Фахівці видобули для Криму першу партію прісної води з джерел під Азовським морем, але мають ще перевірити її якість, повідомив під час візиту до Криму російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін. Він стверджує, що загалом проблема безперебійного водопостачання Криму знята на найближчі два роки.
Марат Хуснуллін уточнив, що вся інформація щодо якості видобутої прісної води, а також обсягів її запасів будуть отримані лише до кінця вересня. Для цих цілей фахівці «Росгеології» планують пробурити ще декілька свердловин глибиною до 500 метрів. Про те, що проблема вододефіциту Криму вирішена, також оголосив 30 липня російський глава півострова Сергій Аксенов. За його словами, місцеві водосховища півострова майже заповнені після червневих злив, і безперебійне водопостачання кримчан «практично гарантоване».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Крим.Реалії запустили оновлений новинний додатокПроте, російський уряд продовжує фінансувати проєкти, спрямовані на забезпечення Криму водою. Про потенціал запасів прісної води в джерелах під Азовським морем і про те, чи дійсно півострів врятувався від посухи, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Про плани добувати воду з-під Азовського моря торік у грудні оголосив президент Росії Володимир Путін. Цей спосіб розглядався як один з варіантів поповнення запасів прісної води в Криму, насправді ж її дефіцит компенсували шляхом буріння нових свердловин.
Заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк висловив Крим.Реалії думку, що заяви Марата Хуснулліна не містять важливих подробиць, за якими можна було б судити про успіх проєкту з пошуків води під Азовським морем.
Всі відомості українських вчених свідчать, що там немає достатніх запасів для вирішення водної проблеми КримуМихайло Яцюк
‒ Всі відомості українських вчених свідчать, що там немає достатніх запасів для вирішення водної проблеми Криму. Тому виникає багато запитань: з одного боку, росіяни говорять про те, що на два роки Крим забезпечений, з іншого боку, не озвучують дебет тих свердловин і яка там якість води. Останнє, за словами Хуснулліна, буде відоме тільки у вересні, але ж досить здати воду в лабораторію, щоб вона за декілька днів визначила всі показники. Мало того, ніхто не говорить про інфраструктуру: яким, власне, чином ця вода буде постачатися в населені пункти? Щоб її збудувати, потрібно мінімум декілька років. Це станції перекачування, трубопроводи великого діаметра й потім від них ‒ наявність розгалуженої мережі. Навіть, якщо використати те, що в Криму є зараз, зокрема й інфраструктуру Північно-Кримського каналу, цього не вистачить.
Михайло Яцюк підкреслює, що навіть сильні зливи цього літа не запустили в Криму процеси формування стоків, які могли б заповнити втрати водосховищ і підземних вод за останні роки ‒ отже, на думку експерта, проблема посухи буде залишатися для півострова актуальною надалі.
Тим часом 29 липня російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін повідомив про те, що опріснення не розглядають як можливість поповнення вододефіциту і для Криму, і для Краснодарського краю Росії. За його словами, установка опріснювальних станцій через свою дорожнечу спричиняє зростання тарифів, тому до використання таких технологій уряд Росії підходить обережно.
Голова російської регіональної організації «Зелена ліга» в Краснодарському краї Росії Євген Вітішко вважає, що, судячи з досвіду цього регіону, кримчанам навряд чи варто чекати швидкого вирішення водної проблеми будь-яким способом.
У Криму це, судячи з усього, на рівні якихось прожектів. Я не вірю в те, що на півострові знайдуть ресурси, щоб забезпечити його потребиЄвген Вітішко
‒ Більшість причорноморських міст [Росії] періодично відчувають дефіцит води для місцевих жителів та відпочивальників. З Геленджиком питання так і не вирішене, він залишається в підвішеному стані. Торік вода подавалася за графіками, цього запаси поки не вичерпалися, але до серпня, можливо, знову буде те ж саме. Установка з опріснення спочатку працювала поблизу Новоросійська, але туди досі тягнуть додатковий водогін, зокрема у бік Геленджика, щоб додатково подати місту воду. Поки це не дороблене, тому й до заяв уряду про видобуток води під дном моря я ставлюся скептично. У Криму це, судячи з усього, на рівні якихось прожектів. Я не вірю в те, що на півострові знайдуть ресурси, щоб забезпечити його потреби.
В уряді Росії 25 липня повідомили про те, що надсилають більше ніж 307 мільйонів рублів на забезпечення стабільного водопостачання Севастополя. Ці гроші виділяються з резервного фонду, а контролювати ефективність витрачання коштів буде Міноборони.
Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод вважає, що ці заходи необхідні для забезпечення водної безпеки міста в майбутньому.
Севастополь ще з минулого року не мав проблем через посуху, тут воду не вимикали й не вводили графікиДавид Аксельрод
‒ Севастополь ще з минулого року не мав проблем через посуху, тут воду не вимикали й не вводили графіки. Я так розумію, що ці 307 мільйонів будуть використовувати на водозабір на річці Бельбек і додаткові свердловини. У заявах чиновників фігурує така фраза, як обв'язка вже наявних свердловин, тобто ці гроші, як я розумію, підуть на майбутнє, на випадок виникнення сильної посухи. Щодо питання, чому цим займається Міноборони ‒ воно відігравало не останню роль у забезпеченні водопостачанням багатьох районів Криму, зокрема, у Білогірському районі, коли будували водогін на Сімферополь. Військові також будували водозабір на Бельбеку торік. Можливо, є ще якісь причини, але публічно про них не розповідали.
Уже 30 липня прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін анонсував виділення ще понад двох мільярдів рублів на ремонт водогонів у Криму. Раніше в російському уряді Криму повідомили про те, що втрати в мережах водопостачання Криму можуть перевищувати 50%.
Колишній міністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький переконаний, що таких вкладень у масштабах всього півострова явно недостатньо.
Суми у два мільярди категорично не вистачить: максимум, що можуть зробити, це провести заміну труб на аварійних ділянкахМикола Порицький
‒ Суми у два мільярди категорично не вистачить: максимум, що можуть зробити, це провести заміну труб на аварійних ділянках. Або ж підуть іншим шляхом і будуть міняти водогони від точки забору до подачі в місто. Так буде правильніше, щоб через пів року не повертатися до ремонту. Що стосується обв'язки свердловин, мені здається, їх на якийсь час варто законсервувати, оскільки дощі цього літа дали Криму достатньо води, щоб їх не використовувати. Прогноз, що на два роки півострів забезпечений, на мій погляд, оптимістичний, але якщо в Криму реалізують весь запланований комплекс заходів, то нинішнього запасу в водосховищах на цей термін цілком вистачить. Щодо запасів під Азовом ‒ їх немає, це інформаційний шум. Просто якщо президент говорить, що вода там є, а ви говорите, що її там немає ‒ як ви будете далі працювати?
За оцінкою Миколи Порицького, навіть якщо під Азовським морем знайдуться скільки-небудь значні запаси води ‒ вона буде чисто технічною, і для того, щоб привести її у відповідність до санітарних стандартів для питної, знадобляться величезні вкладення в устаткування.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.