«Це просто цирк». Голосування за правки у Криму та його наслідки для Росії

У Криму 1 липня завершилось російське голосування щодо внесення правок до російської конституції, яке розпочалося 25 червня. Настільки розтягнутий термін російська влада пояснює міркуваннями епідеміологічної безпеки під час пандемії коронавірусу. У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що вважають голосування в Криму незаконним.

При цьому в соцмережах кримчани публікували фото виборчих дільниць на лавках у дворах, на дитячих майданчиках, іноді голосування розгортали навіть навколо багажника автомобіля. Пресслужба російської виборчої комісії Криму стверджує, що за перші чотири дні на півострові проголосували за правки понад 900 тисяч виборців, або 61,37%. Російський глава Криму Сергій Аксенов написав у Facebook, що «рівень підтримки президента наближається до абсолютного, явка висока».

Уже 2 червня у ЦВК Росії опрацювали 100% протоколів голосування. За результатами, зміни до Конституції Росії на референдумі підтримали 77,92% виборців. Проти поправок до Конституції виступили 21,27%. Явка становила приблизно 65%.

У Криму ж понад 140 тисяч осіб проголосували проти змін до Конституції Росії. Про це свідчать попередні дані місцевих підконтрольних Кремлю виборчкомів. Так, не схвалюють поправки 111 401 тих, хто проголосував у Криму (9.08%) і 31 656 – у Севастополі (14.62%). За поправки проголосували 1104730 осіб (90.07%). Усього взяли участь у голосуванні 1 227 150 осіб (явка склала 81,75%). Про легітимність і наслідки цього голосування йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Проросійський громадський активіст з Криму Сергій Акімов розповів Крим.Реалії про свій досвід голосування.

– Чесно скажу: за часів України я не ходив на жодні вибори, хоча загалом її політика мене влаштовувала. При Росії я теж не ходив на жодні вибори, тільки зараз пішов ‒ подивитися, як воно взагалі виглядає. Я вже читав щось в Інтернеті, спілкувався зі спостерігачами, але те, що побачив сам ‒ просто цирк. Навіть не знаю, з чим порівняти рівень цих виборів ‒ можливо, з рівнем племен в африканських країнах? Прийшов на дільницю, там лежить якийсь журнал ‒ у ньому тільки прізвища, імена, по батькові, без інших відомостей. Паспорт мигцем глянули, запитали ПІБ і записали. Ні прописки, нічого не запитали. Потім видали бюлетень ‒ звичайний аркуш формату А4 без номерів і штрих-кодів. Хочеш ‒ копіюй і друкуй хоч мільярд. Я поставив галочку «проти», сфотографував бюлетень, після чого голова комісії заявила, що я порушую російське законодавство!

Сергій Акімов вважає таке звинувачення необґрунтованим на тлі численних повідомлень у ЗМІ про те, що начальство нібито вимагає від російських бюджетників фотозвіти з голосування.

– Я знаю, що всіх бюджетників змушують голосувати під загрозою звільнення, причому на них почали тиснути ще за місяць до цієї дати. Вимагають не просто проголосувати, а зробити фотозвіт. Тобто, це не порушує законодавство, а моя фотографія порушує! Я не став нічого говорити, розвернувся і пішов. Взагалі, з десяти моїх знайомих тільки двоє людей проголосували за ці правки, але вони виступали не стільки за обнуління президентських термінів ‒ дехто навіть може не знати про таку правку ‒ а, скажімо, за захист тварин або ще за щось. Проте зі спілкування з людьми, з соцмереж у мене складається враження, що більша частина все ж проти цих правок. Насправді, якщо розпитати, то 90-95% людей взагалі не читали Конституцію. У нас вона завжди була потрібна тільки для влади.

Напередодні президент Росії Володимир Путін виступив зі зверненням, в якому закликав взяти участь у голосуванні за правки. Він наголосив, що, голосуючи, росіяни обирають життя у країні з сучасною освітою та охороною здоров'я, з надійним соціальним захистом громадян та з ефективною владою, підзвітною суспільству. Правку, яка передбачає обнуління президентських термінів і дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду глави держави, він не згадав.

Російський доктор політичних наук, голова правління експертної групи «Сова» Михайло Савва вказує на те, що голосування щодо правок до Конституції Росії не має статусу повноцінних виборів чи референдуму.

– З правової точки зору, це голосування не має наслідків: це і не вибори, і не референдум, які проводяться за іншими процедурами. Для голосування за правки був ухвалений спеціальний закон ‒ дуже короткий, який визначає процедуру в найзагальнішому вигляді. За моїми підрахунками, це дозволяє вкинути до 20% голосів. Звичайні процедури виборів у Росії дають приблизний показник у 10% фальсифікацій на користь влади. Сприйняття результатів залежить від політичної орієнтації. Ті росіяни, які тверезо оцінюють режим Путіна і розуміють, що він давно авторитарний і масово порушує права людини, не сприймають голосування як легітимне вже зараз. Вони або голосують протестно, або не приходять на дільниці. Прихильники Путіна забезпечують явку і голоси «за». Для них це додатковий аргумент, щоб він залишився національним лідером.

Тим часом до анексованого Криму приїхали п'ять депутатів Європейського парламенту від Франції ‒ Тьєррі Маріані, Віржіні Жорон, Жан-Лін Лакапель, Філіп Олів'є та Ерве Ів Марі Клод Жувен, а також низка «спостерігачів» із Німеччини, Болгарії та Швеції. Офіційна мета візиту ‒ спостереження за голосуванням. Михайло Савва переконаний, що це спроба російської влади надати легітимності процесу голосування в анексованому Криму ‒ до того ж невдала.

– Це не призведе до легітимізації анексії Криму і ніяк не змінить ситуацію. В Європі є прихильники путінського режиму ‒ це, як правило, представники радикальних партій, які іноді отримують із Кремля кошти на ведення своєї політичної діяльності. Таким чином Росія може запросити цих «євровідступників» на будь-яке голосування.

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич наголошує, що його відомство із МЗС України засуджує російське голосування на анексованому півострові, так само як і візит туди французьких європарламентарів.

‒ Безумовно, ми не можемо і не визнаватимемо будь-які результати цього дійства. Територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ‒ невід'ємна частина території України ‒ відповідно, тільки Конституція України може законно там діяти. Ми впевнені, що і міжнародні партнери нашої країни зроблять офіційні заяви щодо того, що будь-які вибори, референдуми, зміни російського законодавства не можуть і не повинні відбуватися на тимчасово окупованій території. Щодо візиту в Крим так званої делегації з Франції, на зустрічі першого заступника міністра закордонних справ України з французьким послом було підтверджено, що ця країна поважає територіальну цілісність і суверенітет України. Тобто ніякої офіційної делегації з Франції або іншої країни в Криму бути не може.

У разі затвердження цих конституційних правок Росію чекає криза легітимності, ‒ упевнений російський філософ і публіцист Ігор Чубайс.

‒ Якщо всі положення, прописані у правках, працюватимуть, це означає повний параліч всякого руху і всякого розвитку. Як говорив давньогрецький філософ Геракліт, розвиток ‒ це боротьба протилежних начал. Якщо в державі немає багатопартійності, якщо вона підпорядковується єдиному вождю, то всі, хто нижче, хто у стороні, вилітають із системи й нічого не можуть зробити. Це повна зупинка руху, і такий трагічний підсумок: у нас сьогодні немає ні великих вчених, ні великих письменників ‒ все зламане, перегороджене, заборонене. Одним із можливих наслідків я бачу те, що Венеціанська комісія, яка перевіряє зміни нашої Конституції, дасть свій висновок, і стане зрозуміло, що це вже не правовий документ. Хоча б тому, що фундаментально різні гілки влади в Росії ‒ законодавча, виконавча, судова ‒ підкоряються одній людині.

Політолог-міжнародник, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко висловлює сумніви в тому, що міжнародне товариство не визнає оновлену Конституцію Росії на підставі голосування в анексованому Криму.

‒ Міжнародне товариство, звісно, спостерігає за голосуванням у Росії в міру можливостей, які під час карантину досить обмежені. На жаль, немає можливості розгорнути повноцінну наглядову місію, щоб оцінити, наскільки відкрито, демократично та чесно вносяться зміни до Конституції Росії. Як на мене, це проблема в першу чергу самих росіян, це їхнє внутрішнє питання. Для нас, як і для всього світу, частина голосування, яка відбувається на тимчасово окупованому Криму, нелегітимна й незаконна ‒ точно так, як і вибори, які проводила Росія у минулі роки. Щоправда, я б не став чекати від цього швидких практичних наслідків: є протести й обурення, але, скажімо, ніхто не ставить під сумнів легітимність російської Держдуми. Те ж саме і тут: якщо за правки проголосують, міжнародне товариство просто візьме це до відома.

За російським законом для набуття правками чинності необхідно, щоб їх схвалили понад половина учасників так званого всенародного голосування. Явка значення не має ‒ на відміну від референдуму, де необхідно, щоб на дільниці прийшли понад половина виборців.

(Текст підготував Владислав Ленцев)