Яка логістика переміщення російських військових вантажів та особового складу в Криму та за його межі на фронт? Де вузькі місця і точки зосередження? Чому Росія менше використовує так званий сухопутний коридор? Аналіз – у матеріалі Крим.Реалії.
Доставка російських військовослужбовців, техніки та озброєння, а також боєприпасів з Росії в Україну здійснюється переважно через анексований Крим. Маршрут доставки через російський Ростов та Донецьку область України використовується рідше, оскільки окрім переміщення військових вантажів необхідні ще логістичні бази для їх обробки та розподілу, обладнати які у безпосередній близькості від фронту неможливо.
Якими є основні шляхи переміщення російської військової техніки через Кримський півострів?
Військова логістика
Основний шлях доставки з Росії до Криму – через Керченський міст. Саме його більшість військових експертів бачать ключовою ціллю, при ураженні якої постачання російського озброєння, боєприпасів та особового складу на фронт буде паралізовано.
Російська армія намагається активно перекидати резерви через анексований Крим у Запорізьку та Херсонську області. Для цього противник використовує Керченський міст, щоб доставляти особовий склад і техніку, заявила голова пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі українського телемарафону.
«Обсяги перевезення вантажів, техніки, людського ресурсу через Кримський міст значно скорочені. Графік роботи мосту став зовсім іншим. На жаль, поки що вони можуть використовувати залізничне сполучення, але воно надзвичайно зменшене в обсягах, часі експлуатації. У повному обсязі вони його не можуть використати, і це відбивається на логістиці ворога загалом», – говорила Гуменюк 4 вересня.
Вона наголосила, що пошкодження основних логістичних напрямків, там, де задіяні мости, це суттєвий удар по своєчасному і повноцінному постачанню озброєння, техніки, людського ресурсу та боєприпасів.
Далі для постачання на фронт автомобільним шляхом військові вантажі прямують від Керчі спочатку трасою «Таврида», а після феодосійської розв'язки – трасою через смт Совєтське на Джанкой. До Сімферополя, Євпаторії та Севастополя військову техніку везуть для комплектування військових частин на півострові, а також на бази зберігання.
Залізницею всі військові вантажі прямують через станцію «Джанкой», далі військові ешелони можуть йти через Чонгар чи Армянськ у бік лінії фронту. А також у напрямку Сімферополя, Бахчисарая, Севастополя та на захід – до Євпаторії.
Відомо, що окремі типи озброєнь та боєприпасів доставляють до Криму з Росії військово-транспортними літаками через аеродроми у Сімферополі, Гвардійському та на «Бельбек» у Севастополі.
Також морським шляхом через Керченську протоку можуть доставляти окремі типи озброєнь. Доставка окремих вантажів здійснюється в порти Керчі, Феодосії та Севастополя. Наприклад, спеціальними кораблями з бази з Новоросійська до Севастополя перевозять ракети.
Логістичні бази
Військова техніка, яку завозять у Крим, в Росії знімається, як правило, з тривалої консервації. Іноді це застарілі та навіть зняті з озброєння типи техніки. Перед перекиданням на поле бою вони потребують додаткового обслуговування та, за необхідності, ремонту. Для цього на півострові створені обладнані майстернями нові логістичні бази, також використовуються існуючі бази.
Така база, наприклад, розташована за кілька кілометрів на південь від Джанкоя біля села Новостепове. Журналісти Крим.Реалії, а також кримські партизани неодноразово фіксували там скупчення десятків одиниць військової техніки.
На базу Новостепового також доставляють для ремонту пошкоджену в боях російську військову техніку. Багато екземплярів розбитої автомобільної та бронетехніки є джерелом запчастин.
Поруч із селищем Новоозерне розташована велика російська база військової техніки, розгорнута перед початком війни – 943 ЦОМР.
У лютому 2021 року журналістам Крим.Реалії передали копії фотографій Криму, зроблених із космосу. На цих знімках було видно, як російська армія збудувала поблизу селища Новоозерне базу на випадок війни.
«Ви можете бачити, що в 2018 році на цьому місці були розвалені корівники. А вже у 2019 році та протягом 2020 року тут з'явилася велика військова частина. Це база зберігання у разі війни. Наприклад, коли проводиться мобілізація, людей треба чимось озброювати, і це озброєння зберігається саме в такому місці. Це сотні артилерійських систем, броньована техніка тощо», – пояснив Крим.Реалії начальник інформаційно-аналітичного центру Національного космічного центру України Сергій Янчевський.
Вже у жовтні 2021 року, за чотири місяці до початку війни, журналісти Крим.Реалії фіксували збільшення кількості російської військової техніки на цій базі, що свідчило про підготовку до мобілізаційного розгортання військ.
Також багато баз зберігання озброєнь і боєприпасів у районі Севастополя, більшість із них служать для забезпечення флотського угруповання, а також військ берегової оборони.
Слабкі місця військової логістики РФ
У будь-яких логістичних ланцюжках завжди є слабкі місця – це транспортні вузли та бази зберігання. Під час бойових дій противники завжди намагаються вразити насамперед такі точки.
«Наразі необхідно ізолювати Крим від Росії. Це можна зробити, обірвавши логістичні зв'язки, наприклад, знову вдаривши по Кримському мосту. Можливо, вивести з ладу військову базу в Севастополі. Ці кроки вкрай ускладнять використання Криму як військового майданчика та ізолюють його від російської підтримки. Я думаю, що цього можна досягти. Це Україна може зробити вже зараз», – заявив у квітні колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з України Курт Волкер.
Пізніше, 17 липня, міст через Керченську протоку був атакований і пошкоджений, ремонт конструкцій триває досі.
На думку керівника проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павла Лакійчука, якщо Керченський міст буде зруйновано, це ускладнить позиції угруповання російських сил на півдні України та в Криму, оскільки Росія здійснює військові постачання переважно південним напрямом. Перевезення Керченським мостом боєприпасів, техніки – це оптимальний для Росії варіант, решта шляхів буде більш витратними за часом і вартістю, зазначив експерт.
Не меншу важливість мають залізничний та автомобільний мости через Сиваш у районі Чонгара, а також автомобільний міст через Генічеську протоку на Арабатську стрілку. По цих мостах ЗСУ також пристрілялася, останній удар було завдано 6 серпня.
«Це одна з дуже важливих точок у логістиці Кримського півострова, – каже Павло Лакійчук про джанкойський транспортний вузол. – Перетворення Джанкоя на «Чорнобаївку» потихеньку відбувається, і це дуже вірний крок: по-перше, він недалеко, а по-друге, повз нього ніяк не проїдеш».
Атаки по базах зберігання – також ключовий напрямок військової стратегії щодо послаблення постачальницьких можливостей противника.
Так, 6 серпня було завдано удару по складах боєприпасів на Старокримському полігоні, виникла велика пожежа, детонація снарядів тривала більше ніж добу.
Подібних ударів по складах у Криму було вже чимало, перші вибухи пролунали в серпні 2022 року на залізничній станції Азовська під Джанкоєм, де російські військові розмістили базу зберігання військової техніки та боєприпасів.
Росія також перевозить вантажі й техніку окупованими територіями півдня України. Але, на думку керівника Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрія Клименка, цей маршрут не є надійним з огляду на близькість бойових дій. За його словами, в умовах, коли поряд проходить лінія фронту, жоден сухопутний коридор не може дати стовідсоткової гарантії.
Журналісти Крим.Реалії зафіксували понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, позначивши їх на інтерактивній мапі Криму, де зібрано 223 військові об'єкти РФ з геолокаціями. Наразі на мапі 12 категорій, 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також позначені місця «прильотів» по російських військових об'єктах та логістичній інфраструктурі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
