«Порожні розмови були від початку». Активісти ‒ про причини водного колапсу в Криму

Збільшення дефіциту прісної води змусило російську владу перевести кримську столицю на режим обмеженої подачі води. Так, з 24 серпня в Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах обмежують подачу води через посуху, про це повідомив керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов. За його словами, всього обмеження торкнуться 40 населених пунктів і будуть запроваджуватися поетапно, з посиленням графіків з 31 серпня і потім з 7 вересня.

Голова російської адміністрації Сімферополя Олена Проценко повідомила, що рівень води у водосховищах, які живлять кримську столицю, критичний.

«Так історично склалося, що система водопостачання нашого міста формувалася тільки з водосховищ поверхневого стоку. А у них один механізм наповнення ‒ танення снігу та дощі. Малосніжна зима, досить посушливі весна і літо спричинили те, що рівень води в Аянському, Сімферопольському та Партизанському водосховищах критичний. Внаслідок чого, у столиці Криму та ще 39 прилеглих пунктах склалася непроста ситуація з водопостачанням. Станом на зараз, забір води для Сімферополя здійснюється в обсягах плюс-мінус 160 тисяч кубометрів на добу. Для недопущення погіршення ситуації, ухвалене рішення про запровадження поетапного обмеження водопостачання», ‒ повідомила Проценко.

У коментарі Крим.Реалії кримський економічний експерт Олександр Басов розповів, що проблема водозабезпечення Криму виникла відразу після перекриття подачі дніпровської води з материкової України.

«У 2014 році, коли «герої кримської весни» ще ділили медалі, землі, посади й заводи-пароплави, розумні люди були стурбовані проблемами, що виникають у промисловості та сільському господарстві. Однією з головних вже тоді, на думку фахівців, була проблема водозабезпечення. Тому, коли сьогодні кримська влада округлює очі й імітує здивування «раптовою» появою проблеми, я не дуже вірю їхнім словам, і ось чому. Уже у 2014 році, у результаті припинення подачі Дніпровської води Північно-Кримським каналом, була знищена рисова галузь сільського господарства. До цього Крим щорічно отримував до 1,5 мільярдів кубічних метрів води.

Слідом за цим припинилося вирощування ріпаку та низки інших важливих продовольчих і технічних культур. Тисячі людей, зайнятих в аграрному секторі, перш за все, у північній і західній частинах Криму, втратили роботу. Влада Криму демонструвала олімпійський спокій, а місцева преса писала про чудовий краснодарський рис, який нітрохи не гірший за кримський. Відсутність кормової бази змусила тваринницькі та птахівницькі господарства скорочувати поголів'я і знову звільняти людей у селах, де й так роботи вдень з вогнем не знайти.

Кримський «бомонд» демонструє «нордичний характер», оголошуючи, що води для населення достатньо, а для потреб сільського господарства ми набурили нові свердловини. Кримські медіа пишуть про те, що нам везуть смачне молоко з Удмуртії та яйце з Новоросійська», ‒ розповів експерт.

Олександр Басов

Олександр Басов повідомив, що вже у 2014 році російському уряду Криму були запропоновані варіанти розв'язання проблеми.

«Шість років тому, коли я був президентом ТПП Криму, за ініціативи аграріїв ми організували конференцію, присвячену наростанню проблеми вододефіциту. Ми запросили найкращих фахівців у галузі геології, екології, сільськогосподарської науки, з Кримської академії наук, Аграрної академії, Таврійського національного університету, інституту Мінеральних ресурсів, інституту Біології південних морів тощо. Запросили представників Мінекономіки Криму та бізнесменів. Були укладені рекомендації, які ми надіслали панам Аксенову й Константинову.

Тезово: 1) Бурити свердловини надзвичайно небезпечно, бо це неминуче і швидко спричинить підвищення рівня мінералізації води, що видобувається. 2) Використання установок опріснення води технічно можливе, але економічно недоцільне. 3) Оскільки у вигляді опадів на поверхню Криму упродовж року випадає близько 15 мільярдів кубічних метрів води, а населення та сільське господарство потребують максимум два мільярди, єдино можливим та економічно реальним є будівництво так званих каскадних ставків-накопичувачів, перш за все, у гірській та передгірній місцевості.

Сучасні технології будівництва водосховищ, з використанням геомембран, дозволяють максимально зберігати її обсяги, не допускаючи дренажу в ґрунт. Запаси води можуть, за потреби, перекидатися в вододефіцитні райони півострова водними магістралями», ‒ повідомив експерт.

Автоцистерна під час забору води в ставку села Костянтинівка Сімферопольського району, 24 серпня 2020 року

Він зазначив, що сьогоднішні вимкнення води у кримській столиці ‒ це результат ігнорування масштабності проблеми російською владою Криму.

«Зрозуміло, що це були лише рекомендації, які мали б перетворитися на державну програму, з певними джерелами фінансування та відповідальними міністерствами й відомствами. На реалізацію цієї програми пішли б роки і десятки, а то й сотні мільярдів рублів. Але якби кримська влада своєчасно усвідомила глибину та масштабність проблеми, вони б почали діяти ще шість років тому. А сьогодні ми опиняємося перед неприємним фактом, Сімферополь переводять на графік подачі питної води. Але чому ми не робили нічого, коли в Красноперекопську чи Первомайському вже декілька років населення страждає від цієї проблеми?!» ‒ зазначив експерт.

Транспортування ємності для набору води. Сімферополь, 24 серпня 2020 року

Кримський політик, член партії «Справедливая Россия» Степан Кіскін бачить у ситуації, що склалася, провину керівництва Сімферопольської адміністрації.

«Очевидно, що міська адміністрація не здійснила обхід мереж водопостачання з фахівцями ДУП РК «Вода Криму». Таким чином, проблема водних втрат не вирішувалася. На мій погляд, муніципальна влада самоусунулася від вирішення цього питання. Тільки за це Олена Проценко має написати заяву за власним бажанням і піти у відставку. Очевидно, що ми не можемо ігнорувати світовий досвід подолання проблеми нестачі води. Україна не запустить Північно-Кримський канал. Це означає, що в терміновому порядку треба залучати Міноборони для будівництва опріснювальних заводів. Окрім того, необхідно звільняти кримських фермерів від податків в обмін на те, що вони зобов'язуються впроваджувати крапельне зрошення. Ну і, звичайно ж, у терміновому порядку необхідно вирішувати питання труб, що протікають, причому не тільки у кримській столиці», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії політик.

Степан Кіскін

Проросійський активіст із Сімферополя Сергій Дудченко в коментарі Крим.Реалії зазначив, що останні шість років у Криму ігнорувалися заходи, які могли не допустити водного колапсу.

«Абсолютно провальна робота всіх гілок влади Криму. Упродовж шести років нічого не було зроблено для уникнення водної катастрофи у Криму нікчемними чиновниками, які весь час використовують російське «раптом пронесе», та іншими «патріотами», які згадують Україну, тоді як Україна вже шість років не впливає на Крим. А впливають колишні українські, а тепер кримські чиновники, які не ремонтують десятками років водні мережі міст, які не зуміли забезпечити накопичення паводкових вод, які ігнорують створення очисних систем, які саботують усунення аварій на проривах води в мережах, які дозволяють роботу автомийок у період водної кризи, які закликають туристів їхати до Криму на відпочинок... Ось істинно винні у графіках подачі води та незручностях проживання в Криму», ‒ зазначив активіст.

Сергій Дудченко

Кримський активіст Олексій Єфремов упевнений, що без дніпровської води проблему вододефіциту Криму не вирішити.

«Усі, з ким я спілкувався, негативно ставляться до обіцяних вимкнень води та інших графіків. Але простих людей ставлять перед фактом, їх ніхто не питає. Система прогнила наскрізь і це стосується не тільки водогону та каналізації. По-перше, влада могла б зайнятися не тільки «латанням дірок» і поточними аваріями, а поступово ‒ заміною всіх труб і комунікацій, які, як відомо, застаріли і морально, і фізично.

По-друге, виховувати і пропагувати з дитинства, з пелюшок економне споживання води серед населення. По-третє, домовлятися з Україною про відкриття Північно-Кримського каналу, адже альтернативи йому поки я особисто не бачу. Все інше ‒ про підземні води та інші опріснення ‒ це поки лише з галузі фантастики. А жити і комфортно жити хочеться всім зараз. Тут і зараз», ‒ розповів Крим.Реалії про своє бачення проблеми активіст.

Олексій Єфремов

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова вважає, що російська влада Криму мало займалася вирішенням водної проблеми Криму.

«При таких напівзаходах, які робила влада, було зрозуміло, що як мотузочці не витися, а подача води за графіком неминуча. Порожні розмови були від початку. Перекачати воду з Тайганського водосховища на потреби Сімферополя ‒ це був крик відчаю з боку влади. Перекачали... і? Так і з усіма іншими проєктами. З огляду на те, скільки грошей було використано за всі ці роки ось на такі непотрібні починання, то на ці кошти давно вже можна було реалізувати серйозний проєкт, здатний реально вплинути на ситуацію. Займатися масовим будівництвом, приймаючи тисячі нових жителів Криму, і нічого путнього не зробити, щоб забезпечувати водою Крим, на мій погляд, це злочин. При цьому перші особи Криму регулярно переконували кримчан, що дніпровська вода Криму не потрібна», ‒ вважає активістка.

Еміне Ібраїмова

Підтримує висновки Еміне Ібраїмової кримська активістка з Сімферополя Ірина Вронська: «Не здивувалася, що воду тепер даватимуть за графіком, тому що становище з водою погане. Грім уже давно гримів, а хреститися тільки зараз починають. І де літак, який буде з хмар воду витягати? Хочеться вірити, що вихід знайдеться, але який і коли? На ці запитання ми поки не чуємо зрозумілої відповіді».

Підконтрольна Кремлю влада Сімферополя рекомендувала закладам громадського харчування в місті перейти на одноразовий посуд і встановити резервні ємності через дефіцит води в місті.