Рік тому силовики провели обшук у будинку кримського татарина Ісмаїла Рамазанова, а через добу йому висунули звинувачення в екстремізмі та зберіганні патронів. Здавалося, що це чергова довга історія чергового політв'язня з обвинувальним вироком у кінці. Але вже через півроку Рамазанова відпустили з СІЗО під домашній арешт, а пізніше захисту вдалося домогтися зняття звинувачень у зберіганні боєприпасів, а пізніше ‒ припинення справи щодо екстремізму.
Рано вранці 23 січня співробітники ФСБ обшукали будинок батьків фермера Ісмаїла Рамазанова в селищі Новий Світ під Сімферополем. Чоловіка затримали за підозрою в пропаганді екстремізму через інтернет (ч.1 ст. 282 КК Росії) та в незаконному зберіганні боєприпасів (ч.1 ст. 222 КК РФ). Пізніше Рамазанов докладно розповість, як під час обшуку правоохоронці били його й душили пакетом, вибиваючи зізнання (при цьому слідчий Аліса Глухова з його батьками перебувала в сусідній кімнаті), як залякували рідних і підкинули йому 24 патрони під матрац, як повезли в невідомому напрямку, продовжуючи колективно бити на підлозі ГАЗелі.
«У кімнаті стояли 3-4 людини: Шамбазов, який не приховував, що це він, Максименко ‒ провокатор, який був у масці, і ще пару силовиків у камуфляжі, масках і шевронах ФСБ. Я не відповідав на жодні запитання. Один із них обійшов мене, встав ззаду крісла за спиною, якимось рушником обхопив мені шию й почав душити. Двоє інших почали бити мене в область нирок і живота. Я почав кричати, а Шамбазов і Максименко почали закривати мені рот якоюсь курткою. Двері до кімнати були закриті, за нею в залі стояли, мама, батько, брат та інші співробітники ФСБ. Я просив, щоб вони перестали мене бити, вони послухалися й почали ставити запитання про рацію та якісь екстремістські висловлювання», ‒ згадує той ранок Рамазанов.
Тортури з боку силовиків продовжилися в ГАЗелі дорогою в управління ФСБ. За словами Ісмаїла Рамазанова, його били настільки сильно, що в решті решт він знепритомнів:
«Коли ми виїхали на євпаторійську трасу в бік Сімферополя, вони почали мені закривати очі й натягувати капюшон ‒ напевно, щоб я не бачив, куди ми їдемо. Потім очі почали чимось замотувати. Врешті-решт вони натягнули мені на голову чорний ганчір'яний мішок. Але він усе одно просвічував, і щоб переконатися, чи бачу я щось, фсбшник почав водити мені перед обличчям середній палець. Хтось із них каже: «Цей чурка все одно все бачить». Потім вони раптово почали мене бити з усіх боків. Один, який сидів збоку, постійно мітив мені кулаком у скроню. Інший бив в область печінки. Це, до речі, було все зафіксоване під час медогляду. Я, як міг, намагався ухилятися від ударів. Спочатку я почав читати шахаду молитву арабською мовою. А Шамбазов каже: «Не переживай, ми не дамо тобі шахідом померти, не думай, що так легко відбудешся, ми ще довго тебе будемо катувати». Я кажу: «Побійтеся Аллаха». А вони відповідають: «Ти бійся нашого бога, ми твого не боїмося». На кожне прохання припинити побиття вони били з новою силою».
Зі своїм захисником, адвокатом міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексієм Ладіним, Рамазанов вперше побачився тільки увечері наступного дня ‒ на засіданні Сімферопольського районного суду Криму з обрання йому запобіжного заходу. На той момент чоловік нічого не їв більш ніж 35 годин, почував себе вкрай погано, не міг стояти на ногах через сильний біль. Незважаючи на це, Рамазанов знайшов у собі сили повідомити про побиття та психологічне насильство з боку правоохоронців, додавши, що один із його катів присутній у залі. Однак суддя Ірина Кирилова перебила Ісмаїла, вважаючи цю інформацію недоречною.
«Окрім побиття, ніяких захворювань у мене немає. Мене побили співробітники ФСБ вчора вранці, в будинку моїх батьків, і в машині, коли вивозили в невідомому напрямку. У лікарні я звертався за допомогою, але лікарі наполегливо відмовили. У мене болить бік, потилиця й голова. Я не знаю, чи зможу брати участь у засіданні чи ні», ‒ сказав тоді Рамазанов.
Ладін попросив викликати «швидку» своєму підзахисному для надання медичної допомоги та обстеження. Прокурор виступив проти й надав медичний висновок, у якому зафіксовані сліди побоїв, але вказано, що стан здоров'я Рамазанова задовільний. У підсумку, суддя дозволила Ісмаїлу відповідати сидячи, але не побачила причин для виклику йому лікаря. Також вона не знайшла підстав обрати Рамазанову інший запобіжний захід, окрім утримання в СІЗО, і відіслала його до ізолятора на один місяць.
У матеріалах, які суду надав слідчий, говорилося, що Рамазанова підозрюють у поширенні суджень, спрямованих на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, за допомогою інтернет-рації Zello. Силовики стверджували, що в них є аудіозаписи висловлювань Рамазанова з ознаками екстремізму. Але як доказ злочину слідство надало тільки висновок експерта-лінгвіста ФСБ Виноградова, який вже брав участь у справах Сулеймана Кадирова та Ігоря Мовенка.
«Мій підзахисний виявив велику мужність. Незважаючи на тортури, яким він піддався з боку співробітників ФСБ, свідчення вони з нього не вибили. Він відмовився давати показання і свою провину не визнав. Насправді це подвиг», ‒ розповів після засідання адвокат Олексій Ладін.
Півроку в умовах, що принижують людську гідність
Згодом суди продовжували арешт Рамазанова щомісяця упродовж півроку ‒ до середини липня 2018 року. На кожному засіданні сторона звинувачення мотивувала клопотання однаково ‒ необхідністю провести слідчі дії. При цьому ніяких слідчих заходів з Рамазановим не проводили. Йому лише висунули звинувачення, й то незаконно ‒ за участю захисника за призначенням, хоча слідчий знав, що в обвинуваченого є адвокат за угодою.
«За п'ять місяців із ним не провели жодної слідчої дії. Весь цей час, поки він утримується в СІЗО, слідчий Аліса Глухова не спромоглася дійти до нього й виконати свій обов'язок ‒ реалізувати його права та ознайомити з експертизами. З місяця в місяць у суді вона говорить, що необхідно щось зробити, і суд на підставі цього продовжує Рамазанову арешт, а в підсумку слідство продовжує нічого не робити. Це порочне коло», ‒ пояснював Ладін ситуацію.
Адвокат систематично подавав скарги на бездіяльність слідства та заяви про притягнення до кримінальної відповідальності співробітників правоохоронних органів, які били Рамазанова в службовому автомобілі (імовірно, ФСБ). Але слідком і суди з такою ж упертою наполегливістю відмовляли захисту в задоволенні всіх скарг і заяв.
Окрім того, Рамазанов просив провести дактилоскопічну й біологічну експертизи нібито знайдених у нього патронів, щоб довести відсутність на них своїх відбитків, а також упізнання та очну ставку з тими правоохоронцями, які конвоювали його після затримання, та з головним свідком у справі ‒ адміністратором групи Zello, таким собі Максименком, який виявився однофамільцем одного з силовиків, які били Ремазанова. Але й у цьому слідчий відмовила.
У СІЗО в Рамазанова погіршилося здоров'я. Після побиття, без належної медичної допомоги у нього почали боліти нирки й опухати ноги. Та й самі умови утримання в ізоляторі, за словами Ладіна, не тільки не відповідають російському законодавству, а й «принижують людську гідність».
«У камері площею 12,5 квадратних метрів утримується п'ятеро осіб на чотири ліжка, всі сплять по черзі. Приміщення практично не провітрюється, вікно настільки маленьке, що вони просять не закривати «годівницю», через яку передають їжу. На стелі утворилися якісь нарости, грибок, щось капає. З огляду на те, що зверху розташована камера для хворих на туберкульоз, ‒ це дуже сумно», ‒ описував обстановку адвокат.
З облоги в наступ
12 липня Сімферопольський районний суд не продовжив Рамазанову арешт у СІЗО. Таке рішення було прогнозованим: відповідно до російського КПК, максимальний термін утримання під вартою ‒ півроку, в Ісмаїла він закінчувався 23 липня.
«Слідчий спробував продовжити арешт ще на 7 діб, щоб дотягнути до цих півроку. Смислового навантаження в продовженні немає: він усе одно нічого не встигав у справі. Це робилося просто для того, щоб якомога довше тримати мого підзахисного в умовах тортур», ‒ прокоментував ситуацію Ладін.
Ще раніше він підкреслював, що злочин за ст. 282 КК Росії належить до категорії середньої тяжкості. Виходячи з загальноросійської практики, раніше не судимим особам зазвичай обирають запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, або, в крайньому випадку, домашній арешт. Рамазанова ж одразу помістили в СІЗО, до кінця продовжуючи цей запобіжний захід без будь-яких підстав. Адвокат наголосив, що саме національність його підзахисного стала «обтяжливою обставиною».
16 липня Рамазанова випустили з СІЗО й перевели на підписку про невиїзд. Уже з наступного дня захист пішов у наступ. Рамазанов написав заяву в кримський слідком на слідчого Дмитра Косякіна з проханням провести процесуальну перевірку та порушити кримінальну справу за ч.2 ст. 303 КК Росії за фальсифікацію доказів, зокрема протоколу ознайомлення з матеріалами справи, а також його керівника Михайла Шичкіна, який підписував постанови Косякіна. Також він подав у прокуратуру скаргу на обмеження терміну ознайомлення з матеріалами справи.
2 серпня справу повернули на додаткове розслідування. Через три місяці,
Ми досягли бажаного результату. Найголовніше ‒ кримінальне переслідування Ісмаїла припиненеОлексій Ладін
7 листопада, слідство закрило кримінальну справу за незаконне зберігання патронів проти Рамазанова за відсутністю складу злочину, фактично визнавши цим те, що правоохоронці підкинули йому патрони під час обшуку. Далі Ладін подав слідчому клопотання про припинення справи за розпалювання міжнаціональної ворожнечі через відсутність злого умислу в Рамазанова та через малозначність. Але Косякін відмовив.
Після часткової декриміналізації в Росії статті 282 КК захист повторно подав клопотання про припинення кримінальної справи. Не дочекавшись відповіді від слідчого, адвокат Ладін подав скаргу в суд на все того ж Косякіна та його колегу, слідчого Тимофія Півня ‒ за бездіяльність. І тільки на засіданні з розгляду цієї скарги 16 січня Півень визнав, що кримінальна справа проти Рамазанова закрита.
«Ми досягли бажаного результату. Найголовніше ‒ кримінальне переслідування Ісмаїла припинене», ‒ сказав після суду Олександр Ладін. Він додав, що захист планує подавати позов про реабілітацію Рамазанова за статтею про незаконне зберігання боєприпасів.
