Російська Федерація вивела із Севастополя частину військових кораблів Чорноморського флоту, деякі з них тепер перебувають у Феодосії. Чому російські військові пішли на такий крок, Крим. Реалії запитали у військового експерта.
Як повідомляли раніше Крим.Реалії, російські військові почали використовувати порт Феодосії як ще одну базу для Чорноморського флоту РФ.
OSINT-дослідник MT Anderson 2 жовтня розмістив у соцмережі Х супутникові фотографії морського порту у Феодосії. На думку дослідника, у Феодосії перебували російські тральщики, малий ракетний корабель проєкту 21631, великий десантний корабель проєкту 775, сторожовий корабель проєкту 205П та патрульний корабель проєкту 22160.
При цьому російська сторона не коментує переміщення військових кораблів із Севастополя. Відповідне питання поставили речнику президента РФ Дмитру Пєскову в ефірі російського «Радио Маяк».
«Ні, я ніяк не можу це коментувати. Звичайно, питання, пов'язані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин, це питання в компетенції міністерства оборони [РФ]», – зазначив Пєсков.
Керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії повідомив, що зараз Росія проводить розосередження сил і засобів флоту. Цей тактичний прийом здійснюють після початку бойових дій. Однак Росія не відчувала загрози своєму флоту в Криму після початку повномасштабного вторгнення в Україну, і поплатилася за це, коли українські військові почали завдавати ударів по російських кораблях у Чорному морі та військових об'єктах РФ на Кримському півострові.
Росіяни не вважали, що у Чорному морі йде війна
«Для росіян війна була десь в Україні, а не поряд. Їм навіть на думку не спало, що, коли вони нападають на Одесу, Миколаїв, тим самим беруть участь у воєнних діях. Коли потопили крейсер «Москва», родичі загиблих матросів у Севастополі судилися, грубо кажучи, за «Ладу Калину» (за виплати сім'ям російських військових, які загинули під час бойових дій – КР), бо їх не вважали учасниками, просто з ними неприємність на морі сталася. Це яскравий приклад того, що росіяни не вважали, що у Чорному морі йде війна. Потім українські військові почали бити по російських кораблях, і знадобилося з десяток ударів по Севастополю, знадобилося розбомбити штаб ЧФ, запасний командний пункт, щоб росіяни зрозуміли, що в них теж війна. Вони проводять заходи, які треба було проводити ще півтора року тому. Розподіл сил флоту – це насправді не втеча, а плановий захід. Але ми їх і там дістанемо – і у Феодосії, і в Керчі, і в Новоросійську, і в Туапсе», – наголосив Лакійчук.
– Чи пристосований порт Феодосії для перебування там військових кораблів під час бойових дій?
Під час війни будь-який порт є найменш безпечним місцем
– Під час війни будь-який порт є найменш безпечним місцем. З пунктів базування російського флоту, окрім Севастополя, більш-менш пристосованим є Новоросійськ (Геопорт), де вони обладнали невелику військово-морську базу. Насправді, там незрівнянний із Севастополем пункт базування, зовсім невеликий. Другий – Феодосія. Це морська гавань 31-го Науково-випробувального центру (ВМФ РФ – КР), вона фактично має основну інфраструктуру пункту базування, починаючи від управління рейдом і береговими службами. Військові там почуваються як удома, а не «гостями у цивільних» – наприклад, як у Керчі чи Туапсе.
– Що стосовно спроб Росії захистити свої військові кораблі у Феодосії?
– Бонові загородження, які там виставлені, вперше згадувалися кілька місяців тому, ще до ударів по «Оленегорскому горняку» (великий десантний корабель проєкту 775 – КР) у Новоросійську, танкеру в Керченській протоці. У Феодосії росіяни почали здійснювати протидиверсійні заходи паралельно із Севастополем та Керченським мостом. Тобто у Феодосії, на відміну від Новоросійська, росіяни чекали і чекають на удари.
У порту є і судна-мішені з кутовими відбивачами. Це судна, які відряджені або використовуються 31-м Науково-випробувальним центром. Росіяни можуть використовувати їх для відволікання чи дезінформування радіолокаційних головок наведення ракет.
– Чи допоможуть ці заходи російським військовим у Феодосії?
– А у Севастополі допомогли? У чомусь ці заходи допомагають, але українські військові вивчають атмосферу, об'єкт ураження, його характеристики. І з урахуванням характеристик застосовують відповідні сили та засоби. Якщо все правильно спланувати, то нічого їх не врятує.
– Чи означає це, що жителям Феодосії варто врахувати рекомендації українських військових і чиновників, які закликають кримчан не бути поряд із російськими військовими об'єктами задля власної безпеки?
– Я б радив феодосійцям триматися подалі не лише від порту, військових об'єктів 31-го Науково-випробувального центру. Їм треба триматися подалі і від російських засобів протиповітряної оборони, розгорнутих у Феодосії. Як приклад можна навести євпаторійців (у районі Євпаторії 14 вересня, за повідомленнями, було знищено внаслідок удару російський комплекс протиповітряної оборони «Тріумф» – КР). У Феодосії також розташована велика нафтобаза, яка також є серйозним об'єктом військової інфраструктури РФ, там теж може «бахнути» дуже сильно.
Як повідомляли раніше Крим.Реалії, Чорноморський флот РФ вивів із Севастополя деякі військові кораблі. Повідомляється також, що в Очамчирському районі самопроголошеної республіки Абхазія з'явиться пункт постійного базування російського військово-морського флоту.
Збройні сили України заявили, що 22 вересня завдали удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі, коли там проводили нараду російського військового керівництва. Перед цим було вражено захищений командний пункт російського Чорноморського флоту біля села Верхньосадове. Раніше повідомлялося про удари по російських комплексах ППО на Кримському півострові.
У головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово закликали кримчан не перебувати поряд із військовими об'єктами РФ на території Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
