У Росії оприлюднили статистику роботи морських портів, куди включили і порти України. Згідно з опублікованою інформацією, порти в Азово-Чорноморському басейні, зокрема захоплені Росією українські порти в Криму та на окупованому півдні України, демонструють «максимальне зростання» показників на тлі війни. Чому суттєво збільшилася перевалка вантажів у цих портах, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Інфографіка російського інформаційного порталу РortNews показує, що приріст перевалки в портах Азово-Чорноморського басейну, куди російська статистика включає захоплені українські порти на Кримському півострові та на окупованому півдні України, становив: у другому кварталі 2023 року 38,9%, у третьому кварталі – 69,9%.
Згідно з опублікованими даними, в Азово-Чорноморському басейні «спостерігаються максимальні темпи зростання (+12,7%)».
Щодо номенклатури вантажів, приріст перевалки в Азово-Чорноморському басейні, за даними на ІІІ-й квартал 2023 р., порівняно з аналогічним періодом минулого року, зросли показники перевалки нафти (9,6%), зрідженого газу (1,9%), вантажів у контейнерах (58,7%), а також вантажів у категорії «інше» (39,4%).
«Позитивна динаміка зберігається у перевалці контейнерів (+23%), чому сприяє розвиток уже існуючих і поява нових лінійних сервісів. Високе зростання продемонструвало відвантаження зерна (+60%)», – повідомляє видання.
Балкери із закритими номерами та зерно просто неба
У наведеній вище статистиці прямо зазначається, що показники відвантаження зерна значно зросли. За даними кореспондентів Крим.Реалії, восени 2023 року зафіксовано збільшення кількості суднозаходів у порти Керчі та Феодосії.
Також суттєво зросла кількість зерновозів на дорогах Керчі, що прилягають до морського рибного порту.
В один із днів на початку листопада в морському рибному порту Керчі перебувало відразу чотири судна. Як повідомив кореспондент Крим.Реалії, така активність для цього порту незвичне. При цьому на двох із чотирьох суднах назви та ідентифікаційні номери були закриті підручними засобами. Це зазвичай свідчить, що судна належать іноземним судновласникам і здійснюють заходи в кримські порти в обхід санкцій.
А днями у морський порт Феодосії прибули одразу кілька потягів із вагонами для перевезення зерна ростовського ТОВ «Агро-Фрегат». За повідомленням кореспондента Крим.Реалії, потяги зайняли всі залізничні колії, таке у Феодосії спостерігалося вперше.
Біля зернового терміналу порту Феодосії був помічений балкер FEDOR (IMO 9431977, MMSI 273294380) під прапором Росії. Це судно, за даними журналістів-розслідувачів, неодноразово перевозило зерно з кримських портів.
При цьому, за спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, зерно, підготовлене до відправлення, зберігається просто неба на причалі зернового терміналу, частково прикрите брезентом.
Російська влада публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій на анексований півострів. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно, але пізніше заявив, що у кримських портах не завантажують зерно для прямих поставок за кордон.
Українська прокуратура повідомила про підозри російському міністру сільського господарства Криму, директору фірми-судновласника з РФ та шістьом капітанам російських суден (ч. 2 ст. 332-1 КК України). За версією українського слідства, всі вони були причетні до перевезення награбованого зерна через окупований Крим.
Військові вантажі для російської армії
Статистика перевалки вантажів у портах Росії, окупованих з 2022 року в регіонах України та анексованого Криму, зі зрозумілих причин не містить інформації про вантажі військового призначення. Проте, згідно з опублікованою інформацією, порти Азово-Чорноморського басейну в третьому кварталі 2023 року показали різке зростання перевалки вантажів у категорії «інше» (39,4%).
Чи входить частина поставок для російської армії до цієї категорії, достеменно невідомо. Росія доставляє окремі типи озброєнь морським шляхом через Керченську протоку до портів Керчі, Феодосії та Севастополя. Наприклад, як повідомляли Крим.Реалії, спеціальними суднами з бази з російського Новоросійська до Севастополя перевозять ракети, якими обстрілюють українські міста.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії пояснив, що Росія змушена використовувати порти анексованого Криму через обмеження вантажних перевезень мостом через Керченську протоку.
«Чим менше працює Керченський міст, тим більше перевезень здійснюється альтернативними способами. Це обернено пропорційна відповідність», – сказав експерт.
Лакійчук нагадав про те, як російські військові були змушені зменшити свою активність у порту Севастополя через удари ЗСУ, і висловив упевненість у тому, що українські військові й надалі завдаватимуть ударів по кримських портах, щоб перешкодити Росії здійснювати постачання вантажів для своїх військових морським шляхом.
За словами експерта, Росія активно використовує кримські порти для перекидання вантажів військового призначення як на територію Кримського півострова, так і для свого угруповання на окупованому півдні України.
Другою причиною збільшення показників портів Азово-Чорноморського басейну в російській статистиці може бути використання Росією захоплених українських портів в окупованих Бердянську та Маріуполі, повідомив експерт.
«Зверніть увагу: вони вперше за дуже тривалий період пішли на Бердянськ і Маріуполь. Очевидно, що ці рейси свідчать, зокрема, про те, що росіяни поспішають вкрасти все, що можна. Значна частина вантажообігу – крадений метал, який вивозять з України. Днями запорізький гауляйтер (призначений Кремлем «голова» тимчасово окупованої частини Запорізької області України Євген Балицький – КР) повідомив, що вони запускають залізничну гілку через Маріуполь і Бердянськ. Він заявив, що вона вкрай необхідна для військових вантажів, вивезення зерна, металу та інших награбованих вантажів з українських територій. Це саме стосується і морського виду транспорту», – сказав Лакійчук.
Раніше Павло Лакійчук, коментуючи використання Росією кримських морських портів під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, наголосив, що «під час війни будь-який порт є найменш безпечним місцем». Він зазначив, що кримські порти, які РФ використовує у військових цілях, є законною мішенню для ЗСУ.
У головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово закликали кримчан не перебувати поряд із військовими об'єктами РФ на території Криму. Це стосується й інфраструктурних об'єктів, які Росія використовує для забезпечення своєї армії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
