. Чи приїде?
Перший за останні десять років міжнародний автобусний рейс відправили з Ялти до Мінська. У дорозі автобус перебуває до 37 годин і долає за цей час близько 2,5 тисячі кілометрів. Територією Криму автобус прямуватиме через Алушту, Сімферополь, Феодосію, Керч і далі – через Кримський (Керченський) міст. На материковій Росії зупинки плануються у Краснодарі, Курську, Орлі та Брянську, повідомлє кореспондент «РИА «Новости Крым». Автобус ходитиме раз на тиждень, але якщо попит зросте, то частота курсування буде збільшена.
Іншого прямого транспортного сполучення між анексованим Кримом і територією Білорусі немає. У разі поїздки на Кримський півострів Олександр Лукашенко буде змушений зважати на цей факт.
Питання візиту Олександра Лукашенка до Криму та Севастополя давно перетворилося на предмет політичного торгу та піаруСергій Абрамов
Наскільки ймовірним є візит Олександра Лукашенка – таке питання російське видання із Севастополя ForPost поставило місцевому політологу Сергію Абрамову, який спеціалізується на російсько-білоруських відносинах.
«Питання візиту Олександра Лукашенка до Криму та Севастополя давно перетворилося на предмет політичного торгу та піару. Заява Володимира Константинова якраз із цієї категорії. ...У 2021 році у нашому місті проводили засідання вищої держради Союзної держави Росії та Білорусі. Але він (Олександр Лукашенко – КР) не удостоїв нас своїм візитом. Більше того, тоді він заявив, що його визнання Криму частиною Росії нічого не принесе ані РФ, ані Білорусі. З його вуст це звучало так, ніби така позиція підтримується президентом Росії Володимиром Путіним. Але щось мені підказує, що справа в іншому. Президент Лукашенко продовжує демонструвати власний політичний суверенітет, здатність проводити незалежну зовнішню політику, що в умовах Союзної держави виглядає дивно», – вважає Сергій Абрамов.
Олександр Лукашенко, невизнаний глава Білорусі
Політолог упевнений, що «на перші знакові роковини возз'єднання Криму та Севастополя з Росією» президента Білорусі на півострові чекати не варто.
Якщо в Кремлі вирішать, що така поїздка Лукашенка матиме якийсь політичний чи пропагандистський ефект, то білоруський диктатор так і зробитьЯрослав Чорногор
У зв'язку з цим Крим.Реалії звернулися за коментарями і до кандидата історичних наук, директора Програми російських та білоруських студій Громадської організації «Рада зовнішньої політики «Українська призма» Ярослава Чорногора.
«Олександр Лукашенко і вся вертикаль режиму, що діє в Білорусі, давно вже орієнтовані на Російську Федерацію, тому питання прибуття чи неприбуття в окупований Крим вирішується не в Мінську, а в Москві. Олександр Лукашенко вже кілька разів заявляв, що готовий відвідати півострів. А в листопаді 2021 року він сказав, що приїхав би до Криму, якби Путін узяв його із собою. Так і зараз, якщо в Кремлі вирішать, що така поїздка Лукашенка матиме якийсь політичний чи пропагандистський ефект, то білоруський диктатор так і зробить. Тобто щодо цього він – «маріонетка» Кремля», – сказав кореспонденту Крим.Реалії Ярослав Чорногор.
Саміт групи БРІКС – друге бажання Константинова
«БРІКС – Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка, а з 1 січня цього року, коли до групи приєдналися Ефіопія, Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та Саудівська Аравія, її вже мало б називати по-іншому, є міжурядовою організацією, що позиціонує себе геополітичною противагою країнам «Великої сімки». Слід наголосити, що Росія її не очолює. Так, Володимир Путін намагається використовувати антизахідні настрої у світі, але кожна країна в БРІКС має свої інтереси, тому якогось дієвого військово-політичного блоку створити поки не вдалося», – зазначив Ярослав Чорногор.
Ярослав Чорногор, директор Програми російських та білоруських студій «Рада зовнішньої політики «Українська призма» (Київ)
2023 року Бразилія стала в один ряд із країнами, які намагаються бути миротворцями в російсько-українській війні. Її керівництво відзначилося російськими наративами, пропонуючи відмовитися від Криму, проте показує готовність змінювати риторику.
За даними The New York Times, Україна робила щонайменше два запити на зброю, зокрема на купівлю бронетехніки, літаків, систем ППО, мінометів, снайперських гвинтівок. Бразилія ігнорує прохання та наполягає на посередництві у мирних переговорах. Видання вважає, що це пов'язано із залежністю від постачання добрив і палива з Росії.
Глава індійського уряду дотримується вкрай обережної позиції, коли йдеться про війну Росії проти України. У своєму виступі в американському конгресі Нарендра Моді жодного разу не згадав ані Росію, ані Китай. Проте експерти вважають, що шанси перетворити Індію на союзника України та західних демократій є.
Президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Індії Нарендра Моді (ліворуч) під час зустрічі в кулуарах саміту «Групи семи». Хіросіма, Японія, 20 травня 2023 року
Нарендра Моді не приховує, що виступає проти війни. Він публічно сказав про це Володимиру Путіну ще 2022 року на саміті Шанхайської організації співробітництва в Самарканді. Продовження військових дій, перетворення війни на інструмент політики може призвести до серйозних регіональних криз, особливо на тлі непростих відносин Індії та Китаю.
Війна в Україні створює для Китаю і можливості, і викликиВаршавський інститут
«Китай розглядає війну в Україні як інструмент протидії Заходу, який допоможе зменшити вплив Сполучених Штатів та їхніх союзників у всьому світі. Китай зміцнює зв'язки з Росією, одночасно готуючи основу дипломатичного поштовху до врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Війна в Україні створює для Китаю і можливості, і виклики», – так вважають у Варшавському інституті.
Президент Росії Володимир Путін (л) і глава Китаю Сі Цзіньпін під час форуму «Один пояс, один шлях» у Пекіні, 18 жовтня 2023 року
У червні 2023 року президент ПАР Сиріл Рамафоса під час пресконференції у Києві представив десять складових мирного плану країн Африки, спрямованого на завершення повномасштабної війни в Україні. У свою чергу, президент Володимир Зеленський підкреслив, що Україні потрібен «реальний мир», а для цього необхідне виведення російських військ з території країни.
Президент України Володимир Зеленський і президент Південно-Африканської Республіки (ПАР) Сирил Рамафоса (п) під час зустрічі на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН. Нью-Йорк, 19 вересня 2023 року
У липні 2023 року президент України провів першу в історії двосторонніх відносин телефонну розмову з прем'єр-міністром Ефіопії.
Проведення якихось офіційних заходів БРІКС в окупованому Криму малоймовірнеЯрослав Чорногор
«Білоруський режим Лукашенка оголосив про бажання приєднатися до БРІКС, але під час останнього саміту у ПАР запрошення до вступу офіційний Мінськ так і не отримав. Думаю, що учасники БРІКС розуміють, що «лукашенківська» Білорусь є сателітом Кремля, і жодної доданої вартості від її участі в об'єднанні ці країни не отримають. Від Лукашенка та «його камарильї» нічого не залежить, тому Мінськ робитиме те, що скажуть із Москви. Проведення якихось офіційних заходів БРІКС в окупованому Криму малоймовірне, адже це буде викликом чинній міжнародній системі і стало б демонстрацією підтримки агресора, а також зневаги до норм міжнародного права», – підсумував експерт «Української призми» Ярослав Чорногор.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.