«Збитки через водну блокаду». Що виставить у міжнародних судах Росія за «зневоднений Крим»?

Колаж

Підконтрольна Росії влада Криму оголосила про намір подати в російський і міжнародні суди позов до України щодо відшкодування збитків, нібито завданих півострову припиненням подачі дніпровської води у 2014 році. Збитки економіці Криму оцінили у 1,4 трильйона рублів. Чи є перспектива у цієї ініціативи, з'ясовували Крим.Реалії.

Подання судового позову до української влади через дніпровську воду стане першим кроком до «відшкодування всіх втрат, отриманих півостровом за останні десятиліття», сказав спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов. На материковій частині України Константинова оголосили в розшук за кількома статтями Кримінального кодексу, включаючи злочини проти засад національної безпеки України.

Судитися через воду кримські чиновники мають намір спочатку в російських судах, а потім ‒ у міжнародних.

«Спроба знищення людей»

Володимир Константинов стверджує, що позов у зв'язку з відсутністю дніпровської води на півострові буде висунутий трьом громадянам України, які, як стверджують кримські чиновники, «ухвалювали рішення про перекриття Північно-Кримського каналу у 2014 році»: Мустафі Джемілєву (лідер кримськотатарського народу, народний депутат Україна ‒ ред.), Рефату Чубарову (голова Меджлісу кримськотатарського народу ‒ ред.) та Андрію Сенченку (у 2014 році ‒ народний депутат України, т.в.о. заступника голови Адміністрації президента України ‒ ред.).

На думку Константинова, припинення подачі дніпровської води в Крим має кваліфікуватися як «спроба фізичного знищення людей».

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов

Суму позову підконтрольні Росії кримські чиновники оцінили у 1,4 трильйона рублів, але припускають, що вона може збільшитися.

Перший віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс стверджує, що в цій сумі зібрані прямі збитки, яких зазнав півострів у зв'язку з припиненням постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом.

До уваги була взята й недоотримана вигода через перекриття водної артерії з Дніпра, у першу чергу, для сфери сільського господарства
Юхим Фікс

«Були враховані не тільки прямі збитки, пов'язані зі знищенням Північно-Кримського каналу, економічним та екологічним збитками, витратами на видобуток води з підземних джерел та її подачу. До уваги була взята й недоотримана вигода через перекриття водної артерії з Дніпра, у першу чергу, для сфери сільського господарства. Результатом нашої роботи стануть судові позови про відшкодування майнових збитків та притягнення до відповідальності конкретних осіб, які брали участь в організації та проведенні водної блокади», ‒ сказав він.

Перший віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс

Доказами при формуванні позовних заяв, за словами Юхима Фікса, будуть «відеоматеріали про стан Північно-Кримського каналу, а також прямі заклики до водної блокади окремих осіб».

Російська влада про наміри кримських чиновників судитися з Україною поки не висловлювалася.

Керівник робочої групи з міжнародно-правових питань при Постійному представництві Криму при президенті Росії Олександр Молохов назвав цю ініціативу перспективною для притягнення до відповідальності українських політиків і посадових осіб. І висловив надію на те, що ця робота «триватиме» спільно з постпредством.

«Найкращою перспективою» Олександр Молохов називає подання цивільних позовів у межах кримінальних справ, які «мають бути відкриті щодо організаторів водної блокади».

Північно-Кримський канал, інформаційний стенд, 28 червня 2009 року

«У бандитів «дах» їде»

Фігуранти майбутніх позовів, про які говорять представники російської сторони, у перспективу судових розглядів не вірять.

Андрій Сенченко, який називає себе ініціатором і лобістом рішення про перекриття Північно-Кримського каналу в 2014 році, розцінює заяви підконтрольної Росії влади Криму як «агонію».

Андрій Сенченко

Він нагадав, що питання забезпечення Криму водою й усім необхідним регулюються Женевською конвенцією 1949 року, яка покладає цей обов'язок на окупанта, який фактично контролює захоплену територію.

Рефат Чубаров відреагував на заяви кримських чиновників словами, що «бандити не повинні залишатися довго безкарними, інакше у них зовсім «дах» їде».

Рефат Чубаров

Мустафа Джемілєв також не вірить, що міжнародні суди можуть розглянути це питання на користь російської сторони.

Якщо ж це станеться, лідер кримських татар не виключає, що може подати зустрічний позов до Європейського суду з прав людини.

Мустафа Джемілєв

«Це нічим не закінчиться»

Український юрист-міжнародник, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо Югославії та експредставник України в Раді ООН з прав людини Володимир Василенко не бачить перспективи для наміру російської влади Криму судитися з Україною в міжнародних судах через водопостачання півострова. Такі судові провадження, на його думку, неможливі ні в разі, якщо їх ініціюють представники анексованого Криму, ні в разі, якщо позови висунуть від імені Росії.

Немає жодного міжнародного зобов'язання України, яке б передбачало постачання нею дніпровської води в Крим
Володимир Василенко

«Окупаційна влада взагалі не може звертатися в міжнародні суди. А якщо з позовом звернеться Росія, то це теж нічим не закінчиться. Тому що немає жодного міжнародного зобов'язання України, яке б передбачало постачання нею дніпровської води в Крим. Росія навіть формально не може звернутися з цього питання до міжнародних судів, тому що Україна ніколи не мала перед нею зобов'язань постачати воду в Крим. Але навіть якби вони були, то міжнародний суд може взяти до розгляду міждержавну суперечку тільки, коли обидві сторони дають свою згоду на її розгляд. Тобто потрібна згода України теж», ‒ пояснив Володимир Василенко Крим.Реалії.

Володимир Василенко

Наміри подати позови до Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова та Андрія Сенченка юрист-міжнародник вважає «висмоктаними з пальця», оскільки міжнародні суди розглядають суперечки між державами, а не фізичними особами.

Їхня мета ‒ змусити Україну змінити своє ставлення до питання санкційного режиму щодо Росії
Володимир Василенко

«Вся ця судова ініціатива окупантів не має під собою правових підстав. Це шантаж і маніпуляції. Їхня мета ‒ змусити Україну змінити своє ставлення до питання санкційного режиму щодо Росії. Тому що припинення Україною постачання води в Крим відповідає політиці міжнародних санкцій, запроваджених у зв'язку з його російської анексією», ‒ каже Володимир Василенко.

Віцепрем'єр-міністр, міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков назвав наміри російської сторони судитися за воду «смішними» і нагадав про Женевську конвенцію, що зобов'язує державу-окупанта забезпечувати цивільне населення контрольованої нею території.

Як Росія за водою через Європу ходила

У попередні роки російська влада та контрольовані нею кримські чиновники вже робили спроби примусити українську владу поновити постачання дніпровської води на півострів через міжнародні інституції.

У листопаді 2016 року у засіданні Ради безпеки ООН представник Росії Петро Іллічов звинуватив Україну у «водній блокаді» Криму, наголосивши, що це «підриває права людини й низку міжнародних гуманітарних норм».

Петро Іллічов

У відповідь на це Володимир Єльченко, який тоді був постпредом України при ООН, сказав, що «виступ російської делегації підтверджує нездатність російської окупаційної влади забезпечити будь-яким задовільним чином основні потреби місцевого населення», а також зазначив, що «початок деокупації Криму сприяв би позитивному вирішенню питання водопостачання».

У листопаді 2017 року російське акціонерне товариство «Сільгосппідприємство «Кримський виробничий рибокомбінат», яке у 2014 році оголосило себе правонаступником українського сільгосппідприємства «Кримський виробничий рибокомбінат», намагалося в судовому порядку стягнути з Держагентства водних ресурсів України 53 мільйони рублів збитків через «водну блокаду» півострова. Але Господарський суд Києва відмовився брати позов до розгляду, оскільки позивач не сплатив 240 тисяч гривень судового збору.

Після цього підприємство звернулося до Європейського суду з прав людини.

Будівля Європейського суду з прав людини в Страсбурзі

Як з'ясували тоді Крим.Реалії, для цього був використаний український пакет документів рибокомбінату, що залишився чинним в українському правовому полі після 2014 року. Інтереси кримського рибокомбінату захищав російський адвокат Олександр Молохов.

Торік російські ЗМІ повідомили, що ЄСПЛ відхилив скаргу з формулюванням «справа не вимагає подальшого розгляду».

У міжнародному суді про це не повідомляють.

Торік у червні заступник голови комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Наталія Поклонська повідомила, що надіслала звернення про розгляд питання водопостачання Криму Верховному комісару з прав людини ООН Мішель Бачелет, звинувативши владу України в «порушенні Статуту ООН і нехтуванні правами людини».

Наталія Поклонська

Незабаром Поклонська повідомила, що Управління Верховного комісара ООН з прав людини відреагувало на її звернення й «запропонувало співпрацю з Департаментом польових операцій і технічного співробітництва Управління ООН в наданні додаткової інформації з питання доступу до води в Криму».

У самому Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини про комунікації з Наталією Поклонською не повідомляли.

В моніторинговій місії ООН в Україні пояснили Крим.Реалії, що представники інституції попросили Наталію Поклонську надати інформацію моніторинговій місії ООН в Україні, яка працює на материковій частині України й доповідає про ситуацію з правами людини в усій країні, включаючи анексований Крим.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Води в Криму для населення достатньо

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.