У Криму завершується голосування в межах зміни Конституції Росії. Підконтрольна Кремлю місцева влада переконує, що кримчани в єдиному пориві підтримують цей процес. Однак Крим.Реалії з'ясували, що багато кримчан виступають проти цього голосування, а деякі й зовсім не можуть сказати, за що саме голосують.
Під час голосування за правки до Конституції Росії в Криму працюють понад тисяча виборчих дільниць. Голосування спочатку мало відбутися у квітні, але його перенесли через пандемію коронавірусу. Зараз на дільницях, як стверджує місцева влада, проводять термометрію, людям видають одноразові маски та рукавички, просять дотримуватися соціальної дистанції.
Кримчани розповідають, що на півострові організована масована агітація за правки до Конституції Росії. Агітбригади, незважаючи на загрозу коронавірусу, обходять з виборчими урнами вулиці та двори, закликаючи кримчан до голосування.
У Керчі, наприклад, волонтери роздають бюлетені для голосування у дворах житлових будинків.
Фігурант третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумер Сейтумеров взагалі повідомив, що його примушували голосувати. Однак у російському Центрвиборчкомі Криму це заперечують.
Кримчанам роздають бюлетені із запитанням: «Ви схвалюєте зміни до Конституції Російської Федерації?» Передбачається два варіанти відповідей: «так» або «ні».
Правки очима влади
Крим у проєкті нової Конституції Росії згадується лише в одному пункті: про вимоги до кандидатів у президенти цієї країни. Спеціально для кримчан відредагували початковий варіант правок, який позбавляв їх можливості висувати свою кандидатуру в президенти через пункт про «постійне проживання кандидата в Росії не менше ніж 25 років» і «відсутність раніше громадянства іноземної держави або посвідчення на проживання». У підсумку в цьому пункті дописали, що ці вимоги не стосуються жителів Криму.
Також побічно півострова може стосуватися пункт правок про заборону відчуження територій Росії. Крим російська влада з 2014 року вважає своєю територією, і тому багато хто впевнений, що правки до Конституції Росії стануть гарантією того, що Крим «не повернуть Україні».
Підконтрольні Росії керівники Криму, багато з яких на материковій частині України є фігурантами кримінальних справ про держзраду, не приховують, що підтримують правки, орієнтуючись саме на пункт про неподільність російської території.
Однак уже на дільницях для голосування підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов і спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов назвали «однією з найважливіших правок» можливість для Володимира Путіна балотуватися в президенти у 2024 році.
«Глибоко переконаний, що сьогодні немає іншого лідера, здатного об'єднати країну і дати їй упевнений рух вперед. Володимир Володимирович Путін ‒ це стрижень Росії. Упевнений, що кримчани у своїй більшості зі мною згодні», ‒ стверджує Сергій Аксенов.
Кримський спікер Володимир Константинов взагалі назвав російського президента «святою людиною».
Голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, зі свого боку, наголосив, що голосує, «аби не залишитися у хвості історії».
Думки розділилися
Однак позицію чиновників поділяють не всі кримчани. Російський автомобільний сайт «Дром» оприлюднив результати анонімного опитування про голосування щодо правок до Конституції Росії, яке проводилося з 22 до 29 червня серед його читачів, зокрема і в Криму. В опитуванні взяли участь 23,5 тисячі осіб. З них, за інформацією організаторів опитування, 38% жителів півострова висловилися «проти» правок до Основного закону Росії, 24,5% ‒ «за». Ще 37,6% кримських респондентів повідомили, що не підуть голосувати.
На півдні Росії показники «проти» правок вищі, ніж на півострові ‒ 52%, ще 33,8% респондентів повідомили, що не підуть голосувати. Водночас кількість прихильників правок на півдні Росії нижча, ніж у Криму ‒ 13,8%.
Незважаючи на те, що кримські чиновники переконують в єдності кримчан, думки на півострові щодо нинішнього голосування розділилися. Причому не тільки в середовищі активістів, а й у владі.
Журналісти Крим.Реалії провели своє опитування на вулицях Сімферополя, у результаті якого з'ясувалося, що більшість опитаних місцевих жителів не змогли сказати, в чому суть правок до Конституції Росії. Також не всі вони погодилися з тим, що обнуління термінів президента Росії ‒ це правильно.
«Після голосування ніякого покращення не буде»
Депутат російського парламенту Криму Ілля Донченко сказав, що не підтримав зміни до Конституції Росії в їх нинішньому форматі.
«Я свій голос віддав проти. Мене не влаштовує комплексне голосування. Не хочу довічних сенаторів, яких не обирає народ. Проти того, щоб парламент визначав основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики. Причина в тому, що цей орган не обирається громадянами шляхом прямого голосування. Не можу підтримати втрату права судової гілки влади на обрання своїх голів тощо. Хоча якби мені дали можливість проголосувати окремо за низку правок, я б частину з них підтримав», ‒ пояснив депутат.
Відмовилися голосувати за правки й однопартійці Іллі Донченка ‒ вся фракція комуністів у кримському парламенті. «Одна з причин, чому ми проти цих правок ‒ тому що вони голосуються пакетом замість того, щоб надати можливість громадянам Росії голосувати щодо кожної правки окремо. Прокинувшись 2 липня після голосування за правки, громадяни на собі жодного покращення не відчують», ‒ пояснює голова фракції, депутат російського парламенту Криму Сергій Богатиренко.
Кримський активіст Сергій Акімов вважає, що ухвалення конституційних правок дозволить російській владі «посилити каральні заходи» щодо активних громадян.
«Після ухвалення правок до Конституції настане важкий час у незадоволених та інакодумців, тому що системі треба буде захищати себе, щоб довше утриматися при владі, і вона піде на все і буде переслідувати таких людей як за законом, так і не за законом. Конституція ‒ це ширма для тих, хто ще на стороні влади, їх мало, але вони ще є. Ми бачимо, що опинилися в країні, яка оточила своїх громадян усякими штрафами та заборонами, у людей і так важке фінансове становище. Ось на цьому тримається ця влада ‒ на страху людей, на каральних заходах. Зрозуміло одне ‒ на цьому влада довго не протримається, такими методами проблеми в країні лише поглиблюються», ‒ впевнений активіст.
Сергій Акімов повідомив, що брав участь у голосуванні, але вважає, що це «не його Конституція», тому проголосував проти правок до неї.
Активіст громадського руху «Вільний Крим» Решад Меметов прогнозує негативні перспективи для кримчан у зв'язку зі зміцненням чинного російського режиму після ухвалення правок.
«Ми знаємо, для чого і для кого ухвалюються правки. Встановлена система влади в Росії, яка перетворила ресурси країни на особисту власність, яка зробила олігархів казково багатими, а мільйони простих людей викинула за межу бідності, буде тільки розвивати всі ці тенденції. Тому кримчанам, змушеним жити за законами цієї країни, доведеться надалі затягувати паски і лише згадувати про всі ті свободи, що були в Криму до 2014 року», ‒ вважає він.
Сімферопольський активіст Олег Кочеров теж не є прихильником змін до Конституції Росії. А нинішній конституційний процес у Росії він характеризує так: «Конституція, за якою ми живемо, ‒ це не основний закон, а «стара карта, з якою можна заблукати або прийти не туди...», такий собі Іван Сусанін, до якого прийшли кримчани у 2014 році».
«А це тоді що?»
Шеф-редактор російського видання «Аргументы недели-Крым» Олексій Салов звернув увагу, що в магазинах Сімферополя вже продають Конституцію Росії з правками, за які кримчани зараз голосують.
«Я поїхав у книжковий магазин у «Меганомі» (торговий центр у Сімферополі ‒ КР) і купив там Конституцію. Вона з новими правками. Підписано до друку 17 березня 2020 року. Тобто 17 березня вже все зібрали, підписали до друку і віддали у друк. Нам розповідають з телеекранів, якщо результати голосування будуть позитивними, тоді закон про правки буде ухвалений. А це тоді що?» ‒ каже він.
Голосування щодо змін до Конституції Росії розпочалося 25 червня і завершиться о 20:00 1 липня. Підрахунок результатів почнеться у той же день після закриття виборчих дільниць.
У Міністерстві закордонних справ України назвали голосування у Криму за правки до російської Конституції «таким же незаконним актом, як і всі попередні так звані вибори, проведені окупаційною владою на території півострова».
А в Меджлісі кримськотатарського народу у зв'язку з цим закликали до міжнародного тиску на Росію.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
