Нові арешти в Криму: нічні обшуки, блокування зв'язку та прихована «прослушка»

Вранці 9 лютого 2022 року одразу в кількох районах Криму російські силовики провели обшуки у будинках кримських татар. Було затримано чотирьох людей, серед яких: Ансар Османов, Марлен Мустафаєв, Ернес Сейтосманов та Аметхан Абдулвапов. Усім чотирьом того ж дня було обрано запобіжний захід у вигляді тримання в сімферопольському СІЗО. Ансар Османов та Ернес Сейтосманов залишаться під вартою до 6 квітня 2022 року, ФСБ підозрює їх за статтею «організація діяльності терористичної організації» (частина 1 статті 205.5 КК Росії) у Криму. Марлен Мустафаєв та Аметхан Абдулвапов пробудуть у СІЗО до 7 квітня 2022 року. Мустафаєва підозрюють за аналогічною статтею. Аметхану Абдулвапову інкримінують «участь у терористичній організації» (частина 2 статті 205.5 КК Росії). Адвокати заарештованих мають намір подати апеляцію на це рішення.

Обшук співробітники ФСБ Росії в Криму почали проводити близько 4 ранку відразу в декількох районах Криму: у Білогірському, Сімферопольському, Севастопольському та Бахчисарайському. Під час проведення обшуків російські силовики публічно не коментували те, що відбувається.

Пізніше в середу в пресслужбі ФСБ заявили, що відомством, спільно з підрозділами МВС Росії по Криму «припинено діяльність осередку міжнародної терористичної організації «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» (заборонена в Росії рішенням Верховного суду Росії у 2003 році). Затримано чотирьох учасників терористичної структури». Заяву пресслужби ФСБ оприлюднила, зокрема, російське інформагентство ТАСС. Того ж дня низка російських ЗМІ випустили новини із заголовками про те, що «ФСБ припинила діяльність терористів у Криму».

Мати затриманого Ернеса Сейтосманова, Гульсум змогла повідомити про те, що сталося о 6:20 ранку, на той момент Ернеса вже відвезли у відділення ФСБ. Про це розповідає знайома сім'ї Сейтосманових, Мер'єм Зейтуллаєва.

«Вони прийшли, а Ернес та його мама не спали. Вони зайшли й одразу запитали: мовляв, чому це ви не спите у такий час? Чим ви займаєтеся? Ернес після обшуку відмовлявся їхати з ними, ті йому кажуть: поїхали, нам треба щось уточнити. А він у відповідь: уточнюйте тут. Потім мама його злякалася, сказала, щоб не чинив опір і їхав, бо ще бити почнуть», – розповіла Зейтуллаєва.

Мер'єм – дружина фігуранта першої севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Руслана Зейтуллаєва. Вона розповідає, що після арешту її чоловіка сім'я Сейтосманових всіляко її підтримувала і допомагала у побутових питаннях. Вона зазначає, що обшук тривав недовго, порівняно з усією кримською практикою у «справах Хізб ут-Тахрір».

«Зазвичай вони починають близько 6-ї ранку і можуть до обіду обшуки проводити, а тут за дві години впоралися. Та й у будинку особливо нічого не перевернуто, ну, тільки дві книги знайшли», – додає Зейтуллаєва.

Пізніше адвокат Ернеса Сейтосманова Олексій Ладін пояснив, що його підзахисний стверджує – книги підкинули йому під час обшуку. Адвокат заявив клопотання про дактилоскопічну експертизу книг, щоб з'ясувати, чи є на них відбитки пальців його довірителя або третіх осіб.

Адвокат Олексій Ладін після засідання суду, Севастополь, Крим, 9 лютого 2021 року

Про підкинуті книги повідомили ще двоє кримських татар. Активіст громадянської ініціативи «Кримська солідарність» Марлен Мустафаєв повідомив свого адвоката Марлена Халікова, що чотири книги, знайдені співробітниками ФСБ у нього в будинку, йому не належать. Про дві підкинуті книги заявив і Ансар Османов. Книги були «знайдені» співробітниками ФСБ під матрацом одного з ліжок у дитячій кімнаті. Середня дочка Османова, тринадцятирічна Аміра, стверджує, що бачила, як книги підклали силовики під матрац. Йдеться про два видання: «Концепція Хізб ут-Тахрір» та «Соціальна система Ісламу».

«Ми прокинулися від гучного стуку у вікно. Їх було, мабуть, чоловіків двадцять на трьох автобусах – всю вулицю перекрили. Мені слідчий одразу сказав: йди у дитячу та буди дітей, переходьте на кухню, ми почнемо обшук у дитячій проводити», – розповідає Мер'єм Османова.

Ансар за фахом – столяр-червонодеревник. За словами його дружини Мер'єм, під час обшуку співробітники спецслужб уважно обшукали ьудівлю, де зберігалися вироби й робочий матеріал Ансара: «Окрім цього, уважно переглянули наші шафи. Один із співробітників почав читати мої особисті щоденники, намагаючись знайти, чи я пишу щось про чоловіка, перегорнув пару сторінок і закрив, не знайшовши нічого цікавого».

У сім'ї Османових є п'ятеро дітей. Мер'єм розповідає, що діти «напрочуд спокійно» сприйняли все, що відбувається: «Нашому молодшому синові п'ять років, він навіть намагався спілкуватися з одним із співробітників, цікавився, чи справжня у нього зброя і просив дати подивитися». Жінка зазначає, що співробітники ФСБ поводилися під час обшуку коректно: «Коли обшукували кухню, то діставали з шаф банки, перевіряли та одразу ставили на місце», – розповідає Мер'єм.

Загалом у сім'ях, де проходили обшуки та подальші затримання батьків, дев'ять неповнолітніх дітей.

Ансар і Мер'єм Османови з дітьми, Крим, фото з архіву сім'ї Османових

Про проведені в будинках кримських татар обшуки стало відомо, коли чоловіків уже затримали. Низка кримських адвокатів та активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність» розповіли, що під час проведення обшуку у них був відсутній мобільний зв'язок, тому їм не змогли додзвонитися вчасно.

«ФСБ взяла моду відключати необґрунтовано стільниковий зв'язок у адвокатів, проводити обшуки о четвертій ранку. Це робиться для того, щоб людина не могла звернутися по захист, щоб їй можна було підкинути будь-що, як це зробили сьогодні», – повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

Обрання запобіжного заходу затриманим відбулося того ж дня, через кілька годин після обшуків. Відповідно до російського законодавства обшуки можуть проводитися з 6:00 ранку до 22:00 вечора, за умови, якщо підозрюваний не застають на місці злочину або у слідства є підстави припускати, що підозрюваний може втекти. Крім цього, згідно зі статтею «підстави та порядок провадження обшуку» (стаття 182 КПК України), копія протоколу повинна бути вручена в обов'язковому порядку. Під час обшуків цього не було.

Після обшуку в будинку Марлена Мустафаєва, Білогірський район, Крим, 9 лютого 2022 року

Усіх затриманих ФСБ звинувачує в організації чи участі в діяльності терористичної організації. Під «терористичною організацією» ФСБ має на увазі організацію «Хізб ут-Тахрір», яка є забороненою з 2003 року на території Росії та в анексованому Криму, але легально діє на території України. Слідство вважає, що Марлен Мустафаєв є одним з організаторів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір».

За версією слідства, Ернес Сейтосманов та Ансар Османов причетні до першої севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір». У рамках цієї справи раніше було заарештовано рідного брата Ернеса Сейтосманова, Енвера Сейтосманова (його засудили до 17 років колонії суворого режиму). Слідство стверджує, що має запис, зроблений за допомогою прихованого прослуховування, який проаналізували експерти Казанського міжрегіонального центру експертиз – лінгвіст Катерина Палеха, психолог Роксана Галієва і релігієзнавець Ільшат Мухаметзаріпов. Ці експерти стверджують, що на аудіозаписі містяться розмови, що нібито підтверджують причетність Сейтосманова та Османова до організації «Хізб ут-Тахрір». Одним з аргументів, на думку експертів, стало використання «специфічної термінології» організації.

Під час допиту Ернес Сейтосманов відмовився давати свідчення: «Свою провину у вчиненні злочину, що мені інкримінується, я не визнаю. Підозра вважаю необґрунтованою. Під час обшуку, проведеного за місцем мого проживання 9 лютого, мені було підкинуто два друкованих видання, що не належали мені, в обкладинках бежевого кольору з написами червоного кольору. Ці книги я ніколи не тримав у своїх руках. Крім того, хочу пояснити, що паспорт Російської Федерації я отримав вимушено. Вважаю себе громадянином України. Від надання подальших свідчень відповідно до статті 46 КПК Росії відмовляюся».

Ернес Сейтосманов після обрання запобіжного заходу своєму братові Енверу. Севастополь, Крим, травень 2018 року

Адвокат Рефат Юнусов розповів, що його підзахисний Аметхан Абдулвапов також не визнав провини, як і решта затриманих.

Всім заарештованим обрано запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО. Клопотання про арешт Марлена Мустафаєва та Аметхана Абдувлапова подав слідчий ФСБ Олександр Паршутін. Прокурор Сергій Пакула підтримав клопотання формулюванням про те, що підозрювані «можуть втекти від слідства або вплинути на свідків». Суддя Київського районного суду Сімферополя Віктор Крапко виніс ухвалу про арешт затриманих у вигляді тримання під вартою до 7 квітня 2022 року. Клопотання про арешт Ернеса Сейтосманова та Ансара Османова подав слідчий ФСБ Юрій Андреєв. Його підтримала сторона звинувачення в особі прокурора Дмитра Потаніна, пояснивши, що «клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню». Суддя Ленінського районного суду Севастополя Анатолій Василенко виніс ухвалу про арешт Османова та Сейтосманова з подальшим триманням у слідчому ізоляторі.

Сторона захисту, адвокати заарештованих Марлен Халіков, Рефат Юнус, Олексій Ладін та Еміль Курбедінов виступили проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання в СІЗО для своїх підзахисних і мають намір подавати апеляції.

Адвокат Марлен Халіков зі своїм підзахисним Марленом Мустафаєвим у залі суду, Сімферополь, 9 лютого 2022 року

Судові засідання відбулись фактично у закритому режимі: до зали суду не допустили ні родичів, ні слухачів, ні представників ЗМІ. У Ленінському районному суді Севастополя журналістів не пропустили до будівлі суду, щоб подати клопотання на зйомку. Під час процесу суддя пояснив, що це зроблено, щоб уникнути поширення коронавірусної інфекції. А слідчий у відповідь на клопотання адвоката Олексія Ладіна про відкриття процесу пояснив, що «не всіх учасників організації затримано, і в залі суду можуть опинитися свідки або учасники цієї організації», цитує слідчого Ладін.

У присутніх біля будівлі Ленінського районного суду працівники поліції переписали паспортні дані. До Київського районного суду Сімферополя також не допустили нікого, крім учасників судового процесу. Журналістка Лутфіє Зудієва у коментарі «Кримській солідарності» розповіла, що вона з колегою подала клопотання на участь у засіданні до канцелярії суду, але до секретаря судді це клопотання не дійшло.

«Складається таке відчуття, що всіляко перешкоджають висвітленню цього процесу. Щоб не лише якісь текстові відомості не оголошувалися, а й фотографії, відео судових засідань. Це, звичайно, серйозне порушення, це удар по принципу гласності. Тому що, якщо співробітники ФСБ Криму впевнені в тому, що мають залізобетонні підстави переслідувати цих людей, значить, їм не варто боятися гласності та відкритості цих судових процесів», – розмірковує журналістка.

Співробітники російської поліції переписують паспортні дані активістів, Севастополь, Крим, 9 лютого 2022 року

Активістам, які зібралися під будинком Київського районного суду Сімферополя, співробітники поліції не дозволили підійти до будівлі. «Шановні! Прохання не збиратися масово, не накопичуватися біля будівлі суду. Будь ласка, відійдіть убік, дотримуйтеся маскового режиму. Дотримуйтесь відстані один від одного», – зачитує в гучномовець один із співробітників поліції.

Територію біля суду патрулюють кілька поліцейських, а оперуповноважений центру «Е» Руслан Шамбазов знімає присутніх біля будівлі суду на телефон. Поруч перебувають кілька людей у чорних балаклавах та куртках з абревіатурою «МГБ» на спинах. У 2016 році з'явилася інформація, що до 2018 року в Росії буде створено Міністерство державної безпеки (МГБ). Подібна структура зараз функціонує на території ОРДЛО. Але закон про створення міністерства так і не було ухвалено в Росії. Інформації про те, чи є люди з нашивками «МГБ» представниками офіційних російських силових структур і чому вони мають форму з абревіатурою неіснуючого міністерства, немає.

Біля Київського районного суду Сімферополя, Крим, 9 лютого 2022 року

У зв'язку з обшуками, що відбулися, Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за статтею про «порушення недоторканності житла» (частина 2 статті 162 КК України). Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала міжнародне співтовариство відреагувати на арешти чотирьох кримських татар. Шість правозахисних українських організацій та Національна спілка журналістів України випустили спільну заяву з вимогою звільнити затриманих.

Раніше в доповіді Human Rights Watch повідомлялося, що в 2021 році російська влада в анексованому Криму продовжувала переслідування за релігійною чи політичною ознакою.

У Росії публічно заперечують випадки переслідування кримчан за релігійною ознакою. Посольство Росії в США раніше заявляло про «втручання законодавців США в релігійні справи в Криму»: на думку російської сторони, «ця тема використовується в політичних цілях».

У Кримській правозахисній групі зафіксували за 2021 рік 170 рішень про тримання під вартою (продовження тримання під вартою) у політично мотивованих справах, ухвалених стосовно 61 жителя Криму, та 255 затримань у Криму (серед них – 164 особи були учасниками мирних зібрань). Загалом минулого року ухвалили 21 вирок, пов'язаний із позбавленням волі у політично мотивованих справах.