Кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов на власному досвіді зіткнувся з репресіями в Криму. Рік тому російські силовики провели обшук у його будинку, а через добу йому висунули звинувачення в екстремізмі та зберіганні патронів. Через півроку Рамазанова відпустили з СІЗО під домашній арешт, захисту вдалося домогтися зняття звинувачень у зберіганні боєприпасів, а пізніше ‒ припинення справи щодо екстремізму.
Про те, що йому допомогло вистояти, про ситуацію з громадянським суспільством на півострові, про кримськотатарський народ і загальну ситуацію в Криму Ісмаїл Рамазанов розповів в інтерв'ю Крим.Реалії.
‒ Що було найстрашнішим у вашій історії?
Вони погрожували мені розправою над моїми близькими. Це було найстрашніше
‒ Найстрашніше було те, що вони погрожували мені розправою над моїми близькими. Це було найстрашніше, бо за себе я не боявся.
‒ Що допомагало вистояти?
‒ Вистояти, в першу чергу, допомагала моя релігія ‒ Іслам, віра у Всевишнього, віра в захист Аллаха. І, звичайно ж, усі політв'язні там, де тримали мене ‒ у СІЗО Сімферополя, намагалися підтримати один одного, хоча б морально. Перегукувались через вікна теплими словами, словами підтримки, намагалися, щоб морально ніхто не падав духом. Це дуже сильно допомагало, дуже. І такі люди, як Узеїр Абдуллаєв, з яким я перший місяць просидів, потім Ернес Аметов, Рустем Абільтаров, з якими я сидів, вони мені робили такі настанови, від яких мені дійсно було легше. Вони й зараз перебувають в умовах неволі.
‒ Чи зростає в Криму потенціал незалежних активістів, стримерів, блогерів, громадських активістів?
‒ У Криму, можливо, і росте цей потенціал, але це не афішується. Незалежність активістів переслідується. Кожен громадянин, я вважаю, кожен киримли, українець ‒ в душі активіст, я вважаю. Тому що, якщо він побачить несправедливість, то він про це говоритиме, зніме за можливості це та поширить.
‒ Чи здатні, на ваш погляд, останні російські закони про покарання за неповагу до влади залякати кримських активістів, змусити їх знизити свою активність?
‒ З приводу цих законів, то з подібним ми стикаємося вже п'ять років. До цього мені взагалі було нецікаво, що відбувається в Росії, що там діється, але зараз, на жаль, ми зіткнулися з цим у нашому щоденному житті. Ці закони, звичайно ж, робляться для посилення репресій. Але, знову ж таки, думаю, більше для того, щоб морально придушити активістів, змусити боятися.
Говорити, хто в цьому винний, я не візьмуся, адже росіяни можуть цьому протистояти, але, як ми бачимо, у своїй більшості просто цього не хочуть. А ті, хто хоче ‒ бояться репресій, бояться за своїх близьких.
‒ Чи очікуєте зростання репресій у Криму після введення в дію російського закону про неповагу до влади?
У Криму невинну людину можна закатати, посадити, забити
‒ Цілком можливо, що в Криму після ухвалення цих законів посиляться репресії. Але, як показує історія, і без цих законів у Криму невинну людину можна закатати, посадити, забити, якщо не до смерті, то до сильного переляку.
‒ Які громадські об'єднання в Криму вважаєте найбільш дієвими?
‒ З громадських об'єднань у Криму можу виділити «Кримську солідарність», яка досить активно виступає, афішує будь-які заходи, пов'язані з судилищами, інші речі. Велику допомогу та користь сім'ям політв'язнів надає об'єднання «Наші діти». Торік почало діяти об'єднання «Батьківська ініціатива», що займається переважно проблемами в освіті, зокрема правами кримських татар на навчання рідною мовою. Спостерігаю за розвитком громадського руху «Вільний Крим», цікаво, що в цьому русі є і кримські татари, й українці, і росіяни.
Відносно інших, то кожна людина індивідуальна, кожен може зробити суспільно корисні речі, тому що громадські об'єднання в Криму можуть бути прирівняні до екстремістськи налаштованих, а їхні активісти ‒ притягуватися силовиками.
‒ Чи зберігається в Криму спадкоємність поколінь у кримськотатарському національному русі?
‒ На превеликий жаль, змушений сказати неприємну річ: за моїми спостереженнями, молодь не прагне брати участь у подібних заходах, лише дехто готовий продовжувати справу батьків. А наших аксакалів, ветеранів руху з кожним роком все менше.
Є, звичайно ж, активні молоді хлопці, дівчата, чудові хлопці. Кожен із них ‒ герой! Кожен робить корисні речі для свого народу, для своєї культури. А наскільки це масштабно? Можливо, завтра свідомість прокинеться з тих чи інших причин, і молодь масово увіллється в кримськотатарський національний рух.
Тільки так, побачивши нашу згуртованість, відступлять ті, хто вважає себе нашими ворогами
Це найбільша моя мрія ‒ щоб таких хлопців ставало більше, щоб не залишалися осторонь, щоб, якщо прийшли до сусіда непрохані «гості», всі сусіди вийшли на підтримку. Тільки так, побачивши нашу згуртованість, відступлять ті, хто вважає себе нашими ворогами. Згуртований народ не переможе жодна репресивна машина. Згуртований народ не залякати.
‒ Як російська пропаганда впливає на кримськотатарський народ?
‒ Є така приказка: «Силою милим не будеш». Так і в нашому випадку. У нашому народі є практика дізнаватися історію з вуст старшого покоління, серед яких ще є ті, хто пережив сталінські репресії. Тому наша свідомість уже жодна пропаганда не змінить.
Тому застосовують цю практику на дітях, якими можна маніпулювати через їхній вік у шкільні часи. Як, наприклад, це хотіли зробити через підручник «Історія Криму», де корінний народ Криму поданий як зрадник. Це зроблено спеціально, щоб зачепити й образити. Але це спонукало до дії наших активістів.
З приводу подібних провокацій, як з цим підручником, і всього іншого, то за минулі п'ять років з моменту так званої «кримської весни» їх було вже дуже багато. І кожна така провокація націлена на те, щоб спровокувати корінне населення Криму або нелояльне до них населення Криму.
Одна з перших ‒ це заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Це був дуже сильний удар для нас, адже діяльність Меджлісу спрямована на збереження ідентичності кримськотатарського народу, його культури, самобутності та всього важливого для будь-якого народу.
Слідом за Меджлісом було закриття єдиного кримськотатарського телеканалу ATR на території Криму. Завдяки Україні ми все одно можемо дивитися цей чудовий канал через супутники. Не тільки ATR, це й абсолютно дитячий канал «Леле», який вони теж закрили на території Криму.
А далі у нас пішли дрібні провокації, як, наприклад, пам'ятник російській імператриці Катерині на вулиці Леніна в Сімферополі, де кримські татари стоять на колінах перед нею. Особливо варто зазначити вандалізм щодо Ханського палацу. І таких фактів вандалізму до кримськотатарського та українського чимало зроблено й робиться в Криму.
‒ Які ще порушення прав людини, на вашу думку, спостерігаються в Криму?
‒ Також у Криму за минулі п'ять років стала використовуватися практика переслідування за релігійні погляди. Зокрема, людей, які сповідують Іслам, можуть звинуватити в тероризмі, дати їм божевільні терміни просто за те, що вони читають Коран. У результаті вже понад сто дітей залишилися без годувальників.